Злочини проти життя, здоров’я, волі, честі та гідності особи, її статевої свободи та статевої недоторканості презентация

Вбивство – це протиправне умисне або необережне заподіяння смерті іншій людині.
Види умисних вбивств (за ступенем суспільної небезпеки):
загальний склад (просте) (ч. 1 ст. 115 КК);
кваліфікований склад (ч. 2 ст. 115 КК);
привілейовані (пільгові) склади (ст. 116–118 КК).
Об’єктивна сторона вбивства:
1) діяння – посягання на життя іншої особи, спрямоване на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини;
2) наслідки – біологічна смерть потерпілого;
3) причинний зв’язок між указаним діянням і наслідками.
Вбивство є закінченим з моменту настання біологічної смерті особи (смерті мозку).

Ст. 115 «Умисне вбивство»
Об’єктивна сторона вбивства:
1) діяння – посягання на життя іншої особи, спрямоване на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини;
2) наслідки – смерть потерпілого;
3) причинний зв’язок між указаним діянням і наслідками.
Вбивство є закінченим з моменту настання біологічної смерті особи (смерті мозку).

Суб’єкт – фізична осудна особа, яка досягла віку 14 років і перебувала в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.
Потерпілий – особа, яка вчиняє насильство, що здатне раптово викликати стан сильного душевного хвилювання або, яка систематично знущаються над винним чи його близькими, або тяжко образила винного.
Ст. 116 КК України «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання»
Ст. 118 КК України «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»
Потерпілий : 1. особа, яка вчинює суспільно небезпечне посягання і щодо якої винний застосовує заходи необхідної оборони (ст. 36 КК); 2. особа, дії якої були неправильно оцінені винним, а тому він перебував у стані уявної оборони (ст. 37 КК ); 3. особа, яка вчинила злочин і щодо якої винний вживає заходів щодо її затримання (ст. 38 КК).
Суб’єкт – фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років та перебуває в стані необхідної, уявної оборони або правомірного затримання особи, що вчинила злочин.

Не є тілесними ушкодженнями (ст. 126 КК «Побої і мордування»):
удар – одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю;
побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень;
інші насильницькі дії – фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (наприклад, викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся, тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень;
Погроза вбивством (ст. 129 КК) – визнається злочином, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози:
агресивна поведінка винного;
демонстрація зброї або предметів, що можуть бути використані винним для заподіяння смерті потерпілому;
тощо.

Ст. 135 «Залишення в небезпеці»
Потерпілий – особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.
Об’єктивна сторона полягає у бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги потерпілої особи.
Суб’єкт – спеціальний (фізична осудна особа, яка досягла віку 16 років):
особа, яка зобов’язана була піклуватись про потерпілого і мала можливість надати йому допомогу;
особа, яка поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.
Злочин закінчений з моменту залишення в небезпеці, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути допомога потерпілому.

Основною відмінністю залишення в небезпеці (ст. 135 КК України) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України) – є суб'єкт злочину.
ВАЖЛИВО! Обов’язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.