Комп’ютерне моделювання складних систем презентация

Содержание

Слайд 2

Криза сучасної парадигми дослідження складних систем Індустрія 4.0 і мережні

Криза сучасної парадигми дослідження складних систем
Індустрія 4.0 і мережні технології
Динамічні системи

та сучасні методи їх дослідження
1. Фрактальні і мультифрактальні
2. Рекурентний аналіз. Кількісні характеристики
3. Ентропійні методи
4. Мережні міри складності:
    - спектральні;
    - топологічні.
5. Мультиплексні (мультимережні) міри

План

Слайд 3

Бібліографія

Бібліографія

Слайд 4

Література Хусаінов Д.Я. Введення в моделювання динамічних систем: навчальний посібник

Література

Хусаінов Д.Я. Введення в моделювання динамічних систем: навчальний посібник / Хусаінов

Д.Я., Харченко І.І., Шатирко А.В. –К.: КНУ, 2010. – 132 с.
Дербенцев В.Д., Сердюк О.А., Соловйов В.М., Шарапов О.Д. Синергетичні та еконофізичні методи дослідження динамічних та структурних характеристик економічних систем – Черкаси: Брама-Україна, 2010. – 300 с.
Соловйов В.М., Сердюк О.А., Данильчук Г.Б. Моделювання складних систем– Черкаси: Брама-Україна, 2016. – 204 с.
Vladar T. Complex and Chaotic Nonlinear Dynamics.- 2009, Springer.- 761 p.
Lynch S. Dynamical systems with application using Matlab – 2014, Springer.- 519 p.
Слайд 5

Література Николис Г. Познание сложного. Введение. / Г. Николис, И.

Література

Николис Г. Познание сложного. Введение. / Г. Николис, И. Пригожин -

М.: ЛКИ, 2008.- 354 с.
Петерс Э. Фрактальный анализ финансовых рынков.-М.: Интернет- трейдинг, 2004.- 304 с.
Снарский А.А., Ландэ Д.В. Моделирование сложных сетей: учебное пособие. — К.: НТУУ «КПИ», 2015. — 212 с.
Лоскутов А.Ю., Михайлов А.С. Основы теории сложных систем. - М.-Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2007. – 620 с.
Networks of Networks: The Last Frontier of Complexity. Gregorio D’Agostino, Antonio Scala Editors, - 2014, Springer.- 342 p.
Слайд 6

Дискусія Пола Кругмана Дискусія Пола Кругмана гостра дискусія між старими

Дискусія Пола Кругмана

Дискусія Пола Кругмана

гостра дискусія між старими таборами - неокласикою

(«мейнстрімом») і кейнсіанством
два важливих етапи дискусії:
робота нобелівського лауреата 2007 року Пола Кругмана «Чому економічна наука безсила?» {Krugman P. How Did Economists Get It So Wrong?// The New York Times, September 2, 2009, pp. 3-8}
Слайд 7

Нові ініціативи Дж.Сороса Нові ініціативи Дж.Сороса в даний час необхідні

Нові ініціативи Дж.Сороса

Нові ініціативи Дж.Сороса

в даний час необхідні нові міждисциплінарні підходи

до економіки, до яких залучатимуться історія, психологія, природничі науки (http://www.soros.orgв даний час необхідні нові міждисциплінарні підходи до економіки, до яких залучатимуться історія, психологія, природничі науки (http://www.soros.org; http://ineteconomics.org/ )
Ініціатива Дж. Сороса підштовхнула Євросоюз до активізації робіт у галузі міждисциплінарного напрямку дослідження фінансових систем. Сьогодні така діяльність координується у рамках проекту FuturIcT
Слайд 8

Jean-Philippe Bouchaud. Economics needs a scientific revolution // Nature. V.

Jean-Philippe Bouchaud. Economics needs a scientific revolution // Nature. V. 455.

P. 1181 (30 October 2008)

Jean-Philippe Bouchaud. Economics needs a scientific revolution // Nature. V. 455. P. 1181 (30 October 2008)

Глобальних економічних криз можна
уникнути, якщо застосовувати фізичні
підходи до моделювання економічних
процесів, змінивши при цьому систему
їх мислення і фахової підготовки
І.Ньютон “моделювати безумство людей
значно складніше, аніж рух планет ”
Аксіоми класичної економіки:
невидима рука ринку;
раціональність поведінки екон. агентів;
гіпотеза ефективного ринку тощо
Відсутній здоровий скепсис (як у фізиків)
Причина інертності в системі підготовки економістів

Слайд 9

Парадигми синергетики Парадигми синергетики Г. Г. Малинецкий. Теория самоорганизации. На

Парадигми синергетики

Парадигми синергетики

Г. Г. Малинецкий. Теория самоорганизации. На

пороге IV парадигмы. - КОМПЬЮТЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЕ. 2013. Т.5. №3, С.315-366
1. Нерівноважна термодинаміка
2. Існування горизонту прогнозу
3. Парадигма складності
4. Мережна парадигма
Слайд 10

Століття складності Століття складності Я думаю, що наступне століття стане

Століття складності

Століття складності

Я думаю, що наступне століття стане століттям складності
Стівен Хокінг,

січень 2000
Що таке складність?
Слайд 11

Клаус Мартін Шваб Клаус Мартін Шваб Schwab K. The Forth

Клаус Мартін Шваб

Клаус Мартін Шваб

Schwab K. The Forth Industrial

Revolution - http://www.amazon.com/dp/B01AIT6SZ8
Рифкин Дж. Третья промышленная революция: Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом / Пер. с англ. — М.: Альпина нон-фикшн, 2014. — 410 с.
Марш, П. Новая промышленная революция. Потребители, глобализация и конец массового производства / пер. с англ. – М.: Изд-во Института Гайдара, 2015. – 420 с.
Слайд 12

Історія І 4.0

Історія І 4.0

Слайд 13

IoT IoT The Internet of Things (IoT, Інтернет речей) – мережа фізичних об‘єктів, поєднаних інтернетом

IoT

IoT

The Internet of Things (IoT, Інтернет речей) – мережа фізичних об‘єктів,

поєднаних інтернетом
Слайд 14

кіберфізичні системи кіберфізичні системи Під кіберфізичною системою розуміють поєднання фізичних процесів та кібернетичних компонентів

кіберфізичні системи

кіберфізичні системи

Під кіберфізичною системою розуміють поєднання фізичних процесів та кібернетичних

компонентів
Слайд 15

Базові технології Індустрії 4.0

Базові технології Індустрії 4.0

Слайд 16

Базові технології Індустрії 4.0

Базові технології Індустрії 4.0

Слайд 17

Машинне навчання

Машинне навчання

Слайд 18

Глибоке навчання

Глибоке навчання

Слайд 19

Машинне навчання Машинне навчання (англ. machine learning) — це підгалузь

Машинне навчання

Машинне навчання (англ. machine learning) — це підгалузь штучного інтелекту

в галузі інформатики, яка часто застосовує статистичні прийоми для надання комп'ютерам здатності «навчатися» (тобто, поступово покращувати продуктивність у певній задачі) з даних, без того, щоби бути програмованими явно. https://uk.wikipedia.org/wiki/Машинне_навчання
Слайд 20

Глибинне навчання Глиби́нне навча́ння (також відоме як глибинне структурне навчання,

Глибинне навчання

Глиби́нне навча́ння (також відоме як глибинне структурне навчання, ієрархічне навчання,

глибинне машинне навчання, англ. deep learning, deep structured learning, hierarchical learning, deep machine learning) — це галузь машинного навчання, що ґрунтується на наборі алгоритмів, які намагаються моделювати високорівневі абстракції в даних, застосовуючи глибинний граф із декількома обробними шарами, що побудовано з кількох лінійних або нелінійних перетворень.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Глибинне_навчання
Слайд 21

Слайд 22

Проблеми і можливості I 4.0 Проблеми і можливості I 4.0

Проблеми і можливості I 4.0

Проблеми і можливості I 4.0

- Штучний інтелект,

ризики та можливості; - Глобальні соціальні мережі і їх вплив на соціальну структуру і політичні інститути; - Розвиток технологій замкнутого циклу виробництва, повторної переробки сировини і поновлюваних джерел енергії, як це позначиться на ринках сировини; - Збільшення тривалості життя людей у ​​зв'язку з розвитком біомедичних технологій, можливо до 120-150 років, як це відіб'ється на системі соціального страхування, ринку праці і на споживчих перевагах; - «Інтернет речей» перетворюється з футуристичного дискурсу в реальність і починає істотно впливати на наше життя; - І головна тема - як повсюдна роботизація виробництва і послуг позначиться на зайнятості людей?
Слайд 23

Гексагон когнітивної науки

Гексагон когнітивної науки

Слайд 24

сучасна нейронаука вичерпала можливості парадигми мозку як молекулярно-хімічної машини для

сучасна нейронаука вичерпала можливості парадигми мозку як молекулярно-хімічної машини для пояснення

механізмів роботи свідомості
нейронаука немислима без появи нових технічних засобів візуалізації головного мозку
Картини активації спеціалізованих зон мозку в конкретних ситуаціях ухвалення рішень дозволяють пояснити відхилення їх вибору від раціональної моделі

сучасна нейронаука вичерпала можливості парадигми мозку як молекулярно-хімічної машини для пояснення механізмів роботи свідомості
нейронаука немислима без появи нових технічних засобів візуалізації головного мозку
Картини активації спеціалізованих зон мозку в конкретних ситуаціях ухвалення рішень дозволяють пояснити відхилення їх вибору від раціональної моделі

Важливість когнітивної компоненти

Слайд 25

Сучасні методи реєстрації активності мозку Сучасні методи реєстрації активності мозку

Сучасні методи реєстрації активності мозку

Сучасні методи реєстрації активності мозку

Реєстрація ходу обробки

інформації:
електроенцефалографія і визвані потенціали
магнітоенцефалографія
регістрація реакцій окремих нейронів
Функціональне картування:
позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)
функціональне магнітно-резонансне картування (fMRI)
Вплив на мозок: транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС)
Слайд 26

Мозок – функціональна масштабно-інваріантна мережа

Мозок – функціональна масштабно-інваріантна мережа

Слайд 27

серцево-судинна система серцево-судинна система нейрон бронхіальна система (Мульти-)Фрактальні об’єкти в медицині

серцево-судинна система

серцево-судинна система

нейрон

бронхіальна система

(Мульти-)Фрактальні об’єкти в медицині

Слайд 28

Нормальний синус-ритм серця Нормальний синус-ритм серця

Нормальний синус-ритм серця

Нормальний синус-ритм серця

Слайд 29

Динаміка серцебиття Динаміка серцебиття Здорове серце Хворе серце Хворе серце Хворе серце

Динаміка серцебиття

Динаміка серцебиття

Здорове серце

Хворе серце

Хворе серце

Хворе серце

Слайд 30

Фрактальність довжини повного кроку Фрактальність довжини повного кроку

Фрактальність довжини повного кроку

Фрактальність довжини повного кроку

Слайд 31

Фрактальна динаміка положення рівноваги Фрактальна динаміка положення рівноваги

Фрактальна динаміка положення рівноваги

Фрактальна динаміка положення рівноваги

Слайд 32

Когнітивна мережа міжособистісних зв’язків героїв роману В.Гюго “Знедолені” Когнітивна мережа міжособистісних зв’язків героїв роману В.Гюго “Знедолені”

Когнітивна мережа міжособистісних зв’язків героїв роману В.Гюго “Знедолені”

Когнітивна мережа міжособистісних зв’язків

героїв роману В.Гюго “Знедолені”
Слайд 33

Психодіагностика

Психодіагностика

Слайд 34

Міри складності Інформаційні міри Лемпеля-Зіва; ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї,

Міри складності

Інформаційні міри
Лемпеля-Зіва;
ентропії Шеннона, Тсалліса і Реньї, вейвлет-ентропія
Хаос-динамічні
моно- і мультимасштабні ентропійні

міри (ентропії Колмогорова-Сіная, подібності, шаблонів, перестановок);
показники Ляпунова, включаючи масштабно-залежну версію;
фрактальні міри: фрактальна розмірність, декілька модифікацій розрахунку коефіцієнта Херста, спектр сингулярності (мультифрактальності);
незворотність процесів;
рекурентні міри складності, які одержуються в результаті побудови та кількісного аналізу рекурентних діаграм та інші.
Мережні
спектральні (спектральний розрив, енергія графа, алгебраїчна зв’язність,..)
топологічні (ступінь вершини, коефіцієнт кластеризації, середня довжина шляху, …)
Мультимережні
мультиплексні;
міжмережні.
Слайд 35

Кризи фондового ринку

Кризи фондового ринку

Слайд 36

DJIA’50

DJIA’50

Слайд 37

DJIA’80

DJIA’80

Слайд 38

DJIA’2016

DJIA’2016

Слайд 39

Визначення прибутковостей Визначення прибутковостей Обчислюються зміни цін (“прибутковостей”- returns) активів

Визначення прибутковостей

Визначення прибутковостей

Обчислюються зміни цін (“прибутковостей”- returns)
активів з часом, (

часовий крок)
,
- ціна активу .
Визначаються нормалізовані прибутковості
.
є стандартним відхиленням , а означає середнє по часу за вибраний період
Волатильність
Слайд 40

Прибутковість, волатильність djia Прибутковість, волатильність djia

Прибутковість, волатильність djia

Прибутковість, волатильність djia

Слайд 41

Часовий ряд самоподібний, якщо Часовий ряд самоподібний, якщо де означає,

Часовий ряд самоподібний, якщо

Часовий ряд самоподібний, якщо

де означає, що статистичні властивості
обох

сторін рівняння ідентичні. Тобто розподіли
часових рядів в координатах вихідних і перетворених

ідентичні

- параметр самоподібності

Самоподібність

Ознака фрактальної поведінки – відсутність
характерних часових і просторових масштабів
(scale-free)

Слайд 42

Довгі “хвости” розподілів

Довгі “хвости” розподілів

Слайд 43

Спочатку заданий часовий ряд інтегрується, Отримана послідовність значень розбивається на

Спочатку заданий часовий ряд інтегрується,
Отримана послідовність значень
розбивається на рівні проміжки,

в кожному з яких методом найменших квадратів знаходиться тренд
Спочатку заданий часовий ряд інтегрується,
Отримана послідовність значень
розбивається на рівні проміжки, в кожному з яких методом найменших квадратів знаходиться тренд

Аналіз детрендованих флуктуацій (АДФ)

Слайд 44

Локальний коефіцієнт Херста

Локальний коефіцієнт Херста

Слайд 45

Локальний коефіцієнт Херста

Локальний коефіцієнт Херста

Слайд 46

Локальний Н

Локальний Н

Слайд 47

Локальний коефіцієнт Херста

Локальний коефіцієнт Херста

Слайд 48

Спектр мультифрактальності (сингулярності)

Спектр мультифрактальності (сингулярності)

Слайд 49

Мультифрактальність і криза

Мультифрактальність і криза

Слайд 50

DJIA’2016

DJIA’2016

Слайд 51

Соловйов: 1(с.65-83), 2(92-109) Реалізує методи, засновані на фундаментальних властивостях дисипативних

Соловйов: 1(с.65-83), 2(92-109)
Реалізує методи, засновані на фундаментальних властивостях дисипативних динамічних систем.
Збудження,

відхилення, повернення системи до режиму, близького до попереднього.
Таку рекурентну поведінку і візуалізують рекурентні карти
Ця властивість була відмічена ще в 80-х рр. XIX століття А.Пуанкаре (Poincare) і згодом сформульована у вигляді «теореми рекурентності» (1890 р.):
Якщо система зводить свою динаміку до обмеженої підмножини фазового простору, то система майже напевно, скільки завгодно близько повертається до заданого режиму

Рекурентний аналіз

Слайд 52

(Крос-)Рекурентна карта Рекурентний графік відображається у вигляді двовимірної квадратної матриці,

(Крос-)Рекурентна карта

Рекурентний графік відображається у вигляді двовимірної квадратної матриці, заповненої

нулями і одиницями:
де - число станів , - гранична відстань, - норма і - функція Хевісайда.
Якщо стан системи у момент часу рекурентний іншому її стану в момент , то значення елемента матриці з координатами рівне одиниці, у противному випадку – нулю. Графічно одиниці відображаються чорними точками, а нулі білими. По обом осям рекурентного графіка відкладається час
Слайд 53

Рекурентні міри складності

Рекурентні міри складності

Слайд 54

(A) Сегмент траєкторії фазового простору для системи Реслера (Rossler) ; (B) RP

(A) Сегмент траєкторії фазового простору для системи Реслера
(Rossler) ; (B)

RP
Слайд 55

ЕЕГ

ЕЕГ

Слайд 56

ЕКГ

ЕКГ

Слайд 57

Фондовий індекс

Фондовий індекс

Слайд 58

Побудова атрактора Виконується командою phasespace(a), де аргумент - попередньо імпортований у робочу область часовий ряд

Побудова атрактора

Виконується командою phasespace(a), де аргумент - попередньо імпортований у робочу

область часовий ряд
Слайд 59

Докладний розгляд рекурентних діаграм дозволяє виявити дрібномасштабні структури – текстуру,

Докладний розгляд рекурентних діаграм дозволяє виявити дрібномасштабні структури – текстуру, яка

складається з простих точок, діагональних, горизонтальних і вертикальних ліній. Комбінації вертикальних і горизонтальних ліній формують прямокутні кластери точок.
• самотні, окремо розташовані рекурентні точки з'являються в тому разі, коли відповідні стани рідкісні, або нестійкі в часі, або викликані сильною флуктуацією. При цьому вони не є ознаками випадковості або шуму;
• діагональні лінії (при де – довжина діагональної лінії) з'являються у разі, коли сегмент траєкторії у фазовому просторі пролягає паралельно іншому сегменту, тобто траєкторія повторює саму себе, повертаючись в одну і ту ж область фазового простору у різний час

Кількісний аналіз рекурентних діаграм (recurrence quantification analysis, RQA)

Слайд 60

Характерна типологія рекурентних карт A – білий шум B –

Характерна типологія рекурентних карт

A – білий шум
B – періодичний сигнал
C –

трендостійкий сигнал
D – броунівський рух
Слайд 61

Кількісний аналіз рекурентних діаграм (recurrence quantification analysis, RQA) Ці та

Кількісний аналіз рекурентних діаграм (recurrence quantification analysis, RQA)

Ці та деякі інші

структури використовуються для обчислення мір кількісного аналізу рекурентних діаграм - RQA.
Збілут (Zbilut) і Веббер (Webber) розробили інструмент обчислення ряду мір на основі підрахунку густини рекурентних точок і побудови частотного розподілу довжин діагональних ліній: recurrence rate (RR, коефіцієнт самоподібності), determinism (DET, передбачуваність), divergence (DIV, зворотна величина максимальної довжини діагональної лінії), entropy (ENTR, ентропія) і trend (TREND, тренд). Пізніше були запропоновані міри, що використовують густину вертикальних (або горизонтальних) структур: laminarity (LAM, завмирання), trapping time (TT, показник затримки), дозволяючі виявляти переходи хаос–хаос. Обчислення цих мір в підматрицях рекурентної діаграми уздовж лінії ідентичності показує поведінку цих мір у часі
Слайд 62

Визначимо Тепер, наприклад, коефіцієнт самоподібності і передбачуваність мають вигляд: Рекурентні міри

Визначимо
Тепер, наприклад, коефіцієнт самоподібності і передбачуваність мають вигляд:

Рекурентні міри

Слайд 63

Слайд 64

Кількісний аналіз рекурентних діаграм

Кількісний аналіз рекурентних діаграм

Слайд 65

Djia, ftse, oil?

Djia, ftse, oil?

Слайд 66

Ентропійні міри Соловйов 1 (с.50-64), 2 (с.110-123) Для всього ряду Віконна реалізація Масштабно-залежна Віконна масштабно залежна

Ентропійні міри

Соловйов 1 (с.50-64), 2 (с.110-123)
Для всього ряду
Віконна реалізація
Масштабно-залежна
Віконна масштабно залежна

Слайд 67

Процедура сoarse-graining

Процедура сoarse-graining

Слайд 68

MSE

MSE

Слайд 69

Ентропія Шеннона

Ентропія Шеннона

Слайд 70

Пермутаційна ентропія Соловйов (с.116) Чумак (Maket_Chumak_1.pdf), c. 33

Пермутаційна ентропія

Соловйов (с.116)
Чумак (Maket_Chumak_1.pdf), c. 33

Слайд 71

Ентропія перестановок

Ентропія перестановок

Слайд 72

Слайд 73

Вейвлет аналіз

Вейвлет аналіз

Слайд 74

Нафтовий шок

Нафтовий шок

Слайд 75

Мережна парадигма Мережа описує колекцію вузлів або вершин (наприклад, фінансові

Мережна парадигма

Мережа описує колекцію вузлів або вершин (наприклад, фінансові установи, фондові

ринки) і зв'язки між ними, які можуть бути направленими (тобто, дуги) або ненаправленними (тобто, ребра).
Вузли задані матрицею різних агентів, кожен з яких має часовий ряд, динаміку поведінки і зв’язки яких будуються за певними мірами залежності між часовими рядами
Слайд 76

Біологічні мережі

Біологічні мережі

Слайд 77

Ієрархічна карта науки (7940 журналів, 9.2 млн. цитувань) arXiv:1010.0431v1 [physics.soc-ph] 3 Oct 2010

Ієрархічна карта науки (7940 журналів, 9.2 млн. цитувань) arXiv:1010.0431v1 [physics.soc-ph] 3

Oct 2010
Слайд 78

Транспортні мережі

Транспортні мережі

Слайд 79

Соціальні мережі

Соціальні мережі

Слайд 80

Фінансовий кластер: Economic Networks: The New Challenges Frank Schweitzer, Giorgio

Фінансовий кластер: Economic Networks: The New Challenges Frank Schweitzer, Giorgio Fagiolo,

Didier Sornette,Fernando Vega-Redondo, Alessandro Vespignani, Douglas R. White // 24 JULY 2009 VOL 325 SCIENCE www.sciencemag.org
Слайд 81

Світова торгова мережа, 142 країни

Світова торгова мережа, 142 країни

Слайд 82

Мережа персонажів Біблії

Мережа персонажів Біблії

Слайд 83

Когнітивні мережі: мережа міжособистісних зв’язків героїв роману В.Гюго “Знедолені”

Когнітивні мережі: мережа міжособистісних зв’язків героїв роману В.Гюго “Знедолені”

Слайд 84

Соціальні мережі

Соціальні мережі

Слайд 85

Нейро- та енерго- мультимережі

Нейро- та енерго- мультимережі

Слайд 86

Кіберфізична інфраструктурна мережа

Кіберфізична інфраструктурна мережа

Слайд 87

Моделі мереж

Моделі мереж

Слайд 88

Спектральний аналіз базується на наступних матрицях Матриці суміжності (Adiacency Matrix)

Спектральний аналіз базується на наступних матрицях

Матриці суміжності (Adiacency Matrix) A
Матриці Лапласа

(Laplacian Matrix) L= A - K
Нормалізованій матриці (Normalized Matrix) N=K-1 A
Слайд 89

Лапласіан L n-вершинного ненаправленного графа G K - діагональна матриця

Лапласіан L n-вершинного ненаправленного графа G

K - діагональна матриця ступеня вершини

k

A – матриця суміжності

Спектральні властивості

Слайд 90

Алгебраїчна зв’язність Міри складності Для матриці суміжності: Енергія графа: Спектральна щілина (spectral gap):

Алгебраїчна зв’язність

Міри складності

Для матриці суміжності:

Енергія графа:

Спектральна щілина (spectral gap):

Слайд 91

Алгоритм кореляції Алгоритм кореляції

Алгоритм кореляції

Алгоритм кореляції

Слайд 92

Банки України

Банки України

Слайд 93

Слайд 94

Віконна графодинаміка

Віконна графодинаміка

Слайд 95

Слайд 96

Графи видимості

Графи видимості

Слайд 97

Граф видимості

Граф видимості

Слайд 98

Мультиплексні мережі (multiplex networks) та мережі мереж (networks of networks)

Мультиплексні мережі (multiplex networks) та мережі мереж (networks of networks)

Слайд 99

Мультиплексні графи видимості

Мультиплексні графи видимості

Слайд 100

Мультиплексні графи видимості

Мультиплексні графи видимості

Слайд 101

Рекурентні мультимережі

Рекурентні мультимережі

Слайд 102

Візуалізація: MuxViz

Візуалізація: MuxViz

Слайд 103

MuxViz: MVG мультиплексна мережа

MuxViz: MVG мультиплексна мережа

Слайд 104

Gephi: MVG мультиплексна мережа

Gephi: MVG мультиплексна мережа

Слайд 105

MuxViz: рекурентна мультиплексна мережа

MuxViz: рекурентна мультиплексна мережа

Слайд 106

Gephi: рекурентна мультиплексна мережа

Gephi: рекурентна мультиплексна мережа

Слайд 107

Мультиплексні міри Середнє перекриття зв’язків (average edge overlap) визначає число

Мультиплексні міри

Середнє перекриття зв’язків (average edge overlap)
визначає число шарів, в

яких присутній даний зв'язок
високі значення вказують на помітну кореляцію у структурі сигналів
Слайд 108

Мультиплексні міри Загальне(повне) перекриття (total overlap) перекриття ступіня вузла міжшарова взаємна інформація

Мультиплексні міри

Загальне(повне) перекриття (total overlap)
перекриття ступіня вузла
міжшарова взаємна інформація


Слайд 109

Мультиплексні міри ентропія мультиплексного ступіня мультиплексний коефіцієнт участі

Мультиплексні міри

ентропія мультиплексного ступіня
мультиплексний коефіцієнт участі

Слайд 110

Схема розрахунку (мульти-) мережних показників

Схема розрахунку (мульти-) мережних показників

Слайд 111

Ftse-dax-fchi

Ftse-dax-fchi

Слайд 112

Слайд 113

Слайд 114

Слайд 115

ЕЕГ- сигнал, епілептичний напад

ЕЕГ- сигнал, епілептичний напад

Слайд 116

Слайд 117

Слайд 118

ЕЕГ- сигнал, епілептичний напад

ЕЕГ- сигнал, епілептичний напад

Слайд 119

vnsoloviev@rambler.ru vnsoloviev2016@gmail.com Запитання? Дякую за Вашу увагу

vnsoloviev@rambler.ru vnsoloviev2016@gmail.com

Запитання?
Дякую за Вашу увагу

Слайд 120

Дякую за Вашу увагу! Питання kafek.at.ua vnsoloviev@rambler.ru

Дякую за Вашу увагу! Питання

kafek.at.ua
vnsoloviev@rambler.ru

Слайд 121

Формалізація принципу Гейзенберга у квантовій механіці

Формалізація принципу Гейзенберга у квантовій механіці

Слайд 122

Слайд 123

Розподіл прибутковостей

Розподіл прибутковостей

Слайд 124

Слайд 125

Слайд 126

Квантові передвісники співвідношення невизначеності Гейзенберга де і - середньоквадратичні відхилення

Квантові передвісники

співвідношення невизначеності Гейзенберга
де і - середньоквадратичні відхилення координати і швидкості

частинки з масою , - постійна Планка.
Слайд 127

Довжина рецесії Технічна рецесія: ВВП незмінний або зменшується протягом двох

Довжина рецесії

Технічна рецесія: ВВП незмінний або зменшується протягом двох кварталів
Національне бюро

економічних досліджень (NBER): довжина проміжку між екстремумами активності і пасивності ринку
Слайд 128

Слайд 129

Слайд 130

Имя файла: Комп’ютерне-моделювання-складних-систем.pptx
Количество просмотров: 63
Количество скачиваний: 0