Права дитини. Конвенція про права дитини презентация

Всі діти рівні у правах

Благополуччя дітей і їх права завжди викликали пильну увагу міжнародного співтовариства. Ще в 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську Декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися в основному в контексті заходів, які необхідно було прийняти відносно рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.

- Що таке право? Це відсутність обмежень, дозвіл на що-небудь. Існує документ міжнародного значення - «Загальна декларація прав людини», де закріплені цивільні, політичні, соціальні, економічні права, що належать кожній людині.
(Прийнята 10 грудня 1948 р. ООН). Мета ООН - боротьба за мир і співпрацю між державами.
Основная ідея цього документа полягала в тому, що людство повинне давати дітям краще з того, що воно має. Але цей документ носив необов'язковий характер для держав. ООН стала розробляти великий документ про права дітей, щоб зробити їх забезпечення обов'язковим для держав.

Декларація прав дитини
У 1959 році Організація Об'єднаних націй (ООН) приймає Декларацію прав дитини, в якій були проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей.

Кожна дитина має право на якісну освіту

Кожна дитина має право на любов і піклування

Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці

Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена

Жодна дитина не повинна бути об’єктом сексуальних домагань

Дитина не повинна бути жертвою війни

Особлива увага дітям без сімей

Діти мають право на медичну допомогу

Діти мають право на повноцінне харчування

Діти мають право висловлювати свої погляди

Діти мають право на відпочинок та дозвілля

Діти мають право на свободу совісті та релігї

Дитина має право на вільне спілкування

Діти мають право на інформацію

Особлива увага дітям інвалідам

Особлива увага дітям-біженцям

Конвенція про права дитини
У період з 1979-го по 1989 рік Комісія ООН з прав людини, в якій брали участь фахівці з багатьох країн світу, підготувала текст Конвенції про права дитини. В порівнянні з Декларацією (1959 р.), де були 10 коротких, носячих декларативний характер положень (принципів), Конвенція має 54 статті, що враховує практично всі моменти, пов'язані з життям і положенням дитини в суспільстві. Вона не лише конкретизує, але і розвиває положення Декларації, покладаючи на тих, що прийняли її , правову відповідальність за дії відносно дітей.

Конвенція про права дитяти була прийнята і відкрита для підписання, ратифікації і приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. Набрала чинності 2 вересня 1990 р.
Цей день щорічно відзначається як Всесвітній день дітей.
В цей день діти світу заявляють про свої права і про те, що держави повинні захищати їх права. Ми знаємо, що є випадки, коли порушуються права дітей. Не все в світі ще спокійно.

В процесі підготовки «Конвенції про права дитини» її автори враховували наступні факти, що стосуються дітей з економічно неблагополучних країн:
1)покинуто своїми сім'ями близько 100 млн. дітей, які існують лише за рахунок виснажливої роботи, дрібної крадіжки, жебрацтва; 2) 120 млн. дітей у віці від 6 до 11 років позбавлено можливості відвідувати школу; 3) щорік близько 3,5 млн. дітей вмирає від захворювань, які піддаються профілактиці або лікуванню; 4) у країнах, що розвиваються, 155 млн. дітей у віці до5 років живуть в умовах абсолютної бідності.

В 1991 році Україна приєдналася до Конвенції.
В 1993 році в Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.

Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства.

Діти повинні знати свої права. Уміти їх відстоювати. Вивчення прав людини - це, перш за все, виховання упевненості в собі, терпимості. У кожної людини є права. Дитина теж людина, а значить і у неї є права.
Вони відрізняються від прав дорослих:
1) меншими можливостями захистити самого себе; 2) фізичною і психологічною незрілістю;
3) ранимістю; 4) залежністю від опіки старших. Тому і права його в чомусь глибші, ширше, значніше, чим права дорослого.

Права дитини — зведення прав дітей, зафіксованих в міжнародних документах з прав дитини. Згідно Конвенції про права дитини, дитина - це особа, що не досягла 18 років. Держава узяла на себе зобов'язання захищати дітей, тому вони мають такі ж права, як і дорослі.

Основне
У числі найбільших проблем, що гостро стоять, розглядаються в Конвенції і у ряді випадків вперше піднімаються в рамках міжнародного документа, відзначу такі:
як зобов'язання по відношенню до дітей, що живуть в найбільш несприятливих умовах (Стаття 22), захист від сексуальної і інших видів експлуатації (Статті 34 і 36), наркоманія (Стаття 33), дитяча злочинність (Стаття 40), міждержавна практика усиновлення (Стаття 21), діти в озброєних конфліктах (Статті 38 і 39), потреби дітей-інвалідів (Стаття 23), а також діти меншин і корінних народів (Стаття 30).

Освіта є предметом розгляду двох важливих статей (27 і 28), значущість яких знов підкреслювалася на Усесвітній конференції за освітою для всіх, проходівшей 5-9 березня 1990 р. в Джомтьене (Таїланд). Початкова освіта має бути обов'язковою, безкоштовною і доступною кожному і направленим на розвиток особи дитяти, його дарувань і природних здібностей в умовах відповідної пошани національної самобутності, мови і традиційних цінностей. Особливий акцент робиться на рівності освітніх можливостей для дівчаток і хлопчиків.

Стаття 13
1. Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це право включає свободу шукати, отримувати і передавати інформацію і ідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій або друкарській формі, у формі витворів мистецтва або за допомогою інших засобів по вибору дитини.
2. Здійснення цього права може піддаватися деяким обмеженням, проте цими обмеженнями можуть бути лише ті обмеження, які передбачені законом і які необхідні: а) для пошани прав і гідності іншої людини.

Стаття 14
1. Держави-учасники поважають право дитини на свободу думки, совісті і релігії.
2. Держави-учасники поважають права і обов'язки батьків і у відповідних випадках законних опікунів керувати дитиною в здійсненні його права методом, що узгоджується із здібностями дитини, що розвиваються.
3. Свобода сповідати свою релігію або віру може піддаватися лише таким обмеженням, які встановлені законом і необхідні для охорони державної безпеки, громадського порядку.

Стаття 26
1. Держави-учасники визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і приймають необхідні заходи для досягнення повного здійснення цього права відповідно до їх національного законодавства.
2. Ці блага в міру необхідності надаються з врахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини і осіб, що несуть відповідальність за забезпечення дитинии, а також будь-яких міркувань, пов'язаних із здобуттям благ дитини або від його імені.

Висновки
Значення «Конвенції про права дитини».
1) Конвенція проголошує дитину повноцінною і повноправною особою;
2) Права, закріплені в Конвенції, щонайкраще забезпечують інтереси дітей.
3) Це документ, що має міжнародне значення.
4) Є орієнтиром для держав, що її підписали, в їх прагненні зробити життя дітей краще, щасливіше.

Людство повинне прагнути до процвітання, щоб життя дітей було щасливим і прекрасним. Було більше радості в житті дітей. Яскраво світило сонце, було мирне небо над головою, щоб частіше лунав дитячий сміх, щоб поруч завжди були мама і тато. Діти, ви маєте право зростати в умовах свободи, розвиватися фізично і духовно здоровими. Жодна дитина не може бути об'єктом свавілля і повинна постояти за себе. Ви маєте на це права.
Висновки

Питання:
1. Коли була прийнята Конвенція?
2. Чому «Конвенцію про права дитини» називають «Світовою конституцією прав дітей»?