Українська держава П. Скоропадського презентация

Основні поняття:
Монархізм – політичний напрям, що обстоює монархію як найдосконалішу форму державного управління
Маніфест – урочисте письмове звернення верховної влади з приводу важливої події.
Націоналізація – це перехід з приватної власності у власність держави чи суспільства землі, промисловості тощо

Прапор
Герб
1.Гетьманський переворот

Державна печатка Української Держави
1.Гетьманський переворот

П. Скоропадський
Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських.
Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904–1905) та Першої світової воєн (1914–1918).
Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один із лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.
2. П. Скоропадський

Система влади за гетьмана П. Скоропадського
Гетьманат
Секретаріат на чолі з Державним Секретарем
Голова Ради
Органи місцевого самоврядування
Рада Міністрів
Міські зібрання
Земст
Старости
Мала Рада Міністрів
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Скоропадський Павло Петрович
Політика
Культура, освіта
Зовнішня
Внутрішня
Відновлено приватну власність на землю;
Свобода приватної промисловості;
Відновлення козацьких «вольностей»;
Закон «Про державне громадянство України»
Ратифікація миру в Бресті;
Надання автономії Криму;
Договір про мирі співробітництво з Грузією;
Договір з Румунією про передачу Україні Бессарабаї;
Мирний договір з радянсько. Росією;
Дипломатичн визнання України тридцятьма державами світу.
Заснування Академії наук;
Відкриття університету у Києві, Кам’янці-Подільському, Полтаві;
Відкриття 50 нових українських шкіл;
Заснування
Українського національного архіву,
Української національної бібліотеки
Українського національного музею,
Драмтичного театру,
Національної опри,
Курсів українознавства.
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Українська держава була визнана 30 державами, в Києві розташовувалися постійні представництва 10-ти з них; Україна мала дипломатичні місії в 23 країнах (на рівні послів Німеччина, Туреччина, Болгарія, Швейцарія, Норвегія; дипломатичні представництва Грузії, Азейбарджану, Фінляндії).
Основною проблемою зовнішньої політики Української держави було встановлення державних кордонів. Західні і північні кордони були визначені у Брест-Литовських угодах.
Питання про північно-східні і східні рубежі було відкрите. Уряд ухвалив вважати державним кордоном демаркаційну лінію між українсько-німецькими та більшовицькими військами. Проте планував приєднання усіх земель, що в етнографічному та історичному плані були пов'язані з Україною. У відносинах з новоутвореними державами українська сторона виходила з факту розпаду Російської імперії і визнавала за окремими її частинами, які самовизначились, право на суверенітет.
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Кайзер Вільгельм ІІ і гетьман П.Скоропадський (5 вересня 1918 р.)
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Орден Червоного Орла
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Грошова одиниця Української держави, 1919р.
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ГЕТЬМАНАТУ):
1. Генерал піхоти. Серпень 1918 р.
2. Козак 2-го полку Ссрдюцької дивізії. Серпень 1918 р.
3. Старшина 3-го полку Сердюцької дивізії, зимова уніформа. Серпень 1918 р.
4. Кіннотчик 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії. Червень 1918 р.
5. Козак піхоти. Серпень 1918 р.
6. Старшина, приділений по кінноті. Серпень 1918 р.
7. Старшина флоту. Липень 1918 р.
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Гетьман Соропадський зі штабом оглядає Сірожупанну дивізію. Серпень 1918 року
3. Внутрішня та зовнішня політика Української держави і ставлення до неї в суспільстві

Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Утворення Директоріїї і відновлення УЦР (травень – листопад 1918 р.)
4. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну, падіння Гетьманату

Причини падіння гетьманату:
Поразка Німеччини у Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори;
Залежність української держави від австро-німецьких збройних формувань;
Відсутніть дієздатної регулярної української армії;
Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги;
Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни);
Виникнення опозиції гетьманській владі;
Спроба знайти опору серед білогвардійців
4. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну, падіння Гетьманату

Узагальнення:
Брестський мир став першим мирним договором, укладеним під час Першої світової війни. Він забезпечував вихід України зі «світової бійні». Але платою за це стала Окупація України австро-
німецькими військами.
УЦР, яка повернулася до Києва, не змогла забезпечити виконання своїх зобов'язань перед країнами Четверного союзу.
29 квітня 1918 р. за згоди Німеччини П. Скоропадський вчинив переворот, встановивши гетьманський режим.
Прийшовши до влади, П. Скоропадський намагався провести реформи для стабілізації становища в країні і досягнення незалежності. Але його політика була приречена на невдачу: П. Скоропадського
особисто не підтримували провідні українські політичні сили, його соціальна політика не викликала захоплення у більшої частини населення, на міжнародній арені Україна залежала від країн німецького блоку, які зазнали поразку в Першій світовій війні.