Дубильні речовини презентация

Морфологiчнi ознаки родини селеровi (зонтичнi)
1. Пагiн – ребристий.
2. Листки стеблообгортнi, двiчi,- тричi –непарноперисторозсiченнi.
3. Квiтки правильнi, 5 – пелюствовi.
4. Суцвiття – складний зонтик.
5. Плiд – вислоплодник, який розпадається на два напiвплодика (мерикарпiї).

Плоди анiсу – Fructus Anisi
Анiс звичайний – Anisum vulgare
Родина селеровi – f. Apiaceae

Поширення
Батькiвщина – країни Середземномор’я.
В Українi культивується.

Морфологiчний опис рослини

Плiд – вислоплодник, який складається з двох напiвплодикiв, що не розпадаються; форма яйцеподiбна. Поверхня плоду шорстка. Зовнiшiй бiк опуклий з 5 реберцями. Запах сильний, ароматний. Смак солодкувато-пряний.

Заготiвля. Сушiння. Зберiгання
Збирають пiдчас побурiння 60 – 80% зонтикiв; скошують машинами; досушують у валках, потiм обмолочують та очищують вiд домiшок. Термiн зберiгання – 3 роки за списком «запашнi».

Хiмiчний склад
Плоди анiсу мiстять 1,2 - 3%
ефiрної олiї з компонентами: анетол (80- 90%), анiсовий альдегiд, анiсова кислота, жирну олiю (10 – 20%), бiлки.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Справляє вiдхаркувальну, протизапальну, вiтрогiнну, сечогiнну, бактерицидну дiю. Застосовують при запаленнi ВДШ, сечовивiдних та жовчних шляхiв, для збудження апетиту, стимуляцiї лактацiї у жiнок, що годують груддю.

Лiкарськi форми i засоби
Настiй, збори (шлунковий, грудний, жовчогiнний, сечогiнний, проносний), анiсова олiя, нашатирно-анiсовi краплi, грудний елiксир, мiкстура Траскова, препарати «Анiтос», «Алталекс».

Плоди фенхелю – Fructus Foeniculi
Фенхель звичайний – Foeniculum vulgare
Родина селеровi – f. Apiaceae

Поширення
Батькiвщина фенхелю – країни Середземномор’я i Захiдної Азiї.
В Українi культивують як ефiроолiйну, лiкарську, пряно-смакову рослину.

Морфологiчний опис рослини

Плiд – вислоплодник, який розпадається на два напiвплодики (мерикарпiї).
Кожний мерикарпiй з 5 сильно виступаючими реберцями. Довжина плодiв – 4-10мм, запах сильний, смак солодкувато-пряний.

Заготiвля. Сушiння. Зберiгання
Див. заготiвля анiсу звичайного.
Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

Хiмiчний склад
Плоди фенхелю мiстять 4 - 6%
ефiрної олiї з компонентами: анетол (80- 90%), анiсовий альдегiд, анiсова кислота, фенхон, жирну олiю, бiлки, флавоноїди.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Справляє вiдхаркувальну, спазмолiтичну, проносну та слабку сечогiнну дiю. Застосовують при захворюваннi дихальних шляхiв (бронхiт, трахеїт), метеоризмi.

Лiкарськi форми i засоби
Збори (проносний, грудний). Ефiрна олiя входить до складу води кропної, крапель «Алталекс», препарату «Солутан», протиастматичної мiкстури Траскова.

Плоди кмину – Fructus Сarvi
Кмин звичайний –Сarum carvi
Родина селеровi – f. Apiaceae

Поширення
Росте по всiй територiї України. Мiсцями утворює невеликi рiдкi заростi. Рослина введена у промислову культуру.

Морфологiчний опис рослини

Плiд – вислоплодник, складається з двох напiвплодикiв, якi частiше розпадаються. Мерикарпiй довгастої форми, стиснутий з бокiв.
Кожний мерикарпiй з 5 сильно виступаючими реберцями. Довжина плодiв – 3 - 7мм. Запах сильний, ароматний. Смак пекучий, гiркуватий, пряний.

Заготiвля. Сушiння. Зберiгання
Див. заготiвля анiсу звичайного.
Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

Хiмiчний склад
Плоди кмину мiстять 3 - 6%
ефiрної олiї з компонентами: карвон, лимонен, геранiол, жирну олiю, бiлки, флавоноїди, кумарини.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Справляє бактерицидну, вiдхаркувальну, спазмолiтичну, проносну, жовчогiнну i сечогiнну дiю. Застосовують при захворюваннях ШКТ, дихальних, сечовивiдних i жовчних шляхiв, для стимуляцiї лактацiї у жiнок.

Лiкарськi форми i засоби
Настiй, сбори.

Плоди корiандру – Fructus Coriandri
Корiандр посiвний – Coriandrum
sativum
Родина селеровi – f. Apiaceae
народнi назви: кишнець, кинза

Поширення
У дикому виглядi росте у схiдних районах Середземномор’я.
В Українi культивують як ефiроолiйну, пряну та лiкарську рослину.

Морфологiчний опис рослини

Плiд – вислоплодник, зазвичай не розкладається на напiвплодики.Поверхня майже гладка, 5 виступаючих звивистих реберець чергуються з 5 прямими. Дiаметр плоду 2,6 - 3,2 мм. Запах ароматний, смак пряний.

Заготiвля. Сушiння. Зберiгання
Див. заготiвля анiсу звичайного.
Термiн зберiгання – 3 роки за правилами ефiроолiйної сировини.

Хiмiчний склад
Плоди корiандру мiстять 0,7 – 1,4%
ефiрної олiї з компонентами: лiналоол, геранiол, борнеол, жирну олiю (20%), бiлковi та дубильнi речовини.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Препарати корiандру стимулюють секрецiю залоз травлення i покращують жовчовидiня. Справляють антибактерiальну, вiдхаркувальну, проносну дiю. Застосовують при поганому травленнi, метеоризмi, холециститi, геморої, захворюваннях ВДШ.

Лiкарськi форми i засоби
Плоди, настiй, збори (апетитний, жовчогiнний, протигеморойний), З ефiрної олiї отримують цитраль.

Бруньки берези – Gtmmae Betulae
Листя берези – Folia Betulae
Береза повисла – Betula pendula
Береза пухнаста – Betula pubescens
Родина - Betulaceae

Поширення
Росте в лiсових районах, на пiвночi лiсостепових районiв.
Культивується в придорожнiх насадженнях, парках.

Береза пухнаста вiдрiзняється вiд повислої короткими гiлками, якi спрямованi вгору (не повисають).

Морфологiчний опис рослини

Бруньки – видовжено-конiчної форми, клейкi. Луски розмiщенi черепицеподiбно. Довжина 3 – 7мм, колiр коричневий. Запах своєрiдний, бальзамiчний. Смак в’яжучий, смолистий.

Заготiвля. Сушiння. Зберiгання
Бруньки заготовляють рано навеснi (фаза спокою), для цього зрiзують гiлки. Сушать у холодних примiщеннях iз доброю вентиляцiєю. Листки заготовлюють молодi (квiтень – травень).

Хiмiчний склад
Бруньки та листки мiстять ефiрну олiю з компонентами: бетулен, бетуленол, карiофiлен; смолистi речовини, вiт. С, флавоноїди, каротин.

Фармакологiчна дiя. Застосування в медицинi
Препарати справляють дiуретичну, жовчогiнну, бактерицидну, противiрусну, спазмолiтичну, протиглистну дiю. Застосовують при набряках ниркового та серцевого походження.

Лiкарськi форми i засоби
Настiй, настойка, збори, препарат «Пропобесан»