Оскарження рішень Третейського суду презентация

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Закон України "Про третейські суди».
Рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України" Про третейські суди" № 04-5/639 від 11.04.2005 р.
Узагальнення «Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди» від 11.02.2009 р.
Постанова Вищого господарського суду України від 15.09.2011 р. по справі № 9/111-10.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПИТАННЯ
Оскарження рішень третейських судів вже давно підтверджена реаліями сьогодення, у зв'язку з проблемою зловживань щодо прийняття ними рішень в протиріччя нормам чинного законодавства. Судова практика оскарження рішень третейських судів була проаналізована на основі практики Вищого господарського суду України та Верховного Суду.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, а у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

ПІДСТАВИ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди);
третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
склад третейського суду, який прийняв рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, не брали участь у справі.

СУБЄКТИ ТА СТРОКИ ПОДАННЯ ОСКАРЖЕННЯ

АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИТИ
Аналізуючи судову практику, необхідно враховувати, що рішення третейського суду, оскаржуване не залученою особою, має безпосередньо стосуватися прав і обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи і прийняття рішення третейським судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 01.09.2011 р. у справі № 5002-11/683-2011).