Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович) презентация

ВЕЛИКИЙ ЖИТТЄЛЮБ
Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру,
до зеленого листу!
Остап Вишня

БАТЬКИ ОСТАПА ВИШНІ
Мати ПАРАСКА ОЛЕКСАНДРІВНА
ГУБЕНКО
Батько МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ
ГУБЕНКО

Остап
(1889-1956)
письменник…
ДІД
" Батьків батько- швець із Лебедина,
батько матері – хлібороб у Груні
БАТЬКО
МИХАЙЛО КІНДРА-ТОВИЧ
ГУБЕНКО
МАТИ
ПАРАСКОВІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
Катерина
(1890-1974)
Олена
(1898-…)
співачка
Єлизавета
(1896-1961)
канцеряристка
Дмитро і Валентина
(1906)
померли немовлятами
Наталка
(1904-1942)
домогосподарка
Кость
(1909-1982)
актор
Федір
(1892-
1940)
агроном
Василь
(12.03.1888-
1936)
Письменник
Чечвянський
Надія
(1895)
померла
немовлям
Олександр
(1894-1920)
міліціонер
Лідія
(1902-1971)
Ганна
(1900-1984)
учитель
Марія
(1907…)
учитель

Ранні роки життя
Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї.

Освіта
Двокласна школа в Зинькові
Київська військово-фельдшерська школа
Київський університет

Офіцер медичної служби УНР
З 1918 — мобілізований до Армії УНР у медичні частини.
Зробив швидку кар'єру — у полон до леніністів потрапив 1919 у ранзі начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР.

Творчість
Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи Денікіна (Фелейтон. Матеріалом для конституції бути не може).»
Він брав участь у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт»

Арешт під час геноциду 1932—1933
1933 популярний письменник був превентивно звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі
Звільнений і повернувся до літературної праці 1943

Післявоєнний період
Перший твір після концтабору — «Зенітка».
Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом редколегії журналу «Перець» і активним його співпрацівником.

ПРО ЩО Я, НЕЩАСНИЙ, МУШУ ДУМАТИ Й ПИСАТИ
ПРО ХУЛІГАНСТВО, ГРУБІСТЬ
І НЕВИХОВАНІСТЬ.
ПРО ВИХОВАННЯ ЛОБОТРЯСІВ
І ШОЛОПАЇВ.
ПРО ЛЕГКОВАЖНЕ СТАВЛЕННЯ
ДО КОХАННЯЄ, ДО ШЛЮБУ.
ПРО ШИРОКІ НАТУРИ ЗА
ДЕРЖАВНИЙ КОШТ.
ПРО НАЧОТЧИКІВ І
ТАЛМУДИСТІВ В НАУЦІ.
ПРО КОНСЕРВАНТІВ У
СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.
ПРО ВИНИЩУВАЧІВ ПРИРОДИ.

ПОПУЛЯРНІСТЬ ЙОГО В НАРОДІ НЕЙМОВІРНА
1921р. - 2 твори;
1922р. -80 творів; 1923р.- 270 творів;
1924р.- 9 збірок;
1927р.- 15 збірок;
1929р.- 27 збірок;
1930р. -“Усмішки”
в 4 томах

ТЕМАТИКА ТВОРЧРСТІ
Суспільно-політичне життя
- антирелігійні
- доля інших народів
хуліганство грубість
ледарство
консерватизм
браконьєрство
безвідповідальність
у родині
“Вишневі усмішки кримські”
“Вишневі усмішки закордонні”
“Мисливські усмішки”
“Українізуємось”
Господарське
життя
- українське село
“Вишневі усмішки
сільські”
“Лицем до села”
“Мудрість колгоспна”
Культурне
життя
театральне
літературне
“Вишневі
усмішки
театральні”
“Літературні
усмішки”

ЗАПОЧАТКУВАВ НОВИЙ У
ЛІТЕРАТУРІ ЖАНР – УСМІШКУ Усмішка -(різновид фейлетону та гуморески, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).
Фейлетон (від франц.feilleton – аркуш) – невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичній пресі, у якому злободенні події зображено в сатиричному чи гумористичному плані.

ДРУГ ЛЮДИНИ, ДРУГ ПРИРОДИ Й ПРАЦІ,
ГРІЗНИЙ ВОРОГ НЕЧЕСТІ І ЗЛА!
ПО ПОЛЯМ МИ З ВИШНЕЮ БРОДИЛИ
ВОСЕНИ, ШУКАЮЧИ ЗАЙЦІВ,
І БУР’ЯН ПОЖОВКЛИЙ, ПОСИВІЛИЙ
ПІД НОГАМИ СРІБНО ХРУПОТІВ,
СКІЛЬКИ ДОБРОТИ БУЛО В ОБЛИЧЧІ,
СКІЛЬКИ МУДРОСТІ В ОЧАХ БУЛО,
ЯК ДИВИВСЯ ПРИЯТЕЛЕВІ В ВІЧІ
ЛЮБИЙ НАШ МИХАЙЛОВИЧ ПАВЛО!
М. РИЛЬСЬКИЙ
ОСТАП ВИШНЯ І МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ НА
ПОЛЮВАННІ

28 вересня 1956 - смерть, що постійно чатувала на нього, наздогнала.
Поховали Остапа Вишню на Байковому кладовищі в Києві