Слайд 2
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-1.jpg)
Слайд 3
![ЛІТЕРАТУРНА МОВА ЛІТЕРАТУРНА МОВА – це унормована, відшліфована форма загальнонародної](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-2.jpg)
ЛІТЕРАТУРНА МОВА
ЛІТЕРАТУРНА МОВА –
це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що
обслуговує різні сфери діяльності, культурні потреби людей: державні й громадські установи, освіту, науку, пресу, художню літературу, театр, побут тощо.
Літературна мова протиставляється діалектам, просторіччю, жаргонам.
Слайд 4
![ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: протоукраїнська мова (VІІ-ХІ ст.); староукраїнська мова](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-3.jpg)
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ:
протоукраїнська мова (VІІ-ХІ ст.);
староукраїнська мова (ХІ ст., час
появи перших писемних пам’яток – ХІV ст.);
середньоукраїнська мова ( кінець ХІV – початок ХІХ ст.);
нова українська мова (від початку ХІХ ст.)
Слайд 5
![ОЗНАКИ СУЛМ Літературна мова характеризується такими найголовнішими ознаками: унормованість; стандартність;](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-4.jpg)
ОЗНАКИ СУЛМ
Літературна мова характеризується такими найголовнішими ознаками:
унормованість;
стандартність;
наддіалектність;
поліфункціональність;
стилістична диференціація;
наявність усної і писемної
форм вираження.
Слайд 6
![УНОРМОВАНІСТЬ – основна ознака літературної мови У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-5.jpg)
УНОРМОВАНІСТЬ –
основна ознака літературної мови
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ ІСНУЮТЬ
ТАКІ ТИПИ НОРМ:
орфоепічні – вимова звуків і звукосполучень;
орфографічні – написання слів;
графічні – передавання звуків на письмі;
лексичні – вживання слів;
морфологічні – вживання морфем;
синтаксичні – зразки побудови словосполучень і речень;
пунктуаційні – вживання розділових знаків;
стилістичні – добір мовних елементів відповідно до умов спілкування.
Слайд 7
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-6.jpg)
Слайд 8
![Функціональні стилі СУЛМ НАУКОВИЙ ; ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ; ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ; РОЗМОВНИЙ; ХУДОЖНІЙ; ЕПІСТОЛЯРНИЙ; КОНФЕСІЙНИЙ](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-7.jpg)
Функціональні стилі СУЛМ
НАУКОВИЙ ;
ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ;
ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ;
РОЗМОВНИЙ;
ХУДОЖНІЙ;
ЕПІСТОЛЯРНИЙ;
КОНФЕСІЙНИЙ
Слайд 9
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-8.jpg)
Слайд 10
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-9.jpg)
Слайд 11
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-10.jpg)
Слайд 12
![ДЕРЖАВНА МОВА – це «закріплена традицією або законодавством мова, вживання](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-11.jpg)
ДЕРЖАВНА МОВА – це «закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої
обов’язкове в органах управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики» (Українська мова. Енциклопедія.- К.: Укр. енциклопедія, 2000.- С. 318.).
Слайд 13
![Становлення української мови як мови державної 1989 р. – ухвалено](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/90121/slide-12.jpg)
Становлення української мови
як мови державної
1989 р. – ухвалено закон «Про
мови в Україні».
1996 р. – Верховною Радою України прийнято Конституцію України, у якій українській мові надано законодавчої конституційної сили.
1997 р. (9 листопада) - проголошено Днем української писемності та мови на честь літописця Нестора.
2003 р. – постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови».