Діяльність в еміграції:
Також вже в еміграції в 1950 році написав
роман «Сад Гетьманський».
В основу цього романа лягла історія арешту Багряного у 1938 році: на час його допитів та тортур припала зміна «влади» в НКВД. Церез це пощастило людям, які були заарештовані, але не засуджені. Їм або дали невеликі терміни, або звільнили. Самого Багряного звільнили, проте без права виїзду з Охтирки.
Цей роман зсередини показує механіку сталінських репресій: «слідство», форми тортур, перебування в камерах, типи в’язнів, дозвілля, тюремну субкультуру тощо.
У 1945 році І.Багряний емігрував до Німеччини. Він написав брошуру-памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження як колишній в’язень, остарбайтер, полонений, позбавлений власного імені.
Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з СРСР – батьківщину, яка пішла на геноцид проти свого народу.