Судова влада та судова система України презентация

1. Загальна характеристика судової системи

Судова влада – це сукупність владних повноважень щодо здійснення правосуддя.
Правосуддя – це метод реалізації судової влади, який здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських, конституційних справ у суворо передбаченій законом процесуальній формі.

Характерні риси судової влади:
незалежність від інших гілок влади;
підпорядкування судів виключно закону;
винятково професійний (позаполітичний) характер діяльності;
виключний характер судової компетенції;
недопустимість делегування судових повноважень іншим органам влади;
мінімальна ротаційність суддівського корпусу;
поєднання начал колегіальності та одноособовості у діяльності судів.

Формування принципів судової влади

принцип права на справедливий суд;
принцип державної мови судочинства;
принцип гласності і відкритості судочинства;
принцип поєднання колегіального та одноособового розгляду справи;
принцип рівності сторін;
принцип змагальності сторін;
принцип презумпції невинуватості;
принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист;
принцип забезпечення права на оскарження судового рішення;
принцип обов'язковості виконання судового рішення.
Основні принципи здійснення правосуддя:

Зміст права на справедливий суд:

Основні предметні види правосуддя:
конституційне правосуддя;
кримінальне правосуддя;
адміністративне правосуддя;
правосуддя у справах про адміністративні правопорушення;
цивільне правосуддя;
господарське правосуддя;
ювенальне правосуддя.

Основні моделі здійснення правосуддя:

Форми здійснення правосуддя
(за чинним законодавством України)

Загальна модель функціонування суду присяжних

2. Конституційний Суд України

Конституційний Суд України – це вищий судовий орган захисту конституційного ладу, який здійснює судову владу у формі конституційного судочинства.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в державі.

Склад Конституційного Суду України – 18 суддів, які призначаються на дев’ять років без права призначення на повторний строк:
6 суддів призначаються Верховною Радою України;
6 суддів призначаються Президентом України;
6 суддів призначаються з’їздом суддів України.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Суду зі складу суддів Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;
додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
офіційного тлумачення Конституції та законів України;
відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України щодо дотримання процедури внесення змін до Конституції України;
порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України.

Форми звернення до Конституційного Суду України:
конституційне подання (строк розгляду – не більше 3 місяців);
конституційне звернення (строк розгляду – не більше 6 місяців).

Особливості конституційного провадження:
справи розглядається на пленарних засіданнях Конституційного Суду України;
пленарне засідання Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів;
рішення (висновки) приймаються поіменним голосуванням суддів шляхом опитування;
судді не мають права утримуватися від голосування;
рішення і висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються;
рішення є остаточними і оскарженню не підлягають.

3. Система судів загальної юрисдикції

Система судів загальної юрисдикції

Судові інстанції

4. Правоохоронні органи України

Органи внутрішніх справ – це система державних спеціалізованих органів та установ, які підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України і виконують правоохоронні та правозастосовні функції з метою охорони та підтримання правопорядку.

Система органів внутрішніх справ

Система МВС

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

забезпечення публічної безпеки і порядку;
охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
протидії злочинності;
надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

верховенство права;
дотримання прав і свобод людини;
законність;
відкритість і прозорість;
політична нейтральність;
взаємодія з населенням на засадах партнерства;
безперервність.
Принципи діяльності Національної поліції:

1) кримінальна поліція;
2) патрульна поліція;
3) органи досудового розслідування;
4) поліція охорони;
5) спеціальна поліція;
6) поліція особливого призначення.
Система Національної поліції:

Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб;
забезпечення охорони державної таємниці;
попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Завдання Служби безпеки України:

Структура СБУ

Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

верховенство права;
повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина;
законність;
безсторонність та справедливість;
незалежність Національного бюро та його працівників;
підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;
відкритість для демократичного цивільного контролю;
політична нейтральність і позапартійність;
взаємодія з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями.
Принципи діяльності НАКБУ:

Система НАКБУ