Слайд 2
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве.
Мати – звичайна домогосподарка. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр
Слайд 3
З дитинства хлопець допомагав батькові на шахті, тому праця в ньому
ще з дитинства виховала людину розуміючу життя звичайних людей
Слайд 4
У 1909–1911 роках працював на содовому заводі міста Верхнього в бондарському
цеху, телефоністом, чорноробом
Слайд 5
Навчався в міністерському училищі міста Верхнього, сільськогосподарському училищі на станції Яма
Північно-Донецької залізницi, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу
Слайд 6
Володимир Сосюра дуже переживав за життя та майбутнє держави, тому під
час громадянської війни, одразу вступив в ряди УНР, а згодом до Червоної армії
Слайд 7
У 1917 році лисичанська газета «Голос рабочего» друкує вірш «Плач волн»,
згодом «Чи вже пора».
У 1921 виходить його друга збірка «Поезії», (перша 1918 «Пісні крові не збереглась»). Поема «Червона зима».
Слайд 8
По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—1923)
і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—2925)
Слайд 9
Належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.
Слайд 10
З першою дружиною Володимир Сосюра одружився в 1922 році, але прожили
вони разом не довго, лишивши після шлюбу двох синів. Причиною розводу була несумісність в поглядах до України.
«Ми з тобою зійшлися в маю,
ще не знав я, що значить ідея.
Ти й тоді Україну мою
не любила, сміялася з неї»
Слайд 11
Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Марією Гаврилівною Даниловою, вона була
на 12 років молодшою. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир.
Слайд 12
У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці
і заслали до Казахстану. Через п’ять років вона повертається і з’ясовується, що Володимир взяв третій шлюб. Заради Марії Гаврилівни він розриває попередній шлюб та повертається до неї. Разом вони прожили до кінця життя
Слайд 13
У 1936 році поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у
1934 був виключений «за націоналістичі ухили»)
Слайд 14
У 1941 р. з початком війни евакуйований до м. Уфа, куди
вивозили всіх найобдарованіших людей
Слайд 15
З 1942 по 1944 р., він працює воєнним кореспондентом, підсилює бойовий
дух армії
Слайд 16
За патріотичну поезію «Любіть Україну» (1944) Сосюру обвинувачували у «буржуазному націоналізмі»
Слайд 17
У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією
Слайд 18
У 1958 році пережив перший інфаркт, відтоді перестав вживати алкоголь, курити
та грати в улюблений більярд
Слайд 19
Підкосив Сосюру другий інфаркт, після якого він майже не виходив з
помешкання…