Етапи соціологічного дослідження презентация

Етапи соціологічного дослідження
1. Підготовка дослідження
2. Збір первинної соціологічної інформації про об’єкт, що вивчається
3. Підготовка зібраної інформації до обробки й аналізу та обробка й аналіз даних, отриманих у ході дослідження згідно з програмою.
4. Підготовка звіту за наслідками дослідження, викладення його результатів у наукових публікаціях, практичних рекомен­даціях і проектах соціальних змін.

Складові програми соцологічного дослідження
визначення проблеми
Визначення об’єкта та предмета досліджен­ня,
характеристика цілей та завдань дослідження,
інтерпретація основ­них понять,
висунення гіпотез,
визначення стратегічного плану дослідження
складання плану вибірки, описи методів збору та схеми аналізу даних.

Розділи програми
методологічний( теоретичний)
методичний (процедурний)

Функції програми соціологічного дослідження
Науково-пізнавальна (забезпечення теоретико-методичної цілісності дослідження)
Науково-організаційна(за­безпечення ефективності співробітництва членів колективу, розподіл праці між ними заради досягнення наукового та нау­ково-практичного результату)

Програма дослідження — це виклад його теоретико-ме­тодологічних передумов (загальної концепції) відповідно до основних цілей роботи та гіпотез дослідження, зазначення правил процедури, а також логічної послідовності операцій з метою їх перевірки.

Мета:дослідити проблеми формування поваги особистості до права
Завдання(ОСНОВНІ)
виявити рівень знання права та характер ставлення до нього населення
проаналізу­вати чинники, які позитивно та негативно впливають на фор­мування ставлення до права та його приписів
(ДОДАТКОВІ)
дослідити чинники, які впливають на сприйняття право­вої інформації, її засвоєння, оцінку та інтерпретацію;
− вивчити організацію та зміст правової пропаганди, яка проводиться засобами масової інформації, виявити вплив цих засобів на формування рівня правосвідомості, на підвищення престижу права;
− розробити науково обґрунтовані рекомендації для прак­тичних органів, які виконують правовиховну діяльність.

Об’єкт соціологічного дослідження — це спільнота людей, їх діяльність, що організована за допомогою соціальних інсти­тутів, та умови, в яких ця діяльність здійснюється.

Предметом дослідження вважають ту сторону об’єкта, яка безпосередньо підлягає вивченню

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — це науково обґрун­товане припущення структури соціальних об’єктів, характеру, елементів і зв’язків, які утворюють ці об’єкти, механізму їх функціонування і розвитку.

основ­ниі варіанти стратегії наукового пошуку
Розвідувальний план застосовується у тому разі, коли про об’єкт дослідження практично нічого не відомо, і соціолог не має можливості висунути ніяких гіпотез.
2. Описовий варіант дослідження можна використати тоді, коли зібраних про об’єкт даних достатньо для висунення опи­сових гіпотез. Мета плану — описування якісно-кількісних особливостей соціальних структур, процесів та явищ.
3. Аналітико-експериментальний план — найефективніший варіант дослідницького пошуку. Його використовують тільки в умовах досить повного знання про об’єкт, що дозволяє висуну­ти пояснювальні передбачення. Мета плану — дослідження функціональних взаємозв’язків

Соціологічні методи збору інформації
Спостереження
Експеримент
Аналіз документів
Інтерв’ю
Соціометрія
анкетування

Спостереження- цілеспрямоване сприйнят­тя явищ об’єктивної дійсності, у ході якого ми одержуємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки досліджуваних об’єктів. Спостереження в соціологічному дослідженні є методом збору первинної інформації про об’єкт, який вив­чається, шляхом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об’єкта і відповідають цілям дослідження.

Класифікація спостережень
За ступенем формалізації спостереження
Залежно від ступеня участі спостерігача у ситуації
неструктуралізовані
структуралізовані
включене (з участю)
невключене (без участі)
польові
лабораторні
систематичне
випадкове
За місцем проведення та умовами організації
За регулярністю проведення

Експеримент у соціологічних дослідженнях — це засіб отримання інформації про кількісну й якісну зміну показників діяльності та поведінки соціального об’єкта внаслідок впливу на нього деяких чинників, що управляються та контролюються (змінних).