Сутність поняття “культури”, її структура, функції та характерні ознаки, витоки укрїнської культури презентация
- Главная
- История
- Сутність поняття “культури”, її структура, функції та характерні ознаки, витоки укрїнської культури
Содержание
- 2. 1. ЗМІСТ ТА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ УЧЕНИХ НА ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ, СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Поняття культури
- 3. Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток землі,
- 4. Протягом всієї історії розвитку філософської думки культура в тому чи іншому аспекті була предметом вивчення різними
- 5. Для зароджувалася буржуазної філософії характерно розуміння під культурою різних форм духовного і політичного саморозвитку суспільства і
- 6. Численні філософські школи ХХ століття дуже інтенсивно займалися і займаються вивченням феномена культури. Власне кажучи, саме
- 7. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає культуру як специфічну характеристику суспільства, яка виражає досягнутий людством рівень історичного розвитку, що
- 8. Таким чином, лише освоюючи через пізнання і діяльність зовнішнє, матеріалізоване вираження культури, індивід знаходить людську якість,
- 9. На думку більшості сучасних соціологів і філософів, які займаються проблемою культури, в структурі даного феномена можна
- 10. Будучи вираженням способів і норм соціальної організації і регулювання життєдіяльності суспільства, культура має ряд функцій. Це
- 11. Не можна зводити культуру лише до результатів діяльності, це й сама діяльність. саме так постає перед
- 12. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА КУЛЬТУРУ Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства – явище
- 13. Проте на цьому еволюція лексеми “культура” не закінчується. В епоху Раннього Середньовіччя вона використовується в значенні
- 14. На межі Середніх віків та Нового часу поняття культури набуло світоглядно-морального змісту. Це пов´язано з великими
- 15. У європейській думці Нового часу культура розглядалася насамперед як феномен духовного порядку, як наслідок і прояв
- 16. І все ж раціоналістичні підходи до аналізу культури дали можливість зробити ряд принципових висновків: по-перше, люди
- 17. Цілком зрозуміло, що основа і витоки культури відтак вбачалися німецьким філософом Імануїлом Кантом (1724-1804) не в
- 18. Основоположник еволюціоністського напряму Е. Тайлор (1832-1917) розглядав культуру як сукупність її елементів: вірувань, традицій, мистецтва, звичаїв
- 19. Л. Уайт у визначенні культури застосовував предметно-речове тлумачення. Культура як цілісна організація форм буття людей, вважав
- 20. Особливе місце посідають структурні визначення культури. Най-характерніше з них належить Р. Лінтону: “1) культура – це,
- 21. 2. КУЛЬТУРА І ПРИРОДА. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ. Поняття "цивілізація" близьке До поняття "культура". Походить від лат.
- 22. Ця точка зору яскраво виражена німецьким філософом О.Шпенглером (1880 - 1936 рр.), представником "філософії життя". Згідно
- 23. Вчення про якісно відмінні й відокремлені одна від одної цивілізації, про їх типи, закономірності виникнення, розвитку
- 24. Проте здавна виникали й посилювалися різного роду контакти, пробивали шлях усвідомлення єдності людства, все людськості, прагнення
- 25. Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями: — практичне відношення, що виражається у праці; Відношення культура/природа
- 26. 3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ПРИНЦИПИ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Найчастіше зустрічаються три підходи до періодизації
- 27. Структура Культуру прийнято ділити на матеріальну і духовну. Цікаво, однак, те, що ні поділ культури на
- 28. Функції Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні
- 29. Типологія Формаційна типологія. В її основі - ідея про буття культури як закономірну зміну суспільно-економічних формацій.
- 30. Регіональний підхід до культурного розвитку людства дає системне бачення людської культури взагалі, розкриває культурну самобутність регіону,
- 31. Парадигмальна типологія. Парадигма є однією із широковживаних категорій у науковій теорії. Як культурологічна категорія "парадигма" базується
- 32. 4. ОЗНАКИ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ. АРХАЇЧНІ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА. Сутнісні ознаки
- 33. Людина почала жити на території України мільйон років до н. е. Археологічні знахідки доводять, що в
- 34. Велике значення у формуванні поліфонічного фундаменту культури українських земель відіграла доба міді (енеоліту). У цей період
- 35. Селища трипільців розташовувались біля річок по колу з вільним, незабудованим майданом посередині (імовірно для великої рогатої
- 36. У добу бронзи (3 – 1 тис. до н. е.), яка тривала в Україні близько двох
- 37. Україна, яка в епоху неоліту входила до передньоазійського культурного світу, очолюваного Месопотамією (Єгипет), починаючи з енеоліту
- 38. 5. КУЛЬТУРА КІММЕРІЙЦІВ, СКІФІВ ТА САРМАТІВ НА ПРАУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. КУЛЬТУРА МІСТ-ДЕРЖАВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я. ДАВНЬОСЛОВ’ЯНСЬКА ДОБА В
- 39. Релігія. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов'яни були язичниками, вони визнавали культ природи і культ
- 40. Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, зв'язаних зі змінами пори року – весни, літа,
- 41. У скіфський період (7-2 ст. до н.е.) під іменем іраномовних племен скіфів, які населяли територію сучасної
- 42. Прямим джерелом для української культури стала антична культурна традиція, носієм якої були грецькі міста-поліси на узбережжях
- 43. Пам'ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, місцевого та імпортованого виробництва, надгробних рельєфів
- 44. Грецькі впливи. На думку деяких дослідників грецькі впливи ми відчуваємо в українській етнографії. Український народний одяг
- 46. Скачать презентацию
Слайд 21. ЗМІСТ ТА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ УЧЕНИХ НА ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ, СУЧАСНІ
1. ЗМІСТ ТА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ УЧЕНИХ НА ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ, СУЧАСНІ
Поняття культури є складним і неоднозначним. Культура в різних її проявах є об'єктом і предметом вивчення безлічі конкретних наук. Це археологія, етнографія, історія та соціологія. Кожна з цих наук створює своє певне уявлення про культуру. Археологія по залишках, що дійшли до нашого часу, вивчає культуру історичних предків, що нині живуть або зниклих народів. Етнографія займається культурою представників різних національностей у всьому її різноманітті та цілісності. Своя точка зору на культуру як на об'єкт дослідження є у істориків і соціологів. Звідси і величезна кількість визначень даного поняття. Адже кожна з цих наук дає їй своє визначення. Не випадково тому фахівці налічують від 150 до 250 визначень культури в різних наукових областях, а всього у світовій літературі їх близько 500. Для філософії на відміну від цих наук властиво, по-перше, розгляд культури в її загальних рисах, тобто з світоглядних позицій, по-друге, під кутом зору з'ясування її місця в суспільстві та історичному процесі в цілому.
Слайд 3Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток
Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток
Слайд 4Протягом всієї історії розвитку філософської думки культура в тому чи іншому аспекті була
Протягом всієї історії розвитку філософської думки культура в тому чи іншому аспекті була
Слайд 5Для зароджувалася буржуазної філософії характерно розуміння під культурою різних форм духовного і політичного
Для зароджувалася буржуазної філософії характерно розуміння під культурою різних форм духовного і політичного
Слайд 6Численні філософські школи ХХ століття дуже інтенсивно займалися і займаються вивченням феномена культури.
Численні філософські школи ХХ століття дуже інтенсивно займалися і займаються вивченням феномена культури.
Слайд 7Діалектико-матеріалістична філософія розглядає культуру як специфічну характеристику суспільства, яка виражає досягнутий людством рівень
Діалектико-матеріалістична філософія розглядає культуру як специфічну характеристику суспільства, яка виражає досягнутий людством рівень
Саме становлення особистості є не що інше, як результату культурної еволюції індивіда. Тільки засвоюючи і поєднуючи в собі певну частку суспільної культури, людина стає особистістю і персоніфікує знайдений культурний потенціал як свій власний світ, як багатство свого "Я".
Слайд 8Таким чином, лише освоюючи через пізнання і діяльність зовнішнє, матеріалізоване вираження культури, індивід знаходить людську
Таким чином, лише освоюючи через пізнання і діяльність зовнішнє, матеріалізоване вираження культури, індивід знаходить людську
Слайд 9На думку більшості сучасних соціологів і філософів, які займаються проблемою культури, в структурі
На думку більшості сучасних соціологів і філософів, які займаються проблемою культури, в структурі
Культуру прийнято поділяти на матеріальну і духовну. Матеріальну культуру утворюють продукти матеріального, а духовну продукти духовного виробництва. Але їх відмінності в жодному разі не можна перебільшувати хоча б тому, що предмети духовної культури завжди так чи інакше уречевлюють, матеріалізуються, а матеріальна культура несе в собі людську думку, досягнення людського духу. Вони пов'язані між собою так, як і дві позначені вище області виробництва-матеріального і духовного, причому перше к в кінцевому рахунку грає в системі суспільного життя провідну, визначальну роль.
Слайд 10Будучи вираженням способів і норм соціальної організації і регулювання життєдіяльності суспільства, культура має
Будучи вираженням способів і норм соціальної організації і регулювання життєдіяльності суспільства, культура має
Слайд 11Не можна зводити культуру лише до результатів діяльності, це й сама діяльність. саме
Не можна зводити культуру лише до результатів діяльності, це й сама діяльність. саме
Таким чином, культура - це не тільки виробництво речей та ідей в їх відірваності від людини, це виробництво самої людини у всьому багатстві і багатосторонності його громадських зв'язків і відносин, у всій цілісності його суспільного буття.
Слайд 12ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА КУЛЬТУРУ
Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства
ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА КУЛЬТУРУ
Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства
Слайд 13Проте на цьому еволюція лексеми “культура” не закінчується. В епоху Раннього Середньовіччя вона
Проте на цьому еволюція лексеми “культура” не закінчується. В епоху Раннього Середньовіччя вона
Слайд 14На межі Середніх віків та Нового часу поняття культури набуло світоглядно-морального змісту. Це
На межі Середніх віків та Нового часу поняття культури набуло світоглядно-морального змісту. Це
Слайд 15У європейській думці Нового часу культура розглядалася насамперед як феномен духовного порядку, як
У європейській думці Нового часу культура розглядалася насамперед як феномен духовного порядку, як
Слайд 16І все ж раціоналістичні підходи до аналізу культури дали можливість зробити ряд принципових
І все ж раціоналістичні підходи до аналізу культури дали можливість зробити ряд принципових
Слайд 17Цілком зрозуміло, що основа і витоки культури відтак вбачалися німецьким філософом Імануїлом Кантом
Цілком зрозуміло, що основа і витоки культури відтак вбачалися німецьким філософом Імануїлом Кантом
Слайд 18Основоположник еволюціоністського напряму Е. Тайлор (1832-1917) розглядав культуру як сукупність її елементів: вірувань,
Основоположник еволюціоністського напряму Е. Тайлор (1832-1917) розглядав культуру як сукупність її елементів: вірувань,
Слайд 19Л. Уайт у визначенні культури застосовував предметно-речове тлумачення. Культура як цілісна організація форм
Л. Уайт у визначенні культури застосовував предметно-речове тлумачення. Культура як цілісна організація форм
Слайд 20Особливе місце посідають структурні визначення культури. Най-характерніше з них належить Р. Лінтону: “1)
Особливе місце посідають структурні визначення культури. Най-характерніше з них належить Р. Лінтону: “1)
Слайд 212. КУЛЬТУРА І ПРИРОДА. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ.
Поняття "цивілізація" близьке До поняття "культура". Походить
2. КУЛЬТУРА І ПРИРОДА. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ.
Поняття "цивілізація" близьке До поняття "культура". Походить
Слайд 22Ця точка зору яскраво виражена німецьким філософом О.Шпенглером (1880 - 1936 рр.), представником
Ця точка зору яскраво виражена німецьким філософом О.Шпенглером (1880 - 1936 рр.), представником
Слайд 23Вчення про якісно відмінні й відокремлені одна від одної цивілізації, про їх типи,
Вчення про якісно відмінні й відокремлені одна від одної цивілізації, про їх типи,
Слайд 24Проте здавна виникали й посилювалися різного роду контакти, пробивали шлях усвідомлення єдності людства,
Проте здавна виникали й посилювалися різного роду контакти, пробивали шлях усвідомлення єдності людства,
Слайд 25Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями:
— практичне відношення, що виражається у праці;
Відношення
Відношення культура/природа можна простежити за такими рівнями:
— практичне відношення, що виражається у праці;
Відношення
Практичне відношення культури і природи призводить до все ширшого перетворення натури в культуру. У результаті культура постає як перетворення натури людиною, практично-духовне відношення, яке складається в буденній свідомості людей і виражається у перетворен-ні силами фантазії навколишнього світу в уявний ідеальний світ міфології, релігії та мистецтва;
— духовно-теоретичне відношення, що формується через пізнання законів природи у відповідних природничих науках.
Під сферами вияву відношень природа/культура розуміють:
— перетворення «у другу природу» навколишнього матеріального світу унаслідок відповідних дій культури;
— зіткнення і протиборство природи і культури в самій людині як природній і водночас культурній істоті;
— створення людською уявою в ході практично-духовного освоєння реальності ідеального світу, що втілюється в образах міфології та мистецтва згідно зі своїми бажаннями, інтересами, а матеріальне виробництво стає одухотвореним, набуває людського змісту, тобто стає культурним за своєю суттю. Плоди матеріального виробництва, стаючи культурними явищами, залишаються матеріально-речовими процесами і предметами та підлягають дії законів природи, з одного боку, і водночас стають не підвладними цим законам своїми надприродними культурними характеристи-ками — з іншого.
Слайд 263. ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ПРИНЦИПИ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.
Найчастіше зустрічаються три підходи
3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ПРИНЦИПИ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.
Найчастіше зустрічаються три підходи
Історичні джерела – це залишки минулого, що пов’язані з діяльністю людини і „відбивають” її історію. Їх можна поділити на такі типи: – писемні, літературні джерела – літописи, хроніки, грамоти, настінні і наскальні написи, документи офіційних органів влади (укази, накази, розпорядження, універсали, закони тощо), спогади очевидців подій, архівні документи, наукові і науково-популярні історичні дослідження, публікації в періодичних виданнях тощо; – археологічні джерела: будівлі, речі, предмети, знаряддя, пам’ятки матеріальної культури; – усні джерела: билини, перекази, пісні, інша народна творчість, в якій „відбиті” ті чи інші події історії українського народу; – лінгвістичні: аналіз мови, її діалектів у тій чи іншій місцевості; – етнографічні: дані про характерні особливості культури, побуту, звичаїв; – фото-, кінодокументи, електронні носії інформації тощо.
Слайд 27Структура
Культуру прийнято ділити на матеріальну і духовну. Цікаво, однак, те, що ні поділ культури
Структура
Культуру прийнято ділити на матеріальну і духовну. Цікаво, однак, те, що ні поділ культури
Слайд 28Функції
Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному
Функції
Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному
Світоглядна функція культури проявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи – пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. Світогляд забезпечує органічну цілісність елементів свідомості через сприйняття і розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі.
уть комунікативної функції культури зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Цю функцію культура виконує з допомогою складної знакової (символічної) системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігії, засобах виробництва, предметах споживання. При цьому одні символічні форми мають яскраво виражений загальнолюдський зміст, інші – національний, регіональний, релігійний. Залежно від конкретно-історичного плану, характеру суспільного середовища вплив символічного виразу культури проявляється у відносинах між людьми по-різному. Одні сприяють встановленню дружніх контактів між людьми, народами, інші спричиняються до ворожнечі.
Оцінно-нормативна функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. Норми у формі моралі, права, звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів служать засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі.
Інтегративна функція культури виражається в здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – в світову цивілізацію. Особливо велика потреба в інтеграційній функції культури відчувається в сучасних умовах, коли в одних регіонах зростає соціальна напруга, а в інших відбувається бурхливий процес інтеграції (Західна Європа). Сьогодні культурний прогрес спрямований, з одного боку, на інтеграцію народів, соціальних і культурних систем, з другого – на здобуття національного суверенітету і збереження культурної самобутності.
Слайд 29Типологія Формаційна типологія. В її основі - ідея про буття культури як закономірну зміну суспільно-економічних
Типологія Формаційна типологія. В її основі - ідея про буття культури як закономірну зміну суспільно-економічних
Цивілізаційний підхід. Картина однолінійного прогресу в історії людства почала викликати сумнів у зв'язку з відкриттям нових цивілізацій, культур. Великомасштабні етнографічні, археологічні дослідження привели до ідеї паралельного існування в історії замкнених культурних світів. Це відкриття привело до формування в культурологічній теорії нового, локально-цивілізаційного підходу, коли культуру будь-якої спільноти стали розглядати відособлено, як самостійне явище.
Слайд 30Регіональний підхід до культурного розвитку людства дає системне бачення людської культури взагалі, розкриває культурну
Регіональний підхід до культурного розвитку людства дає системне бачення людської культури взагалі, розкриває культурну
Історична типологія. В основу цієї типології покладено хронологічний принцип. Для західної культури традиційною є періодизація: первісна культура, культура давніх цивілізацій, середньовічна, ренесансна, новоєвропейська, культура новітньої епохи.
Слайд 31Парадигмальна типологія. Парадигма є однією із широковживаних категорій у науковій теорії. Як культурологічна категорія
Парадигмальна типологія. Парадигма є однією із широковживаних категорій у науковій теорії. Як культурологічна категорія
Слайд 324. ОЗНАКИ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ. АРХАЇЧНІ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ТРИПІЛЬСЬКА
4. ОЗНАКИ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ. АРХАЇЧНІ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ТРИПІЛЬСЬКА
Сутнісні ознаки й періодизація первісної культури України.
Найтривалішим етапом культурного становлення людстває первісна культура, яка зародилась у кам’яний вік, близько 150 тис. рр. до н.е.
Сутнісними ознаками первісної культури є:
- привласнювальний тип господарства (споживання того, що дає природа – збиральництво, полювання), перехід до виробляючого типу відбувся лише у 6 – 5 тис. рр. до н. е. (землеробство, скотарство винайдення кераміки);
- синкретизм (нерозчленованість), коли люди розуміють себе частиною природи; синкретичним, пов’язаним з міфологічною свідомістю, є мистецтво;
- гомогенність (однорідність), що виявлялася у відсутності соціальної диференціації й ієрархії;
- самодетермінація (самообумовленість), коли накопичений досвід стає важливим чинником розвитку людства;
- образно-чуттєве сприйняття світу (нездатність теоретизувати, узагальнювати);
- міфологічна свідомість, міфологічне пояснення світу;
- первинні релігійні уявлення існували у формі анімізму, тотемізму, фетишизму, магії[1]; формою буття релігійних уявлень були ритуали й обряди;
Щоб збагнути суть і закономірності розвитку первісної культури, слід засвоїти її періодизацію. Нині склалися декілька видів періодизації, зокрема археологічна, культурно-цивілізаційна та історична.
Слайд 33Людина почала жити на території України мільйон років до н. е. Археологічні знахідки
Людина почала жити на території України мільйон років до н. е. Археологічні знахідки
У добу мезоліту на теренах України продовжує існувати мисливський привласнювальний тип господарювання; використовується лук і стріли, розвивається рибальство; приручено собаку; започатковуються форми первісної племінної організації; основою суспільного устрою стає матріархат; для обробки дерева використовується кам’яне долото, сокира, тесло; виготовляються нові знаряддя – ножі, кинджали, списи з ріжучими кам’яними пластинами; з’являються зооморфні й антропоморфні зображення.
У середині ХХ ст. були виявлені кілька стоянок доби неоліту в басейні річок Південний Буг, Дністр, Дунай (буго-дністровська та дунайська культури). У цей період відбувається перехід людей до відтворювального типу господарства (хліборобства, скотарства), з’являється перший штучний матеріал – кераміка. На Закарпаття приходить культура так званої мережаної кераміки, на Волинь – лінійно-стрічкової кераміки, а в лісову та лісостепову зону Лівобережної України – ямково-гребінцева (ямки, зроблені гребінцевим відтиском). Перший посуд був гостродонний, нестійкий, але прикрашений орнаментом (кола, спіралі, хрести, півмісяці, сварги та ін. символи).
Слайд 34Велике значення у формуванні поліфонічного фундаменту культури українських земель відіграла доба міді (енеоліту). У
Велике значення у формуванні поліфонічного фундаменту культури українських земель відіграла доба міді (енеоліту). У
1. Степова причорноморська, або південноукраїнська зона, пов’язана ямною культурою, поширена в Приазов’ї та Криму. Назва «ямна культура» походить від поховань у ямах під курганами. Прикладом такого поховання є Сторожова могила поблизу біля Дніпропетровська, де знайдено залишки возу, у який запрягали волів. Носії цієї культури займалися переважно скотарством, поряд з хліборобством, мисливством, рибальством; поселення були укріплені; житла переважно наземні; виготовляли гостродонний і круглодонний керамічний посуд з високим горлом з орнаментом, прикраси з раковин і кістки, кам'яні вироби. Унікальну скульптурну пам’ятку цієї культури – так званий Керносівський ідол – знайдено у с. Керносівка поблизу Дніпропетровська в 1979 р. У пізніших похованнях з’являються крупні мідні вироби (клиновидні сокири, провушні молоти) і кістяні прикраси.
2. Лісова та лісостепова культурна зона, у якій збиральницькі та мисливські громади сусідили з середньостогівською культурою. Ця культура названа від урочища Середній Стіг (на о. Хортиця у Запоріжжі), поширена у степовому Придніпров’ї, Приазов’ї. Носії цієї культури робили поховання ґрунтових могилах або кам'яних скринях; користувалися знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді; основним заняттям було скотарство, зокрема конярство (тут уперше в Європі приручено коня) та рибальство.
3. Правобережна степова зона, пов’язана з трипільською культурою. Ця культура була відкрита у 1896 р. археологом Веніаміном Хвойкою біля м. Трипілля на Київщині. Пізніше подібні селища були розкопані по всій Правобережній Україні від Дніпра до Дунаю, а також на території Польщі, Молдови, Румунії. Спільною основою трипільської культури було землеробство, зокрема хліборобство, та пов’язане з ним скотарство (велика рогата худоба). Прогрес культурі забезпечив перехід від мотичного землеробства до орного, що підвищило продуктивність праці. Трипільці винайшли плуг і колесо, одомашнили бика, освоїли ткацтво, бронзоливарні печі.
Слайд 35Селища трипільців розташовувались біля річок по колу з вільним, незабудованим майданом посередині (імовірно для
Селища трипільців розташовувались біля річок по колу з вільним, незабудованим майданом посередині (імовірно для
Релігійним уявленням трипільців притаманний політеїзм, анімізм і фетишизм. Вони вклонялися Богині-Матері (знайдені численні жіночі статуетки, часто у позі Оранти або жінки з немовлям, що символізували материнство і родючість); бику (символу обробки землі і багатства), змії (символу спритності), голубу (символу неба) та ін. Сакральні уявлення втілені не лише у глиняних статуетках, а й у візерунках на кераміці.
Кераміка у трипільців досягла особливо високого рівня. З добре випаленої глини виготовляли предмети найрізноманітнішого характеру: столовий та кухонний посуд, дитячі іграшки, моделі жител, човнів, возів, антропоморфні та зооморфні статуетки. Вироби прикрашали орнаментом та розмальовували в червоний, коричневий, жовтий, чорний кольори. Через це трипільську культуру називають культурою мальованої кераміки. В орнаменті використовували солярні, астральні образи й символи: спіралі, кола, сварги, хрести, хвилі, трикутники; поширений був ромбо-точковий орнамент, що символізував засіяне поле; антропоморфні й зооморфні зображення.
Отже, Україна часів трипілля (5 – 4 тис. до н. е) була мирною хліборобською, суцільно заселеною місцевістю, з селищами та містами, великими стадами рогатої худоби, з високорозвиненим орнаментально-прикладним мистецтвом, що єднало трипільську культуру з висококультурними азійськими цивілізаціями того часу – Шумеру, Єгипту, Вавилонії й Ассирії. Трипільці – предки слов’ян, з яких походять і українці. Від трипільців українцям перейшла чепурність і ошатність селянської оселі (мазання долівки, підведення фарбою призьб, декорування печі); оздоблення приміщень солярними знаками, високий розвиток керамічного ремесла; основні декоративні мотиви перейшли в українську народну вишивку, писанкарство.
Слайд 36У добу бронзи (3 – 1 тис. до н. е.), яка тривала в Україні близько
У добу бронзи (3 – 1 тис. до н. е.), яка тривала в Україні близько
- відбулися етнічно-культурні зрушення, міграція племен, зокрема навала кочових індоєвропейських племен на українські землі, асиміляція місцевого населення.
- індоєвропейські племена принесли з собою на територію України у суспільній сфері – патріархат, формування ранньокласового суспільства, у духовній – культ сонця та розвинену флективну мову[2];
- розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь праці та зброї, що вдосконалило засоби пересування, орного землеробства, підняло продуктивність праці і призвело зрештою до майнового розшарування та руйнування первіснообщинного ладу.
- постає садівництво, городництво, ремісництво.
Слайд 37Україна, яка в епоху неоліту входила до передньоазійського культурного світу, очолюваного Месопотамією (Єгипет),
Україна, яка в епоху неоліту входила до передньоазійського культурного світу, очолюваного Месопотамією (Єгипет),
На зламі 3/2 тис. до н. е. трипільська культура була знищена войовничими кочовими племенами зі Сходу, відбувається процес асиміляції, дифузії, змішання двох рас, що лягли в основу українського народу. Після трипільської наступає інша епоха, яку можна назвати післятрипільською, або передскіфською. Археологічно вона вивчена значно менше. Її називають ще культурою шнурової кераміки (орнамент на кераміці робиться за допомогою відтисків шнура). Такий керамічний посуд, порівняно з елегантним, художньо і технічно досконалим трипільським, був грубий і простий. Шнуровики селилися на горбах, кручах, їхні поселення були типу зміцнених городищ (саме на цих горбах через дві тисячі років розташувались князівські поселення). Як і кераміка, хліборобство занепадає, розвивається кочове скотарство (табуни коней, отари овець), зменшується кількість населення. Отже, хлібороба заступає вершник, мирного поселянина – воїн, вола і корову – кінь і вівця, «культуру на волах» заступає «культура вершників». Відбувається процес соціальної диференціації: виділяється економічно-заможний прошарок скотарів-багатіїв та бідняків-хліборобів, формується панівна верхівка (українська мова виразно зберегла сліди первісної нерівності: товар – означає худоба і крам).
Слайд 385. КУЛЬТУРА КІММЕРІЙЦІВ, СКІФІВ ТА САРМАТІВ НА ПРАУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. КУЛЬТУРА МІСТ-ДЕРЖАВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я.
5. КУЛЬТУРА КІММЕРІЙЦІВ, СКІФІВ ТА САРМАТІВ НА ПРАУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. КУЛЬТУРА МІСТ-ДЕРЖАВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я.
Культура східних слов'ян синтезувала досягнення культур народів, що проживали до цього в ареалі їх розселення. Разом з тим, вона є самобутньою, оригінальною культурою, складовою частиною світової культури.
Найяскравіше культура слов'ян проявилася в зарубинецькій та черняхівській культурах та культурі антів. Жителі слов'янських городищ використовували природній ландшафт для спорудження своїх поселень, житло будували на високих берегах річок. Розміри поселень як правило невеликі. В центрі зводилися укріплені фортеці, які використовувалися для захисту від ворога, проведення племінних зборів та культових обрядів. Археологічними дослідженнями виявлено багато городищ в українських землях: Київщина - 400, Волинь – 350, Поділля – 250, Чернігівщини – 150, Галичина – 100. В кожному племінному об'єднанні були городові центри: у полян - Київ, сіверян - Чернігів, древлян - Турів. Найбільшим серед них був Київ. Він мав вулиці, майдани. Другим за розмірами був Чернігів.
Міста були центрами ремесла і торгівлі. Слов'яни володіли керамічним, ювелірним, скляним, шкіряним, збройним виробництвом. Миски, глечики, горщики та інший столовий та господарський посуд виробляли на гончарному колі. Ювелірні вироби виготовляли з бронзи, срібла, міді, золота. Бронзу застосовували для медичних інструментів – пінцетів та хірургічних ножів.
Слайд 39Релігія. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов'яни були язичниками, вони визнавали культ
Релігія. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов'яни були язичниками, вони визнавали культ
Багатобожжя. У древніх слов'ян існувало багатобожжя, вони поклонялися багатьом богам. Головним богом був бог блискавки і грому Перун, Дажбог - бог добра, Велес – бог худоби, Сварог – бог вогню, Стрибог – бог вітру та бурі, Хорс – бог сонця. Широко був розповсюджений культ предків. Почиталися Боги роду – Бог-Отець та Богиня-Мати.
Стародавні язичеські культи слов'ян боготворили сили природи – воду, вогонь, землю, рослини, звірів. Східні слов'яни поклонялися озерам, рікам, деревам, тваринам. Вони вважали, що в лісах та будинках живуть духи, в озерах, потоках та водоймах – русалки. Вони приносили їм в жертву хліб, худобу та іншу їжу.
Слайд 40Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, зв'язаних зі змінами пори року
Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, зв'язаних зі змінами пори року
Культ роду проявлявся в обрядах зв'язаних з народженням дитини, весіллям, смертю, похованням. Слов'яни вірили в життя після смерті і разом з померлим клали в могилу їжу, зброю, прикраси. Над могилою насипали кургани і справляли тризну. До нашого часу дожив один з старовинних обрядів – відзначення дня смерті.
РУН-віра. Сьогодні в Україні існує релігійна течія, яка пропагує повернення до язичества (РУН-віра, рідна українська народна віра), засуджує хрещення Русі князем Володимиром Великим і, власне, є одною з численних спроб затримати історичний поступ і увіковічити відсталість нації.
Древні слов'яни любили співати, танцювати. Серед слов'янських кольорів домінують червоні, жовті, сині, зелені, блакитні тони.
Таким чином, в східнослов'янській культурі відбилися впливи народів, які проживали на території сучасної України, та сусідніх народів і племен.
Слайд 41У скіфський період (7-2 ст. до н.е.) під іменем іраномовних племен скіфів, які
У скіфський період (7-2 ст. до н.е.) під іменем іраномовних племен скіфів, які
Скіфи використовували усі форми посуду трипільців, прикрашеного геометричним узором. Основою скіфського декоративного мистецтва є зображення тварин. Після скіфів лишилися великі кам'яні статуї з зображенням воїнів. Згідно висновків українського діаспорного академіка Омеляна Пріцака українці наслідували після скіфів чоботи, білу сорочку, козацьку гостроверху шапку, пернач, сагайдак (рос. – колчан) тощо. Для скіфів були притаманні патріархат, культ сонця з його символом – колесом, флективна мова - словозміна, шляхом заміни кінцівок.
З початком грецької колонізації в Причорномор'ї (6 ст. до н.е.) великого впливу на скіфів мала антична культура, про що свідчать археологічні знахідки в Неаполі Скіфському біля сучасного Сімферополя. Традиції скіфського мистецтва продовжували сарматські племена. Продовжувалася традиції звіриного стилю в оздобленні посуду, з'являються композиції міфологічного змісту.
Слайд 42Прямим джерелом для української культури стала антична культурна традиція, носієм якої були грецькі
Прямим джерелом для української культури стала антична культурна традиція, носієм якої були грецькі
Ці колонії були містками для зв'язків грецької метрополії з степовим населенням, з яким йшов інтенсивний товарообіг, зокрема продуктами хліборобства та тваринництва. Натомість степове населення купувало предмети ремісницького виробництва. Вважається, що слов'янська молодь могла оселятися в містах-полісах і здобувати тут навички ремесла, мистецтва, будівництва, виробництва кераміки, зброї, ювелірних виробів тощо. Згідно праць грецького історика Геродота випливає, що грецькі впливи сягали далеко на північ аж за дніпровські пороги.
Слайд 43Пам'ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, місцевого та імпортованого
Пам'ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, місцевого та імпортованого
Теракоти (від італійського – опалена земля) – неглазуровані керамічні вироби з випаленої кольорової пористої глини, головним чином червоного, брунатного, кремового кольору – архітектурні деталі, облицювальні плити, посуд, вази.
Фрески (від італійського – свіжий) – живопис фарбами, водяними або розведеними на вапняному молоці, по свіжій вогкій штукатурці. Фрески застосовувалися для оздоблення культових споруд, церков, соборів, палаців. Фрески були відомі з 2 тис. до н.е. і були поширені в різних країнах світу.
Слайд 44Грецькі впливи. На думку деяких дослідників грецькі впливи ми відчуваємо в українській етнографії.
Грецькі впливи. На думку деяких дослідників грецькі впливи ми відчуваємо в українській етнографії.
Від греків виводять дослідники і український індивідуалізм, який був притаманний населенню Київської Русі, Козацької держави і став одною з причин драми в історії українського народу, коли він загубив свою державність і протягом багатьох століть не був спроможний її відновити.
Говорячи про античну спадщину, Маланюк стверджує, що Україна запозичила у греків індивідуалізм, схильність до філософії, мистецтва, миролюбність, на відміну від таких суто римських рис, як войовничість, пріоритет права (dura lex, sed lex = закон суворий, але це закон), які успадкували народи Західної, Середньої та Центральної Європи. Впливи античних міст-полісів у пізніші віки продовжували зв'язки Київської Русі з Візантійською імперією.