Вступ до мовознавства презентация

Література
1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. –
К.: ВЦ«Академія», 2008.
2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. –
К.: ВЦ«Академія», 2006.
3. Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М.–СПб, 2007.
4. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2007.

Мовознавство як наука. Природа, сутність, функції та будова мови
1. Мовознавство як наука. “Вступ до мовознавства” як навчальна дисципліна.
2. Місце мовознавства в системі наук.
3. Природа і сутність мови.
2. Функції мови.
3. Мова і суспільство.
4. Мова і мислення.
5. Мова як знакова система.
6. Мова і мовлення.
7. Структура мови.
8. Синхронія і діахронія.

1. Мовознавство як наука

1. Мовознавство як наука

Основоположники мовознавства (поч. ХІХ ст.)

1. Мовознавство як наука

Проблеми загального мовознавства
Загальні особливості мови:
суть мови, її природа,
походження,
закони розвитку,
зв'язок із мисленням,
зв’язок з культурою,
структура й закономірності функціонування всіх мов світу.

«Вступ до мовознавства» як навчальна дисципліна
Початковий, пропедевтичний (вступний) курс загального мовознавства.
Основні проблеми курсу:
природа і сутність мови;
структура мови;
походження мови та закономірності розвитку мов;
виникнення й розвиток письма;
класифікація мов світу за походженням і за будовою;
шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;
зв'язок мовознавства з іншими науками.

2. Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство ↔ літературознавство
фiлологiя
Мовознавство ↔ філософія
Мовознавство ↔ психологія
Мовознавство ↔ логіка
Мовознавство ↔ історія
Мовознавство ↔ археологія
Мовознавство ↔ етнографія
Мовознавство ↔ соціологія
Мовознавство ↔ фізіологія

1. Природа і сутність мови
Три погляди на природу мови:
1) біологічне явище (А. Шлейхер);
2) психічне явище (М. Мюллер, Й.-Г. Гердер, В.фон Гумбольдт, О. О. Потебня);
3) суспільне явище (Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, А.Мейє, Ж. Вандрієс, Ф. де Соссюр).

1. Природа і сутність мови

2. Функції мови
1.Комунікативна.
2. Мислетворча.
3. Когнітивна або гносеологічна.
4. Фатична.
5. Репрезентативна. 6. Емотивна.
7. Експресивна.
8. Волюнтативна.
9. Прагматична.
10. Естетична.
11. Метамовна.
12. Акумулятивна.

3. Мова і суспільство

Питання проблеми «мова і суспільство»:
соціальна природа мови;
соціальна зумовленість мовних явищ;
залежність стану мови від стану суспільства;
соціальні спільноти людей і соціальні типи мов;
можливість свідомого впливу суспільства на мову;
взаємовідношення мов у багатомовному суспільстві;
залежність суспільства від мови.

На стан мови впливають:
демографічні процеси (зміни в чисельності населення, у співвідношенні жителів міста й села, міграційні процеси тощо);
рівень загальної освіти народу;
розвиток науки;
створення державності.

3. Мова і суспільство

Диференціація мови:
територіальна диференціація мови (у південно-західному діалекті: вуйко, стрий (стрийко), філіжанка, трускавки);
професійна диференціація мови (у мові друкарів: кегль, капітель, курсив, петит (назви видів шрифту);
мова декласованих елементів – жебраків, злодіїв тощо.

3. Мова і суспільство

4. Мова і мислення

Три типи мислення

4. Мова і мислення
Мова
Мислення
матеріально-ідеальне явище;
національне явище;
одиниці мови: фонеми, морфеми, лексеми, словосполучення, речення.
ідеальне явище;
інтернаціональне явище;
одиниці мислення: поняття, судження, умовиводи.

5. Мова як знакова система

5. Мова як знакова система

5. Мова як знакова система
Основні властивості знака:
1) двобічність (наявність плану вираження і плану змісту);
2) матеріальність, тобто чуттєва сприйманість;
3)позначення чогось, що перебуває поза ним (об’єкт, позначений знаком, називають денотатом або референтом);
4)непов’язаність з позначуваним природним (причиновим) зв’язком;
5)інформативність (здатність нести якусь інформацію і використовуватися з комунікативною метою);
6) системність.

5. Мова як знакова система
Основоположники:
Чарльз Пірс (1839 – 1914) – американський філософ, логік, математик.
Чарльз Морріс (1901–1979) – американський філософ.

Фердінанд де Соссюр
(1857 – 1913)
Швейцарський лінгвіст.
Основоположник лінгвосеміотики.
Один з найвідоміших теоретиків мовознавства.

6. Мова і мовлення
Мова
Мовлення
Мова – система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і забезпечує потреби людини у спілкуванні та пізнанні.
Мова – система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Іншими словами, мова – це інвентар (словник) і граматика, які існують у потенції, в можливості.
Мовлення – процес використання мови, практична реалізація її одиниць, зв’язків між ними, правил поєднання та функціонування мовних одиниць.
Мовлення – конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації. До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст).

6. Мова і мовлення
Мова
Мовлення
1. Явище загальне, абстрактне.
2. Явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте.
3. Явище психічне.
4. Явище нелінійне.
1. Явище конкретне.
2. Явище динамічне (рухливе) й унікальне.
3. Явище психофізичне.
4. Явище лінійне.

7. Структура мови

7. Структура мови
4. Синтаксичний рівень
Основна одиниця – речення
3. Лексико-семантичний рівень
Основна одиниця – лексема
2. Морфологічний рівень
Основна одиниця – морфема
1. Фонологічний рівень
Основна одиниця – фонема