Психічні пізнавальні процеси. Пам’ять презентация

ПЛАН:
Поняття про пам’ять
Сторони пам’яті
Види пам’яті
Процеси пам’яті
Індивідуальні відмінності пам’яті людини

ПАМ’ЯТЬ – це психофізіологічний процес, при якому людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).

Пам’ять тісно пов’язана з:
Відчуттями
Сприйманням
Мисленням
Уявою
Практичною діяльністю

Значення пам’яті в житті людини:
Пам’ять є основою психічного життя людини
Без пам’яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства
Пам’ять лежить в основі наших знань, вмінь, навичок
Пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості
Пам’ять виконує важливі функції в житті і діяльності людини

Сторони пам’яті
Зміст (те, що потрібно запам’ятовувати)
Операційна (як треба запам’ятовувати)
Мотиваційна (для чого запам’ятовувати)

Теорії (природа) памяті
Асоціативна теорія – на основі певних положень, асоціацій “з’єднання”, встановлюються зв’язки між окремими частинами матеріалу, який запам’ятовується або відтворюється. Ця ідея була започаткована Арістотелем 324-325 р.до н.е. Цей напрямок здобув бурхливого розвитку у Німеччині та Англії в XVII-XVIII ст. , вчені: Еббінгауз, Мюллер, Пільцекер.

В кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. в Німеччині виникає Гештальт теорія. Вчені: Келлер, Кофка, Вертгеймер. Гештальтисти вважають, що ми сприймаємо і запам’ятовуємо не по елементам, а цілу структуру (гештальт), що залишає знак в корі головного мозку.
Біхевіоризм виникає в США. Вчені: Уотсон, Скінер, Павлов, Бєхтєрєв. В основі лежить використання вправ, які необхідні для закріплення матеріалу.
Когнітивна теорія – в ХХ ст. 70 р. у США. Вчені: Ліндсей, Норман, Найссер. Ця теорія вказує на процеси переробки інформації, спочатку увага, повторення, об’єднання, доповнення, зміна.

ВИДИ ПАМ’ЯТІ:
1. За характером психічної діяльності:
ОБРАЗНА – це зорова, слухова, нюхова, дотикова, смакова
СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНА – винятково людський вид пам’яті
ЕМОЦІЙНА – пам’ять на почуття
РУХОВА ( або МОТОРНА) – запам’ятовування, збереження та відтворення різних рухів, поз, положення тіла

2. За характером мети діяльності:
МИМОВІЛЬНА – збереження в пам’яті подій в результаті їхнього багаторазового повторення
ДОВІЛЬНА – пов’язана з необхідністю зберегти знання, навички, необхідні для життєдіяльності людини

3. Розподіл пам’яті за часом збереження матеріалу:
МИТТЄВА – формується пасивно, з її допомогою організм на дуже короткий час утримує досить точну і повну картину світу, сприйняту органами чуття
КОРОТКОЧАСНА – характеризується коротким збереженням після одноразового, нетривалого сприйняття і негайним відтворенням

ДОВГОТРИВАЛА – забезпечує тривале збереження знань, умінь і навичок, та містить величезний обсяг інформації, яка може знадобитися людині протягом її життя

ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТІ:
1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це психічна діяльність, спрямована на закріплення інформації, шляхом зв'язування її з набутими раніше знаннями. Фізіологічною основою є здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв’язки.
ВИДИ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ:
Довільне
Мимовільне
Короткочасне
Довготривале
Логічне
Механічне

2. ЗБЕРЕЖЕННЯ – характеризується довготривалим сприйманням інформації в прихованому стані. Воно залежить від організації мнемічних засобів, а також заходів, які попереджають забування.
ВИДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ :
Активне
Пасивне

3. ЗАБУВАННЯ – характеризується поступовим зменшенням можливості пригадування і відтворення заученого матеріалу. Фізіологічною основою є гальмування тимчасових нервових зв’язків.
ТЕМП ЗАБУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
Об’єму матеріалу
Змісту матеріалу
Міри усвідомлення матеріалу
Включення чи не включення матеріалу в діяльність

4. ВІДТВОРЕННЯ – в діяльності і спілкуванні збереженого в пам'яті матеріалу. Фізіологічною основою є актуалізація пожвавлення раніше утворених у мозку зв’язків.
РІВНІ ВІДТВОРЕННЯ:
Впізнання – відтворення певного об’єкта в умовах певного їх повторного сприйняття
Згадування – відтворення відбувається без повторного сприйняття
Пригадування – згадування, яке вимагає від людини активних розумових зусиль зв'язаних з переборенням труднощів
Спогади – локалізовані у часі і просторі, відтворення образів нашого минулого

ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПАМЯТІ
ТИПИ ПАМЯТІ:
Зорова
Слухова
Рухова
Комбінована
За рівнем організації:
- колективна
- сам на сам

Людина з наочно - образним типом пам’яті добре запам'ятовує наочні образи, звуки, обличчя.
При словесно-логічному типі пам'яті краще запам'ятовується словесний матеріал, абстрактний (поняття, формули).
При емоційному типі пам'яті краще запам'ятовуються прожиті емоційні стани, відчуття, переживання.

ФЕНОМЕНАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ характеризується
сильною образністю. Людина може бачити любий
предмет в дрібних деталях, але цього предмету
перед нею немає.