Золоті ворота (Київ) презентация

«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді).

Спорудження та архітектура
Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої Богородиці

Це була перша згадка про Золоті Ворота у літописі 1037 року. Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті».
Найбільш вірогідна дата спорудження воріт 1017 —102 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава»: Золоті ворота, Софійський собор, церква Святої Ірини та інші.

На фасаді Золотих воріт мало бути зображення Богоматері — ймовірно фреска чи мозаїка. Про існування цього зображення свідчить літописний запис від 1151 року, у якому було згадано переговори Ізяслава Мстиславовича із послом Юрія Долгорукова біля Золотих воріт і те, що Великий князь озирнувся на святу Богородицю і сказав:
«А їй нас судити, Пречистій Владичиці, із Сином своїм і Богом нашим, у сей вік і в будучий »

Джерела XVI–XVII століть уже свідчать, що ворота перебувають у напівзруйнованому стані. Мартін Ґруневеґ, львівський купець та мандрівник, писав 1584 року:
«Золоті ворота ще стоять, але переважна частина їх поруйнована… »

У той час було дуже багато війн, тому Золоті ворота вже були під землею.
Стан воріт значно погіршився за час перебування під землею. Було розкрито дві паралельні стіни, довжина яких становила 25 метрів (східний пілон) і 13 метрів (західний), а висота була близько 8 метрів.

Для збереження пам'ятки були потрібні заходи. Протягом 1835–1836 рр. верхню частину стін було залито вапняним розчином, а на руїни поклали дерен. 1837 року інженер Ф. Мєхович звів контрфорси біля східної стіни і з'єднав стіни залізними в'язями із кільцями.

Вигляд воріт
Достеменно невідомо було який вигляд мали золоті ворота . Але дослідження вчених дозволили визначити точні розміри золотих воріт : ширина головної башти була 10,5 м , висота 13,35 м , довжина 17,65 , на основній башті стоїть церква благовіщення , висотою 17 м . Загальна висота воріт перевищувала 30 м , а з півтораметровим хрестом на бані церкви висота цих воріт сягала 32 м .

Реконструкція
Реконструкція, що її закінчено 1982 року відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев'яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт.

Музей Золоті Ворота
В середині реконструйованого павільйону Золотих Воріт розташовано експозицію присвячену історії будівництва, існування та реконструкції головної брами стародавнього Києва. Найголовнішою частиною її є залишки стін Воріт, що збереглися до нашого часу. Збудовані в 11 ст., зруйновані, в 17 ст. закопані.

У 2006 році музей був закритий, а стіни і грати цінної культурної пам'ятки столиці понівечені численними графіті. Золоті Ворота перебували у аварійному стані. З 2009 року музей відремонтували і знову відкрили для відвідування.