Содержание
- 2. Питання для розгляду 1. Історія створення НАТО. 2. Цілі та завдання НАТО. 3. Структура Альянсу. 4.
- 3. Історія створення НАТО (1) Закінчення ІІ Світової війни => вироблення нових засад європейської безпеки Розділення країн
- 4. Історія (2) «План Маршалла» - поглиблення розколу між Східною та Західною Європою. Країни Зх. Європи звертаються
- 5. Історія (3) 27-28 вересня 1948 р. – створення Організації оборони Західного Союзу. Липень 1948 р. –
- 6. Етапи розширення НАТО Підписання Вашингтонського договору – 12 держав. В цілому – 6 хвиль розширення НАТО
- 8. Членство в НАТО Ст. 10 – будь-яка європейська країна, що здатна втілювати в життя принципи договору
- 9. Цілі та завдання НАТО Мета – захист свободи та безпеки всіх членів організації як політичними, так
- 10. Цілі та завдання (2) З моменту створення і до кінця 1980-х рр. – головним завданням було
- 11. Цілі та завдання (3) ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ - міцні трансатлантичні відносини - утримання військової спроможності Альянсу, необхідної
- 12. Завдання (4) СПЕЦІАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Забезпечення необхідної основи для затвердження в Європі умов стабільної безпеки, спираючись при
- 13. Структура НАТО Північноатлантична Рада Складається з постійних представників усіх країн – членів НАТО. Постійний представник –
- 14. Генеральний Секретар Обирається державами – членами НАТО шляхом консенсусу з – поміж видатних державних діячів європейських
- 15. Комітети та групи Здійснюють підготовку до роботи Ради. Комітет оборонного планування НАТО: Планування колективної оборони, військової
- 16. Процедура вступу до НАТО Загалом, можна виділити такі основні етапи, які країна-претендент має пройти перш ніж
- 17. План дій щодо членства в НАТО План дій щодо членства (ПДЧ) - це програма НАТО з
- 18. Участь в Плані дій щодо членства в НАТО, що відбуватиметься на основі само диференціації, не означає,
- 19. Від країн-претендентів очікується, що вони будуть: а) вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом; б) демонструвати відданність принципам
- 20. Операції НАТО Миротворча операція НАТО в Боснії та Герцеговині – 1995-2004 - перша миротворча місія Альянсу.
- 21. Операція в Косово 1999 року - 12 червня 1999 перші підрозділи міжнародних сил під керівництвом НАТО
- 22. Операція НАТО в Іраку - «Iraqi freedom» - Тренувальна Місія НАТО в Іраку була створена НАТО
- 23. Гуманітарна місія НАТО в Пакистані – подолання наслідків землетрусу в штаті Кашмір з 8 жовтня 2005
- 24. Розвиток відносин Україна - НАТО Січень 1992 року - представник України вперше взяв участь у Робочій
- 25. 2013 У лютому міністри оборони КУН домовилися зміцнювати співробітництво між Україною і НАТО: досягнуто домовленість щодо
- 26. Організація безпеки та Співробітництва в Європі Заключний акт НБСЄ, прийнятий 1 серпня 1975 р. у Гельсінкі,
- 27. Юридичною основою діяльності ОБСЄ виступають Гельсінський Заключний акт НБСЄ 1975 р. і Паризька хартія для нової
- 28. Основні цілі ОБСЄ – створення умов для проведення консультацій, прийняття рішень зі співробітництва держав-учасниць у Європі;
- 31. Скачать презентацию
Слайд 2Питання для розгляду
1. Історія створення НАТО.
2. Цілі та завдання НАТО.
3. Структура
Питання для розгляду
1. Історія створення НАТО.
2. Цілі та завдання НАТО.
3. Структура
4. Розширення НАТО.
5. Основні види операцій НАТО.
6. Організація з безпеки та співробітництва в Європі
Слайд 3Історія створення НАТО (1)
Закінчення ІІ Світової війни => вироблення нових засад європейської безпеки
Розділення
Історія створення НАТО (1)
Закінчення ІІ Світової війни => вироблення нових засад європейської безпеки
Розділення
1945 -1949 рр.- боязнь західноєвропейських країн швидкого поширення впливу СРСР на територію Європи.
Тим не менше США реалізовують політику силової переваги не тільки проти СРСР, але й проти західноєвропейських країн.
В США виникає план створити військово – політичний блок з країнами Західної Європи
Слайд 4Історія (2)
«План Маршалла» - поглиблення розколу між Східною та Західною Європою.
Країни Зх.
Історія (2)
«План Маршалла» - поглиблення розколу між Східною та Західною Європою.
Країни Зх.
22 січня 1948 р. – міністр закордонних справ Великобританії запропонував створити союз Західних країн.
Бельгія, Франція, Люксембург, Нідерланди та Великобританія підписують 17.03.1948 р. Брюссельський договір про створення спільної системи оборони та взаємних зв'язків.
Це – перший крок до створення НАТО.
Блокада радянськими військами Західного Берліна – передумови для виникнення нового конфлікту.
Слайд 5Історія (3)
27-28 вересня 1948 р. – створення Організації оборони Західного Союзу.
Липень 1948 р.
Історія (3)
27-28 вересня 1948 р. – створення Організації оборони Західного Союзу.
Липень 1948 р.
Березень 1949 р. – країни Брюссельського договору, разом з США та Канадою, запросили Данію, Ісландію, Італію, Португалію та Норвегію до переговорів.
4 квітня 1949 року – підписання Вашингтонського договору про створення Північноатлантичного альянсу (НАТО) як військово – політичного союзу.
Основна мета: взаємний захист і колективна безпека проти загрози агресії зі сторони СРСР (першопочатково).
Слайд 6Етапи розширення НАТО
Підписання Вашингтонського договору – 12 держав.
В цілому – 6 хвиль
Етапи розширення НАТО
Підписання Вашингтонського договору – 12 держав.
В цілому – 6 хвиль
1952 р. - Греція та Туреччина – переваги – можливість створення регіонального командування на Близькому Сході
1955 р.- Федеративна Республіка Німеччина
1982 р. – Іспанія
1990 р. – об'єднання ФРН і НДР
1999р. – Польща, Чехія, Угорщина
2004 р. – Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Словенія, Румунія, Болгарія.
2008 р. – Албанія, Хорватія
Слайд 8Членство в НАТО
Ст. 10 – будь-яка європейська країна, що здатна втілювати в життя
Членство в НАТО
Ст. 10 – будь-яка європейська країна, що здатна втілювати в життя
Ст. 5 договору – будь-який напад на членів НАТО у Європі чи Північній Америці розглядається як «напад на всіх» і кожна з країн – членів зобов'язалась надавати допомогу союзникам.
Слайд 9Цілі та завдання НАТО
Мета – захист свободи та безпеки всіх членів організації як
Цілі та завдання НАТО
Мета – захист свободи та безпеки всіх членів організації як
Основні засоби ведення політики в сфері безпеки:
Підтримка військового потенціалу, достатнього для попередження війни та забезпечення ефективної оборони
Існування спільного потенціалу, необхідного для попередження і врегулювання криз, які зачіпають безпеку її членів
Активна співпраця з іншими країнами у питаннях вирішення проблеми європейської безпеки на основі діалогу та співробітництва
Слайд 10Цілі та завдання (2)
З моменту створення і до кінця 1980-х рр. – головним
Цілі та завдання (2)
З моменту створення і до кінця 1980-х рр. – головним
Головні завдання безпеки НАТО закріплені в Стратегічній концепції Альянсу (опублікована в 1991р.). В ній вперше закріплено зобов'язання працювати над розширенням і удосконаленням загальноєвропейської безпеки через партнерство та співпрацю з колишніми суперниками.
Переглянута в 1999 році і ухвалена на Вашингтонському саміті.
Слайд 11Цілі та завдання (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- міцні трансатлантичні відносини
- утримання військової спроможності Альянсу, необхідної
Цілі та завдання (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
- міцні трансатлантичні відносини
- утримання військової спроможності Альянсу, необхідної
- розвиток оборонних можливостей європейських членів Альянсу
- збереження адекватних структур і процедур запобігання конфліктам та врегулювання кризових ситуацій
- ефективне партнерство з країнами, які не є членами НАТО на основі співпраці і діалогу
- розширення Альянсу та політика відкритих дверей для вступу нових членів
- продовження роботи щодо укладання далекосяжних угод із контролю за озброєнням, роззброєнням та боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення.
Слайд 12Завдання (4)
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Забезпечення необхідної основи для затвердження в Європі умов стабільної безпеки,
Завдання (4)
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Забезпечення необхідної основи для затвердження в Європі умов стабільної безпеки,
Відп. до ст.4 Вашингтонського договору – Альянс є трансатлантичним форумом для проведення спільних консультацій між союзниками з будь-яких питань, що зачіпають їх інтереси.
Забезпечення стримування та захист від будь-якої форми агресії, спрямованої проти держави – члена Альянсу.
Відп. до ст. 7 НАТО готове зробити внесок в ефективне запобігання конфліктам та активно залучатись до врегулювання криз.
Після вересня 2001 року – пріоритет – удосконалення обміну розвідданими про терористичну загрозу.
Слайд 13Структура НАТО
Північноатлантична Рада
Складається з постійних представників усіх країн – членів НАТО.
Постійний
Структура НАТО
Північноатлантична Рада
Складається з постійних представників усіх країн – членів НАТО.
Постійний
Засідання Ради на рівні міністрів оборони і закордонних справ, час від часу – на рівні глав держав та урядів.
Повноваження приймати рішення - незалежно від рівня проведення засідання – однакова юридична сила рішень.
Приймає декларації і комюніке, у яких пояснюється політика та рішення Альянсу.
Єдиний орган, повноваження якого визначені в Договорі.
Має право створювати підпорядковані органи.
На зустрічах на рівні міністрів закордонних справ міністр однієї з держав перебирає на себе роль Почесного Президента. Посада щороку передається представникам усіх країн-членів НАТО за англійським алфавітом.
Політичний комітет вищого рівня - підготовка більшості заяв та комюніке Ради, готує проекти текстів, які має затвердити Рада.
Слайд 14Генеральний Секретар
Обирається державами – членами НАТО шляхом консенсусу з – поміж видатних
Генеральний Секретар
Обирається державами – членами НАТО шляхом консенсусу з – поміж видатних
Головує на засіданнях Північноатлантичної Ради, Комітету оборонного планування та Групи ядерного планування, Ради євроатлантичного партнерства та Групи середземноморської співпраці
Номінальний голова – інших вищих комітетів
Головна виконавча особа НАТО.
Обов'язки:
Організація та керування процесом консультації і прийняття рішень в Альянсі
Врегулювання спорів між державами-членами
Керівництво діяльністю Міжнародного секретаріату і відповідальність за призначення працівників Секретаріату, контроль їх діяльності
Виступає речником НАТО в зовнішніх зносинах, в контактах з урядами держав-членів
Має в своєму підпорядкуванні Особисту канцелярію та Канцелярію Генерального Секретаря
Слайд 15Комітети та групи
Здійснюють підготовку до роботи Ради.
Комітет оборонного планування НАТО:
Планування колективної оборони, військової
Комітети та групи
Здійснюють підготовку до роботи Ради.
Комітет оборонного планування НАТО:
Планування колективної оборони, військової
Головний орган прийняття рішень із питань, що належать до інтегрованої військової структури НАТО.
Дає настанови військовому керівництву НАТО. Очолюється Генсеком.
Група ядерного планування
Відповідає за ядерну політику. Функціонує у вигляді регулярних засідань міністрів оборони країн-членів НАТО. Питання: загального ядерного характеру, контроль над ядерними озброєннями, розповсюдження зброї масового знищення. Діяльність Групи забезпечує Штабна група, до складу якої входять представники національних делегацій (крім Франції).
Група високого рівня
Дорадчий орган при Групі ядерного планування з питань ядерної політики і планування. Відповідає за нагляд за безпекою, захистом та життєдіяльністю ядерної зброї. Група очолюється США.
Слайд 16Процедура вступу до НАТО
Загалом, можна виділити такі основні етапи, які країна-претендент має пройти
Процедура вступу до НАТО
Загалом, можна виділити такі основні етапи, які країна-претендент має пройти
1) Консультаційний етап. На цьому етапі відбувається інтенсивний Індивідуальний діалог із зацікавленими країнами-партнерами. Зустрічі в рамках цього діалогу допомагають країні-партнеру вивчити деталі роботи Альянсу, а НАТО має змогу детально вивчити внутрішню ситуацію в країні-претенденті. Паралельно військове керівництво НАТО проводить аналіз відповідних військових факторів у зацікавленій у членстві в НАТО країні. Наприкінці цього етапу країна публічно оголошує про своє бажання стати членом НАТО
2) Переговорний етап . Етап починається висловленням запрошення від НАТО до країни- претендента розпочати переговори про вступ до НАТО. Після завершення переговорів країна-кандидат надсилає до НАТО листа про наміри, в якому підтверджує взяті на себе під час переговорів зобов’язання.
3) Ратифікаційний етап. Розпочинається підписанням Протоколу про приєднання до Північноатлантичного договору та закінчується ратифікацією Протоколу у країнах-членах Альянсу та країні-кандидаті.
4) Імплементаційний етап. Розпочинається із процесу передання країною-кандидатом документів про вступ до Північноатлантичного договору на збереження до США. Країни-кандидати стають офіційними членами Альянсу.
Слайд 17План дій щодо членства в НАТО
План дій щодо членства (ПДЧ) - це програма
План дій щодо членства в НАТО
План дій щодо членства (ПДЧ) - це програма
ПДЧ був введений в дію в квітні 1999 року під час Вашингтонського саміту НАТО для надання допомоги країнам-претендентам у питанні підготовки до можливого вступу до НАТО. Цей процес багато в чому ґрунтується на досвіді, набутому внаслідок приєднання до Альянсу Чеської Республіки, Угорщини та Польщі, які вступили до Альянсу в 1999 році в рамках першого раунду розширення після завершення холодної війни.
Одним із основних елементів ПДЧ була розробка країнами-претендентами індивідуальних щорічних національних програм стосовно підготовки до можливого членства, які охоплювали політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові та правові аспекти.
У 1999 році було введено в процедуру вступу до НАТО етап так званого “кандидатства”. Відтоді країни, які проявляли політичну волю до членства в Альянсі, спочатку повинні були приєднатись до Плану дій щодо членства, що означало їхнє визнання з боку НАТО як кандидатів на вступ, реалізувати його, а вже після вести перемовини про вступ.
Слайд 18Участь в Плані дій щодо членства в НАТО, що відбуватиметься на основі само
Участь в Плані дій щодо членства в НАТО, що відбуватиметься на основі само
План дій щодо членства складається з п’яти розділів, а саме:
Політичні та економічні питання;
Оборона , Військові питання;
Питання ресурсів;
Питання безпеки;
Правові питання.
У кожному з цих розділів визначені питання, які можуть бути предметом обговорення, та висвітлює механізм за допомогою яких можна якнайкраще здійснювати підготовку до можливого кінцевого членства.
За своєю суттю ПДЧ є комплексом внутрішніх реформ за п’ятьма напрямами, з яких 90 % — це політичні та економічні питання, і лише 10 % — військові та правові, питання ресурсного забезпечення і безпеки.
ПДЧ вимагає, щоб кожна держава склала Річну національну програму для підготовки до набуття членства в НАТО. Річні програми включають аспекти: політики, економіки, оборони, ресурсів, безпеки і права. Річні програми є прикладом зосередженого і відкритого механізму зворотного зв’язку щодо виконання країнами-кандидатами своїх програм, який передбачає політичні і технічні поради, а також щорічні засідання за участю країн-членів НАТО і окремих країн-кандидатів на рівні північноатлантичної ради
Слайд 19Від країн-претендентів очікується, що вони будуть:
а) вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом;
б)
Від країн-претендентів очікується, що вони будуть:
а) вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом;
б)
в) вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин;
г) встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми збройними силами;
д) утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;
е) сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й благополуччя;
є) продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі "Партнерство заради миру" та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
ж) демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону довкілля;
з) робити свій внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом, а також будуть готові взяти на себе зобов'язання щодо поступового удосконалення своєї обороноздатності;
і) належним чином брати участь у роботі установ НАТО;
й) прагнути до здійснення стандартизації та досягнення оперативної сумісності;
Слайд 20Операції НАТО
Миротворча операція НАТО в Боснії та Герцеговині – 1995-2004 - перша миротворча
Операції НАТО
Миротворча операція НАТО в Боснії та Герцеговині – 1995-2004 - перша миротворча
Операцію «Союзна сила» / Operation Allied Force / на території Югославії - Північноатлантичний альянс здійснив без санкції Ради Безпеки ООН, стартувала 24 березня 1999 року, і тривала протягом 78 днів. Причиною міжнародного втручання став міжетнічний конфлікт між албанцями і сербами, які історично проживали в Косово. 23 вересня 1998 Рада Безпеки ООН схвалила резолюцію № 1199, яка вимагала від влади Союзної Республіки Югославії і керівництва косовських албанців забезпечити припинення вогню в Косово і без зволікання почати переговори.
Слайд 21Операція в Косово 1999 року - 12 червня 1999 перші підрозділи міжнародних сил
Операція в Косово 1999 року - 12 червня 1999 перші підрозділи міжнародних сил
Операція в Афганістані 2001-2010 рр. «Непохитна свобода» ("Enduring Freedom") - Війні в Афганістані передували трагічні події - теракти 11 вересня 2001 року. Президент США, республіканець Джордж Буш - молодший, оголосив війну міжнародному тероризму в особі «Аль-Каїди» на чолі з Усамою бен Ладеном і режиму талібів в Афганістані (територія якого стала основною базою міжнародного тероризму). Правова основа – ст. 51 Статуту ООН – право на колективну та індивідуальну самооборону. 7 жовтня 2001 президент США санкціонував нанесення повітряних ударів по столиці Афганістану і ряду інших міст.
Слайд 22Операція НАТО в Іраку - «Iraqi freedom» - Тренувальна Місія НАТО в Іраку
Операція НАТО в Іраку - «Iraqi freedom» - Тренувальна Місія НАТО в Іраку
Основні завдання, які виконувались у Місії:
- тренування та підготовка особового складу іракської національної поліції;
надання дорадчої допомоги визначеним операційним центрам;
підготовка програм і навчання особового складу іракських сил безпеки у військових навчальних закладах Іраку;
організація проведення курсів для персоналу іракських сил безпеки в країнах – членах Альянсу та країнах-партнерах;
постачання озброєння, військової техніки та обладнання, що надходить у рамках добровільної допомоги країн – членів Альянсу;
організація та проведення тренування і навчання сержантського складу збройних сил Іраку.
Місія НАТО в Дарфурі (допомога Африканському Союзу) - На запит Африканського Союзу в 2005 році НАТО допомагає розширювати місію зі збереження миру в провінції Дарфур (Судан), здійснюючи повітряні перевезення миротворців Африканського Союзу і цивільну поліцію у район бойових дій. Головною метою місії є допомога АС в урегулюванні конфлікту і поліпшення гуманітарної ситуації в Дарфурі.
Слайд 23Гуманітарна місія НАТО в Пакистані – подолання наслідків землетрусу в штаті Кашмір з
Гуманітарна місія НАТО в Пакистані – подолання наслідків землетрусу в штаті Кашмір з
Операція «Океанський щит» - зосереджується на протидії піратству на морі. Наприклад, судна НАТО виконують завдання із ведення спостереження з залученням вертольотів з метою відстеження та розпізнавання суден у районі, вони допомагають запобігати та зривати захоплення суден, а також стримують озброєні грабежі.
Операція НАТО «Активні зусилля» ("Active Endeavour") - Метою операції є посилення контролю за акваторією Середземного моря шляхом ескорту торгівельних і пасажирських суден, а також перевірки та затримання підозрілих суден з метою попередження нелегального трафіку зброї, наркотиків і людей міжнародними терористичними та кримінальними угрупованнями.
Слайд 24Розвиток відносин Україна - НАТО
Січень 1992 року - представник України вперше взяв участь
Розвиток відносин Україна - НАТО
Січень 1992 року - представник України вперше взяв участь
22—23 лютого 1992 року відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО М. Вернера до Києва, в ході якого Україна була запрошена до участі в РПАС.
8 лютого 1994 Україна першою з країн СНД підписала Рамковий документ «Партнерство заради миру» (ПЗМ), а 25.05.94 передала керівництву НАТО свій презентаційний документ, в якому визначені політичні цілі участі України в ПЗМ, заходи, які планується здійснити для досягнення цих цілей, а також сили і засоби, що виділяються Україною для участі у ПЗМ.
У 1995 році Україна однією з перших серед країн-партнерів приєдналась до Процесу планування та оцінки сил, головною метою якого є надання державам-партнерам можливості для визначення та підготовки сил, здатних ефективно взаємодіяти зі збройними силами інших держав в операціях під проводом НАТО
Восени 2006 року очікувалося залучення України до наступного етапу відносин з НАТО— програми план дій щодо членства в НАТО. Однак 14 вересня 2006 р. відбувся візит Прем’єр-міністра України В. Януковича до штаб-квартири НАТО з метою участі у засіданні комісії Україна-НАТО Глава українського Уряду запропонував перенести приєднання України до ПДЧ на пізніший період, обгрунтовуючи це необхідністю додаткового часу для забезпечення підвищення рівня обізнаності українського суспільства щодо НАТО.
3 квітня 2008 р. у Бухаресті відбулося засідання Північноатлантичної ради НАТО на рівні глав держав та урядів, за результатами якого було прийнято Декларацію бухарестського саміту. окремий параграф декларації присвячений зверненню України (та Грузії) стосовно запрошення до плану дій щодо членства в НАТО У документі, зокрема, зазначається таке: «НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми погодилися сьогодні, що ці країни стануть членами НАТО».
Слайд 252013
У лютому міністри оборони КУН домовилися зміцнювати співробітництво між Україною і НАТО: досягнуто
2013
У лютому міністри оборони КУН домовилися зміцнювати співробітництво між Україною і НАТО: досягнуто
2014
У березні НАТО закликала Росію сприяти деескалації напруженості у світлі проведення так званого референдуму в Криму і застосування Збройних сил Російської Федерації на території України.
У квітні і червні НАТО ухвалила низку конкретних заходів на підтримку спроможності України гарантувати власну безпеку. Серед них – невідкладні й короткострокові заходи, покликані розв’язати поточну кризу в Україні, а також довгострокові заходи, спрямовані на розвиток спроможностей і потенціалу країни, глибинне реформування збройних сил і структур безпеки загалом. НАТО також розгляне додаткові заходи, зокрема, можливість створення нових проектів Цільового фонду для України.
Слайд 26Організація безпеки та Співробітництва в Європі
Заключний акт НБСЄ, прийнятий 1 серпня 1975 р.
Організація безпеки та Співробітництва в Європі
Заключний акт НБСЄ, прийнятий 1 серпня 1975 р.
Слайд 27Юридичною основою діяльності ОБСЄ виступають Гельсінський Заключний акт НБСЄ 1975 р. і Паризька хартія
Юридичною основою діяльності ОБСЄ виступають Гельсінський Заключний акт НБСЄ 1975 р. і Паризька хартія
Якщо Заключний акт НБСЄ 1975 р. відображає прагнення держав до співробітництва відповідно до прийнятих принципів, то Паризька хартія для нової Європи вперше формально закріплює ідею держав-учасниць стосовно надання НБСЄ статусу міжнародної організації з постійно діючим інституційним механізмом. Водночас цей міжнародно-правовий документ лише заклав «фундамент», а продовження процесу інституціоналізації знайшло своє формальне підтвердження у подальших міжнародних документах, прийнятих у рамках НБСЄ/ОБСЄ.
Слайд 28Основні цілі ОБСЄ – створення умов для проведення консультацій, прийняття рішень зі співробітництва
Основні цілі ОБСЄ – створення умов для проведення консультацій, прийняття рішень зі співробітництва
Найтісніші відносини ОБСЄ встановила з ООН, що юридично підтверджується резолюціями ООН (одна з них надає НБСЄ статус спостерігача при ООН) та рамковим документом про співробітництво між ООН та ОБСЄ. Відносини ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями розвиваються здебільшого крізь призму політичного партнерства: ведення діалогу, консультацій, спільних дій, участі в роботі органів та оперативних структур.