Без категории
Бизнес
Образование
Финансы
Государство
Спорт
Армия
Культурология
Еда и кулинария
Лингвистика
Черчение
Физкультура
ИЗО
Психология
Английский язык
Астрономия
Алгебра
Биология
География
Геометрия
Детские презентации
Информатика
История
Литература
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Музыка
МХК
Немецкий язык
ОБЖ
Обществознание
Окружающий мир
Педагогика
Русский язык
Технология
Физика
Философия
Химия
Экология
Экономика
Юриспруденция
Презентации по Лингвистике
Translation Theory
Acknowledgements This lecture is based to a large extent on: MUNDAY, Jeremy. 2001. Introducing Translation Studies – Theories and Applications. London and New York: Routledge VENUTI, Lawrence. (Ed.) 2000. The Translation Studies Reader. L
Продолжить чтение
136
Лингвистика
Тіл білімі және оның зерттеу нысаны
Тіл қоғамдағы адамдардың өзара пікір алысу, бір - бірімен қарым - қатынас жасау, сөйлесу құралы. Тіл білімінің ғылымдар жүйесінде алатын орны. Болмыстағы құб
Продолжить чтение
126
Лингвистика
Fe’l so`z turkumi
Harakat va harakat bilan bog`liq holatni bildirib, nima qilmoq? nima bo`lmoq? so`roqlarini oluvchi so`z turkumi fe’l deyiladi. Masalan: yugurmoq, sakramoq, suyunmoq, uxlamoq, qurimoq, ko`paymoq, tinchimoq va boshqalar. Fe
Продолжить чтение
226
Лингвистика
Құрмалас сөйлем
Екі немесе одан да көп жай сөйлемдерден құралып, күрделі ойды білдіретін сөйлемдер құрмалас сөйлем деп аталады. Жай сөйлем мен құрмалас сөйлемнің мағыналық жағынан өзгешеліктерінің кестесі
Продолжить чтение
114
Лингвистика
Жай сөйлем және оның түрлері
МАЗМҰНЫ КІРІСПЕ І ТАРАУ ЖАЙ СӨЙЛЕМ ЖӘНЕ ОНЫҢ ЗЕРТТЕЛУІ 1.1. Жай сөйлем және оның түрлері 1.2. Жай сөйлемнің зерттелу жайы ІІ ТАРАУ ЖАЙ СӨЙЛЕМДІ МЕКТЕПТЕ ОҚЫТУ 2.1. Жай сөйлемнің мектепте оқытылу жай
Продолжить чтение
185
Лингвистика
Фонетика және оның салалары
Фонетика (гр. phone – дыбыс, phonetikos - дыбыстық) – тілдің дыбыстық жүйесін зерттейтін тіл білімінің бір саласы . Фонетиканың қарастыратын мәселелері мыналар: тіл дыбыстарының пайда болуы, олардың іштей жіктелуі және бір
Продолжить чтение
157
Лингвистика
Грамматика және оның салалары. Грамматикалық ұғымдар
Сабақтың тақырыбы: Грамматика және оның салалары. Грамматикалық ұғымдар Жоспар: Грамматиканың объектісі - сөз. Сөздің дыбыстық комплекс жағы. Сөздің дыбыстық жағы мен мағынасы арасындағы байланыс. Сөздің лексикал
Продолжить чтение
181
Лингвистика
Жазудың шығуы мен дамуы
Жазудың тарихы өте ерте замандардан басталады. Көне жазуды да, қазіргі жазуды да білудің әрі теориялық, әрі практикалық мәні зор. Біз қазір жазуды сөздердің әріптер тіркесімен белгіленуі деп түсі
Продолжить чтение
160
Лингвистика
Лексичні засоби ділової мови. Фразеологія. Тема 1.2
План Вимоги до вживання слів іншомовного походження Уживання синонімів. Уживання евфемізмів. Уживання паронімів. Уживання омонімів. Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова. Фразеологія публічного мовлення Уживання слів іншомовн
Продолжить чтение
116
Лингвистика
Заява
Заява – документ, що містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів. (особиста заява) (службова заява) Реквізити заяви: 7. Пі
Продолжить чтение
92
Лингвистика
Le parti del giorno
IL GIORNO SI DIVIDE IN QUATTRO PARTI. LA MATTINA TI ALZI, VAI A SCUOLA E POI PRANZI; NEL POMERIGGIO FAI I COMPITI, GIOCHI E FAI ATTIVITA' CHE TI PIACCIONO; LA SERA CENI, GUAR
Продолжить чтение
90
Лингвистика
Методика формування лінгвістичних понять
План Відомості про мову і мовлення. Лінгвістичні поняття «мова» і «мовлення». Вимоги навчальної програми МОН України щодо вивчення мовного матеріалу. Зміст навчальних підручників з української мови для 2-3 класу (самостійно). Структурн
Продолжить чтение
89
Лингвистика
汤姆走丢了
Продолжить чтение
96
Лингвистика
Bilingualism. Bilingualism Types
Objectives and Format of Workshop Discuss specifics and techniques of practicalities for raising a bilingual child within one’s family when the first (Russian) language has been acquired Format: dialogues/ practical cases ENGL
Продолжить чтение
119
Лингвистика
Языки мира
Ареальная (географическая) классификация Основана на изучении языковой карты мира. Описывает границы распространения языков.
Продолжить чтение
230
Лингвистика
Лексикалық мәтінмен танысады,сөздік қорын толықтырады
Шай, шай ішсем, көңілім жай. Сабақ тақырыбы: «Шай ішу» (Септеулік шылауды қайталау)
Продолжить чтение
83
Лингвистика
Берілген жай сөйлемдерді мағыналарына қарай топтастырып, кезектес салалас етіп құраңдар
МЕН ҮШІН ЖАҚСЫ МҰҒАЛІМ БӘРІНЕН ДЕ АРТЫҚ,ӨЙТКЕНІ МҰҒАЛІМ-МЕКТЕПТІҢ ЖҮРЕГІ Ы.АЛТЫНСАРИН ҰСТАЗ ІЗДЕНГІШ БОЛУЫ, ОЙЛАЙ БІЛУІ,ҚАНДАЙ ІСТІ БОЛСЫН, БАР ЫНТАСЫМЕН АТҚАРА
Продолжить чтение
120
Лингвистика
Лексичні та фразеологічні норми. СУЛМ. Типові помилки
1. Уживання слів у невластивому значенні. 2. Порушення лексичної сполучуваності слів. 3. Сплутування паронімів, омонімів. 4. Неточний вибір синонімів та антонімів. 5. Тавтологія. 6. Плеоназми. 7. Уживання слів, не властивих українс
Продолжить чтение
143
Лингвистика
Написання [не] з дієсловами
Скористайтеся порадами: Хто сильно спішить, тому менше щастить. Навіть найрозумніший може помилитися. Не плодоносить восени дерево, яке навесні не цвіло. Проблемне питання: сформулювати правила написання не з дієсловами, проан
Продолжить чтение
102
Лингвистика
Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення
ЩО ЗНАЧИТЬ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ? ЯКІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ БУВАЮТЬ ВІДОКРЕМЛЕНИМИ? ЯКІ ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ? ЗАПИШІТЬ. ВИЗНАЧТЕ ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПОЯСНІТЬ ПУНКТУАЦІЮ ПРИ НИХ.
Продолжить чтение
115
Лингвистика
<<
<
292
293
294
295
296
297
298
299
300
301
302
>
>>