Презентация на тему Рак печінки і підшлункової залози

РАК ПЕЧІНКИ І ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИАвтор презентації професор А.І. Шевченко Epidemiology of liver cancer ЧИННИКИ РИЗИКУ ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНОЇ КАРЦИНОМИ Хронічний гепатит B, C і D (ризик виникнення раку печінки при хронічному ЧИННИКИ РИЗИКУ ХОЛАНГІОКАРЦИНОМИХронічний опісторхозРоль ініціатора злоякісного росту належить вторинним жовчним кислотам. При опісторхозі перетворення вторинних жовчних РАК ПЕЧІНКИ ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАЛокалізація. Пухлина найчастіше розташовується у правій половині або уражає обидві її частки. Лівобічна локалізація зустрічається Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч – метастатична аденокарцинома печінки КЛІНІЧНА КАРТИНАГепатомегаліяБільСхудненняЗниження апетитуЗагальна слабкістьПідвищення температуриАсцитЖовтяниця Асцит і жовтяниця у хворого на рак печінки Діагностика раку печінкиКлінічний мінімум обстеження при підозрі на рак печінки включає: опитування, об’єктивне обстеження, загальний і Комп’ютерна томографія  Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч - холангіокарцинома. МЕТАСТАТИЧНИЙ РАК ПЕЧІНКИ,  комп’ютерна томограма Ліворуч – лапароскопія, метастази у печінці, праворуч - транскутанеальна голкова біопсія під контролем УЗД РАК ПЕЧІНКИ ХОЛАНГІОКАРЦИНОМА (операційний препарат) Радіочастотна абляція  Ліворуч апарат для радіочастотної абляції “Celon Lab Power”,  праворуч, зверху – інтраопераційна ХІМІОТЕРАПІЯЗ метою хіміотерапії використовують адриаміцин, 5-фторурацил, мітоміцин С, цисплатин, вепезидПри в/в введенні Хіміоемболізація печінкової артеріїРак печінки. (Ліворуч) При КТ органів черевної порожнини до хіміоемболізації  у II сегменті нечітко ПРОМЕНЕВЕ ЛІКУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ПЕЧІНКИПервинна профілактика раку печінки полягає в:імунізації населення ендемічних районів проти вірусу гепатиту В, боротьбі ЕПІДЕМІОЛОГІЯ  раку підшлункової залозиЗахворюваність. На противагу раку печінки, рак ПЗ частіше зустрічається у розвинених країнах ЧИННИКИ РИЗИКУВиникненню рака підшлункової залози сприяють:ПалінняДіабетВідсутність жовчного міхура і його захворюванняПідвищене споживання жирної їжіВплив хімічних канцерогенівНітрозаміниАзасерінГенетичні ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАЛокалізація. Найчастіше рак уражає голівку (60-70%). Пухлини тіла зустрічаються у 20-30% хворих, хвоста – у ГРУПУВАННЯ ЗА СТАДІЯМИСтадія 0 TisN0M0Стадія Ia T1N0M0Стадія Ib T2N0M0Стадія IIa T3N0M0Стадія IIb T1-3N1M0Стадія III T4 будь-яке Клінічні прояви аденокарциноми підшлункової залозиАнорексія  Нудота Блювота  Втрата ваги  Механічна жовтяниця  Шкіряне ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ:Гваяколовий тест  Збільшення рівня лужної фосфатази  Визначення рівня CA 19-9  УЗД Рентгенологічна діагностика  раку підшлункової залози: Рентгеноскопія (графия) шлунка і дванадцятипалої кишки. Релаксаційна дуоденографія. Іригоскопія Рентгенограма шлунка і дванадцятипалої кишки при раку голівки підшлункової залози:низхідна частина дванадцятипалої кишки розширена, має нерівні На КТ живота видно ракову пухлину в голівці підшлункової залози. Контрастне дослідження протоків підшлункової залози під час ФГДС Проростання стінки склепіння шлунка пухлиною хвоста підшлункової залози Ендоскопічна УЗКТ  Ліворуч голівка ендоскопу з ультразвуковим датчиком, праворуч – пухлина підшлункової залози. Хірургічне лікування РПЗОперабельність при раку підшлункової залози складає від 10 до 25%. Післяопераційна летальність, що досягає Схема панкреатодуоденальної резекції Хіміотерапія РПЗХіміотерапія застосовується самостійно у випадках неможливості проведення іншого лікування при розповсюдженому процесі або у поєднанні Етапи ендоскопічного стентування фатерового соска

Презентацию Рак печінки і підшлункової залози, из раздела: Медицина,  в формате PowerPoint (pptx) можно скачать внизу страницы, поделившись ссылкой в социальных сетях! Презентации взяты из открытого доступа или загружены их авторами, администрация сайта не отвечает за достоверность информации в них. Все права принадлежат авторам материалов: Политика защиты авторских прав

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1

РАК ПЕЧІНКИ І ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Автор презентації професор А.І. Шевченко


Слайд 2

Epidemiology of liver cancer


Слайд 3

виникнення раку печінки при хронічному носійстві вірусу В у 150-200 разів вище, ніж у здорових

ЧИННИКИ РИЗИКУ ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНОЇ КАРЦИНОМИ

Хронічний гепатит B, C і D (ризик виникнення раку печінки при хронічному носійстві вірусу В у 150-200 разів вище, ніж у здорових людей).
Афлотоксини (токсичні продукти життєдіяльності пліснявих грибків Aspergillus flavus).
Алкоголізм
Цироз печінки (у хворих на цироз рак печінки зустрічається у 5-25% випадків, ще частіше – 50-80% знаходять циротичні зміни у печінці при гепатоцелюлярному раку) глистні інвазії (опісторхоз)


Слайд 4

При опісторхозі перетворення вторинних жовчних кислот у вторинні здійснюється у внутрипечінкових жовчних протоках.Гельмінти створюють оптимальні

ЧИННИКИ РИЗИКУ ХОЛАНГІОКАРЦИНОМИ

Хронічний опісторхоз
Роль ініціатора злоякісного росту належить вторинним жовчним кислотам. При опісторхозі перетворення вторинних жовчних кислот у вторинні здійснюється у внутрипечінкових жовчних протоках.
Гельмінти створюють оптимальні умови для реалізації канцерогенної дії вторинних жовчних кислот

Opisthorchis felinus


Слайд 5

РАК ПЕЧІНКИ


Слайд 6

її частки. Лівобічна локалізація зустрічається у 10% хворих.Форми росту. За зовнішнім виглядом розрізняють три форми

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Локалізація. Пухлина найчастіше розташовується у правій половині або уражає обидві її частки. Лівобічна локалізація зустрічається у 10% хворих.
Форми росту. За зовнішнім виглядом розрізняють три форми раку печінки:
вузлову,
масивну,
дифузну.
Масивна підрозділяється на масивну у вигляді поодинокого вузла, порожнисту, і масивну з сателітами. Різновидом є цирроз-рак печінки



Слайд 7

Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч – метастатична аденокарцинома печінки




Слайд 8

КЛІНІЧНА КАРТИНА


Гепатомегалія
Біль
Схуднення
Зниження апетиту
Загальна слабкість
Підвищення температури
Асцит
Жовтяниця


Слайд 9

Асцит і жовтяниця у хворого на рак печінки



Слайд 10

опитування, об’єктивне обстеження, загальний і біохімічний аналізи крові, імунохімічну реакцію на альфа-фетопротеїн, рентгенологічне обстеження та

Діагностика раку печінки

Клінічний мінімум обстеження при підозрі на рак печінки включає:
опитування,
об’єктивне обстеження,
загальний і біохімічний аналізи крові,
імунохімічну реакцію на альфа-фетопротеїн,
рентгенологічне обстеження та УЗД.


Слайд 11

Комп’ютерна томографія Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч - холангіокарцинома

.



Слайд 12

МЕТАСТАТИЧНИЙ РАК ПЕЧІНКИ, комп’ютерна томограма



Слайд 13

під контролем УЗД

Ліворуч – лапароскопія, метастази у печінці, праворуч - транскутанеальна голкова біопсія під контролем УЗД



Слайд 14

РАК ПЕЧІНКИ


Слайд 16

ХОЛАНГІОКАРЦИНОМА (операційний препарат)


Слайд 17

праворуч, зверху – інтраопераційна радіочастотна абляція пухлини печінки, знизу - Черезшкірна радіочастотна абляція під

Радіочастотна абляція Ліворуч апарат для радіочастотної абляції “Celon Lab Power”, праворуч, зверху – інтраопераційна радіочастотна абляція пухлини печінки, знизу - Черезшкірна радіочастотна абляція під контролем УЗД


Слайд 18

С, цисплатин, вепезидПри в/в введенні спостерігається ремісія у 15% хворих.При внутриартеріальних інфузіях число ремісій досягає

ХІМІОТЕРАПІЯ

З метою хіміотерапії використовують адриаміцин, 5-фторурацил, мітоміцин С, цисплатин, вепезид
При в/в введенні спостерігається ремісія у 15% хворих.
При внутриартеріальних інфузіях число ремісій досягає 50-55%, але вони нетривалі і не призводять до суттєвого продовження життя хворих.


Слайд 19

хіміоемболізації  у II сегменті нечітко визначається патологічне вогнище розміром до 2,0 см. (Праворуч) Післе введення

Хіміоемболізація печінкової артерії




Рак печінки. (Ліворуч) При КТ органів черевної порожнини до хіміоемболізації  у II сегменті нечітко визначається патологічне вогнище розміром до 2,0 см. (Праворуч) Післе введення олійних хіміоемболів денситометрична щільність новоутворення різко зросла.


Слайд 20

ПРОМЕНЕВЕ ЛІКУВАННЯ


Слайд 21

проти вірусу гепатиту В, боротьбі з афлатоксинами і алкоголізмом, попередженні і лікуванні опісторхозу і супутньої

ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ПЕЧІНКИ

Первинна профілактика раку печінки полягає в:
імунізації населення ендемічних районів проти вірусу гепатиту В,
боротьбі з афлатоксинами і алкоголізмом,
попередженні і лікуванні опісторхозу і супутньої йому бактеріальної інфекції


Слайд 22

частіше зустрічається у розвинених країнах і складає 3% від загального числа злоякісних пухлин.Найбільш високий рівень

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ раку підшлункової залози

Захворюваність. На противагу раку печінки, рак ПЗ частіше зустрічається у розвинених країнах і складає 3% від загального числа злоякісних пухлин.
Найбільш високий рівень захворюваності спостерігається у деяких штатах США, Канаді, Японії, Ізраїлі.
В Україні рівень захворюваності дорівнює 9,8 на 100 тис населення.


Слайд 23

споживання жирної їжіВплив хімічних канцерогенівНітрозаміниАзасерінГенетичні порушення (мутації онкогена K-ras (контролює ріст клітин), супресорних генів p-53

ЧИННИКИ РИЗИКУ

Виникненню рака підшлункової залози сприяють:
Паління
Діабет
Відсутність жовчного міхура і його захворювання
Підвищене споживання жирної їжі
Вплив хімічних канцерогенів
Нітрозаміни
Азасерін
Генетичні порушення (мутації онкогена K-ras (контролює ріст клітин), супресорних генів p-53 та p-16 (гальмують проходження клітин через клітинний цикл)).


Слайд 24

20-30% хворих, хвоста – у 5-10%, тотальне ураження органу спостерігається у 2-5% хворих.Форми росту. За

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Локалізація. Найчастіше рак уражає голівку (60-70%). Пухлини тіла зустрічаються у 20-30% хворих, хвоста – у 5-10%, тотальне ураження органу спостерігається у 2-5% хворих.
Форми росту. За характером росту розрізняють вузлові (екзофітні) і дифузні форми.
Гістологічна будова. Рак найчастіше розвивається з епітелію протоків, рідше з ацинозних клітин та клітин панкреатичних острівців. РПЗ зазвичай має будову аденокарциноми, рідко зустрічається плоскоклітинний, анапластичний та інші варіанти.


Слайд 25

IIb T1-3N1M0Стадія III T4 будь-яке N M0Стадія IV будь-яке T будь-яке N M1

ГРУПУВАННЯ ЗА СТАДІЯМИ


Стадія 0 TisN0M0
Стадія Ia T1N0M0
Стадія Ib T2N0M0
Стадія IIa T3N0M0
Стадія IIb T1-3N1M0
Стадія III T4 будь-яке N M0
Стадія IV будь-яке T будь-яке N M1


Слайд 26

Механічна жовтяниця Шкіряне свербіння Біль у епігастрії Біль у попереку

Клінічні прояви аденокарциноми підшлункової залози

Анорексія Нудота Блювота Втрата ваги Механічна жовтяниця Шкіряне свербіння Біль у епігастрії Біль у попереку Гепатомегалія Пухлина, що пальпується Депресія Холангіт С-м Курвуаз’є

Симптоми, що зустрічаються нечасто:
Мігруючий тромбофлебіт Гострий панкреатит Цукровий діабет Синдром Кушинга Гіперкальцемія


Слайд 27

рівня CA 19-9 УЗД КТ Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія Черезшкірна аспіраційна біопсія

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ:

Гваяколовий тест Збільшення рівня лужної фосфатази Визначення рівня CA 19-9 УЗД КТ Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія Черезшкірна аспіраційна біопсія Цитологічне доследження


Слайд 28

дванадцятипалої кишки. Релаксаційна дуоденографія. Іригоскопія (-графія). Комп'ютерна томографія.

Рентгенологічна діагностика раку підшлункової залози:


Рентгеноскопія (графия) шлунка і дванадцятипалої кишки.
Релаксаційна дуоденографія.
Іригоскопія (-графія).
Комп'ютерна томографія.



Слайд 29

дванадцятипалої кишки розширена, має нерівні контури (1), зовні визначається втиснення (2), за рахунок збільшеного жовчного

Рентгенограма шлунка і дванадцятипалої кишки при раку голівки підшлункової залози:

низхідна частина дванадцятипалої кишки розширена, має нерівні контури (1), зовні визначається втиснення (2), за рахунок збільшеного жовчного міхура.


Слайд 30

На КТ живота видно ракову пухлину в голівці підшлункової залози.



Слайд 31

Контрастне дослідження протоків підшлункової залози під час ФГДС


Слайд 32

Проростання стінки склепіння шлунка пухлиною хвоста підшлункової залози


Слайд 33

пухлина підшлункової залози.

Ендоскопічна УЗКТ Ліворуч голівка ендоскопу з ультразвуковим датчиком, праворуч – пухлина підшлункової залози.


Слайд 34

25%. Післяопераційна летальність, що досягає 25-40%, залежить від стадії пухлини. Основними причинами післяопераційної летальності є

Хірургічне лікування РПЗ

Операбельність при раку підшлункової залози складає від 10 до 25%. Післяопераційна летальність, що досягає 25-40%, залежить від стадії пухлини. Основними причинами післяопераційної летальності є зміни у куксі залози, неспроможність панкреатоєюнального анастомозу, печінкова недостатність.
Середня тривалість життя хворих із встановленим діагнозом раку підшлункової залози складає :
без операції – біля 6 міс.;
після радикальної операції – 1,5-2 роки (в залежності від стадії пухлини);
після паліативної операції – 6-12 міс.


Слайд 35

Схема панкреатодуоденальної резекції



Слайд 36

розповсюдженому процесі або у поєднанні з іншими методами лікування. Ефективність монохіміотерапії складає 15-30%, поліхіміотерапії - 40%,

Хіміотерапія РПЗ


Хіміотерапія застосовується самостійно у випадках неможливості проведення іншого лікування при розповсюдженому процесі або у поєднанні з іншими методами лікування. Ефективність монохіміотерапії складає 15-30%, поліхіміотерапії - 40%, при цьому вдається досягнути тільки часткової регресії пухлини.


Слайд 37

Етапи ендоскопічного стентування фатерового соска


  • Имя файла: rak-pechіnki-і-pіdshlunkovoї-zalozi.pptx
  • Количество просмотров: 13
  • Количество скачиваний: 0