Франческо Петрарка. Історичні персоналії презентация

Франческо Петрарка
Франческо Петрарка – італійський поет та літописець, ранній гуманіст. Народився 20 липня 1304 року. Помер 19 липня 1374 року.

Портрет

Франческо Петрарка народився в Ареццо, поблизу Флоренції в родині флорентійського нотаріуса. Він змалку подорожував з батьком. Петрарка вивчає право в університетах Монпельє та Болоньї, але більше цікавиться літературою та письменництвом. В Авіньйоні працює клерком в кількох конторах.
Біографічні дані

Діяльність
Франческо Петрарка розпочинає власну літературну діяльність. Серед творів Петрарки – трактати, поеми, сонети, канцони, секстини, балади, мадригали, листи, афоризми та інші жанри. Твори Петрарки розділяються на дві частини: латиномовні (вони, в основному, мають історичне значення) та італійську поезію (яка, в основному, і зумовила всесвітню славу поета). Петрарку вважають родоначальником гуманістичної культури епохи Відродження, поряд з Данте і Боккаччо – творцем італійської літературної мови.

Твори
Збірка “Канцоньєре” (“Книга пісень”) – лірична сповідь Петрарки, поетична історія його кохання. У збірці 365 творів. Роботу над нею поет розпочав ще у 1330-ті роки, а закінчив незадовго до смерті.

Найвідоміші твори латинською мовою: філософський трактат „Моя таємниця, або Книга бесід про презирство до світу” (1343), цикл дидактичних поем („Тріумф кохання”, „Тріумф цноти”, „Тріумф Смерті”, „Тріумф Слави”, „Тріумф Часу”, „Тріумф Вічності”); поема „Африка”; лірична збірка „Буколіки”; автобіографія „Лист до нащадків”.