Правопорушення і юридична відповідальність презентация

Поняття про правопорушення
Правопорушення — суспільно шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення
Суспільна небезпечність;
Протиправність;
Винність особи, що скоїла діяння;
Карність.

Склад правопорушення та його структура
Склад правопорушення — це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.

Об'єкт правопорушення - це суспільні відносини, охоронювані нормами права, яким при здійсненні правопорушення заподіюється певна шкода або створюється погроза заподіяння відповідної шкоди.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Суб'єкт правопорушення - це деліктоздатна особа (індивід чи колектив людей), що зробила правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. До ознак суб’єктивної сторони належить: вина, мотив, мета правопорушення.

Вина правопорушення - виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (самовпевненості і недбалості).
Прямий умисел - прямому умислі особа усвідомлює протиправний характер свого вчинку, передбачає ті конкретні шкідливі (небезпечні) наслідки, які можуть чи повинні настати, і бажає їх настання.
Не прямий умисел – суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до їх настання.
Необережність - поділяють на самовпевненість і недбалість.
Самовпевненість – коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, але легковажно сподівається, що вони не виникнуть.
Недбалість – коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання негативних наслідків хоча повинен був їх передбачити.
Мотив — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення.
Мета — це уявлення особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.

Види правопорушень
Правопорушення класифікуються за:
ступенем суспільної небезпеки — на злочини і проступки;
належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства і інші);
колом осіб — особові і колективні;
характером правових приписів — нормативно-правові і дисциплінарні;
в залежності від характеру цивільно-правового порушення — договірні і позадоговірні правопорушення;
правопорушення у сфері суспільного життя (в сфері соціально-економічних відносин, в суспільно-політичній сфері, в сфері побуту і дозвілля).

Продовження
Правопорушення класифікують за різними ознаками. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють проступки і злочини.

Проступки
Проступки поділяють на:
Адміністративними правопорушеннями (проступками) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Дисциплінарні проступки — це суспільно шкідливі вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.

Продовження
Цивільно-правові проступки — це суспільно небезпечні порушення майнових і пов'язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права.
Матеріальні проступки — суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються в винному нанесенні збитків майну підприємства його робітником. Матеріальну відповідальність покладено за шкоду, заподіяну підприємству чи організації внаслідок порушення трудових обов'язків.

Злочини
Конституційні — завдають шкоди державному ладу; його об'єктом є закріплені Основним Законом порядок організації та діяльності органів державної влади і глави держави, порядок утворення інших органів держави, форма правління та устрій держави, отже, об'єктом такого проступку можуть ставати форма або апарат держави; ним можуть бути також конституційні права людини.
Міжнародні – це ті, що порушують міжнародні норми економічних взаємовідносин, наприклад правила торгівлі.

Юридична відповідальність
Юридична відповідальність –це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ.

Види юридичної відповідальності
Кримінальна відповідальність
Адміністративна відповідальність
Дисциплінарна відповідальність
Матеріальна відповідальність
Фінансова відповідальність
Конституційна відповідальність