Сіроманець. Микола Степанович Вінграновський презентация

Микола Степанович Вінграновський
класик української літератури, видатний український поет, письменник-шістдесятник, кінорежисер, сценарист, кіноактор.

Народився
7 листопада 1936 року в містечку Первомайськ на Миколаївщині.

В 1960 р. закінчив ВДІК (Всесоюзний державний інститут кінематографії).

Іван Орлюк(«Повість полум'яних літ», 1961);
Дончак(«Сейм сходить з берегів», 1962);
Несвятиласка(«Дума про Британку», 1970).
Вацлав Купка(«Берег надії», 1967);
З 1962 по 1963 рік працював актором на кіностудії ім. О.Довженка
АКТОР
У 1965 році став редактором, а потім режисером Київської кіностудії ім. О.Довженка

Перші поетичні публікації Миколи Вінграновського датуються
1957 роком
(журнал «Дніпро» №2).

Збірки віршів:
«Атомні прелюди» (1962),
«Сто поезій» (1967),
«Поезії» (1971),
«На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982),
«Губами теплими і оком золотим» (1984), «Вибрані твори» (1986),
«Цю жінку я люблю» (1990),
«З обійманих тобою днів» (1993), «Любове, не прощавай!» (1996).

Письменник- «шістдесятник»
Письменники-"шістдесятники" (зліва на право): Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук і Борис Олійник у саду кіностудії ім. О.Довженка. Фото 1969 року

Помер Микола Вінграновський у Києві
26 травня 2004 року, вічний спочинок знайшов на Байковому кладовищі

СІРОМА́НЕЦЬ - уживається як сталий епітет вовка, часто у прикладці
Вовк-сіроманець.

АНКЕТА ТВОРУ

сміливий
мудрий
вірний
кмітливий
дитя природи

злий
жорстокий
мстивий
злопам’ятний
настирливий
Василь Чепіжний

добрі
турботливі
мудрі
найрідніші люди
привчають сина до праці, самостійності
Батьки

чуйний
добрий
щирий
турботливий
сміливий
Характеристика образу Сашка

Ми вивчаємо на уроці повість Миколи Вінграновського «Сіроманець». У ній розповідається про хлопця, його незвичайну дружбу зі справжнісіньким вовком.
Хлопця звати Сашком. Він звичайний школяр, йому дванадцять років. Допитливий, непогано вчиться, не забуває виконувати домашнє завдання. Він виділяється тим, що любить ходити до школи лісовою стежкою, спостерігати за природою, прислухатися до лісових звуків. Має світлу душу, співчуває та допомагає беззахисному вовкові, переживає. Дуже сумує, навіть вчитися почав гірше, місця собі не знаходив, бачив сумні сни, коли Сіроманець змушений був далеко втікати від переслідування. Відстоює справедливість, говорить правду про дядька Чепіжного, котрий повбивав усіх вовків і переслідує Сіроманця. Хлопчик робить сміливі вчинки. Сашко невеликого зросту, але спритний, у мороз „засунув шапку у кишеню”, „скинув на сніг кожушину”, „махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг” не звертає увагу на холод і пролазить у кузню, розрізає зав’язки і сприяє Сіроманцю звільнитись з полону. Ставить тварину в один ряд з немічною старою людиною, подався у далеку дорогу, щоб вилікувати незрячого вовка. Мова героя наповнена лагідними словами: вовчику, лизунчику, Сіроманчику. Сашко розмовляє з твариною як із другом. У багатьох розмовах вчувається розсудливість „…і що, його треба, виходить, убивати”,„так він живий і йому треба жити”, смуток за поведінку дорослих, що не хочуть зупинити дядька Чепіжного ,це ж нечесно – він один, а їх онде скільки ”. Він мріє, щоб вовк жив у них дома. Дуже дивувався, що його бажання не можуть зрозуміти дорослі. Тому, коли виросте, вирішив бути лісником.
Сашко мені подобається своєю сміливістю, чесністю, добротою, щирістю. Це відчув, навіть, вовк, який став його другом і не раз повертався до Сашка.
Сашко очима твоїх однолітків

Поясни значення прислів’їв (усно)
В нашій дружбі — наша сила
Дерево міцне корінням, людина — друзями
Побратим — два рази брат
Як будемо в дружбі жити — нас нікому не зломити
Берись дружно, не буде сутужно