Нормована годівля свиней презентация

Содержание

Слайд 2

ПЛАН 1. Біологічні особливості свиней. 2. Особливості годівлі кнурів-плідників. 3.

ПЛАН

1. Біологічні особливості свиней.
2. Особливості годівлі кнурів-плідників.
3. Раціональна годівля холостих,

поросних та підсисних свиноматок.
4. Годівля молодняку свиней.
5. Відгодівля свиней.
Слайд 3

1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СВИНЕЙ Будова ШКТ Всеїдність Багато- плідність Велико-

1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СВИНЕЙ

Будова ШКТ

Всеїдність

Багато-
плідність

Велико-
плідність

Скороспілість

Короткий період
поросності

Висока оплата корму
продукцією

Вихід та

якість
свинини

Адаптаційна
здатність

Слайд 4

а) будова шлунково-кишкового тракту Стравохід Шлунок 12-пала кишка Тонкий відділ

а) будова шлунково-кишкового тракту

Стравохід

Шлунок

12-пала кишка

Тонкий відділ кишечнику

Сліпа кишка

Ободова кишка


Пряма кишка

Сечовий міхур

Слайд 5

б) всеїдність Вміст клітковини у раціонах свиней, % від СР раціону

б) всеїдність

Вміст клітковини у раціонах свиней, % від СР раціону

Слайд 6

Слайд 7

в) короткий період поросності Період поросності – 114-115 діб, що

в) короткий період поросності

Період поросності – 114-115 діб, що дає можливість

одержувати від свиноматки по 2-2,2 опороси за рік.
Слайд 8

г) багатоплідність (в середньому 8-12 поросят у гнізді) Біологічна межа

г) багатоплідність
(в середньому 8-12 поросят у гнізді)

Біологічна межа багатоплідності у

свиней – 30 поросят за опорос.

Найбільш висока по життєва багатоплідність зареєстрована в Угорщині, де свиноматка за 22 роки життя при 46 опоросах дала 416 поросят.

При 114-116-денній тривалості поросності та скороченню підсисного періоду до 26-36 днів від свиноматки щорічно можна одержувати 2-2,2 опороси та вирощувати по 20-24 поросят.

Слайд 9

д) великоплідність Поросята народжуються живою масою 1,0-1,3 кг, а до

д) великоплідність

Поросята народжуються живою масою 1,0-1,3 кг, а до 8-10-місячного віку

вона може збільшуватися у 100 разів.
Слайд 10

е) скороспілість При оптимальних умовах годівлі та утримання молодняк у

е) скороспілість

При оптимальних умовах годівлі та утримання молодняк у віці 8-9

міс. досягає статевої зрілості, його можна використовувати для відтворення стада. За цієї умови перший опорос свиноматок буде у віці 12-13 місяців.

Завдяки високій скоростиглості та багатоплідності від кожної свиноматки, наявної у господарстві на початок року, при вирощуванні і відгодівлі приплоду можна одержувати щорічно по 20 ц і більше свинини.

При збалансованій годівлі та належних умовах утримання молодняк свиней досягає живої маси 100 кг за 6-6,5 міс.

Слайд 11

є) висока оплата корму продукцією ⇨ свині – 3,5-4,0 корм.

є) висока оплата корму продукцією

⇨ свині – 3,5-4,0 корм. од.
(при

інтенсивних технологіях – 2,2-2,5 корм. од.);
⇨ молодняк ВРХ – 6,5-8 корм. од.;
⇨ вівці – до 7,5-12 корм. од.

Затрати корму на 1 кг приросту:

Слайд 12

ж) вихід та якість свинини Забійний вихід: ⇨ у свиней

ж) вихід та якість свинини

Забійний вихід:
⇨ у свиней – 75-82%;

у худоби – 50-60%;
⇨ у овець – 44-52%.

Білок м'яса свиней засвоюється організмом людини
на 90-95%.

Слайд 13

Основні породи свиней в Україні з) широка адаптаційна здатність

Основні породи свиней в Україні

з) широка адаптаційна здатність

Слайд 14

ТИПИ ГОДІВЛІ СВИНЕЙ (за вмістом концентрованих кормів у раціоні)

ТИПИ ГОДІВЛІ СВИНЕЙ
(за вмістом концентрованих кормів у раціоні)

Слайд 15

Показником біологічної повноцінності годівлі кнура є кількість еякуляту яка в

Показником біологічної повноцінності годівлі кнура є кількість еякуляту яка в середньому

становить 250 мл (100-400 мл), залежно від віку, породних особливостей тощо (в окремих випадках досягає 900-1000 мл).

Взяття сперми у кнура-плідника

2. ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ

Слайд 16

Норми годівлі кнура-плідника залежать: ❒ вік; ❒ жива маса; ❒

Норми годівлі кнура-плідника залежать:
❒ вік;
❒ жива маса;
❒ інтенсивність використання.


На 1 кормову одиницю – 120-130 г перетравного протеїну.

Інтенсивне навантаження (садок на місяць):
для молодих кнурів – 12-16,
для кнурів старше 2 років – 20-25.

Слайд 17

КОРМИ ДЛЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ дерть кукурудзяна, ячмінна, вівсяна, просяна, горохова; висівки

КОРМИ ДЛЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ

дерть кукурудзяна, ячмінна, вівсяна, просяна, горохова;
висівки пшеничні;


лляна і соняшникова макуха;
молоко збиране;
м'ясне та м'ясо-кісткове борошно;
високоякісні зелені корми;
трав'яне борошно.
Слайд 18

СТРУКТУРА РАЦІОНУ ДЛЯ КНУРА-ПЛІДНИКА концентровані корми – 75-85%, в т.ч.

СТРУКТУРА РАЦІОНУ ДЛЯ КНУРА-ПЛІДНИКА

концентровані корми – 75-85%, в т.ч. протеїнові

– 30-35%;
соковиті корми – 10-15%;
корми тваринного походження – 6-8%;
трав'яне борошно – 3-5%.
Слайд 19

Склад повнораціонного комбікорму для кнура-плідника: овес – 6%, кукурудза –

Склад повнораціонного комбікорму
для кнура-плідника:

овес – 6%,
кукурудза – 43-45%,
висівки

пшеничні – 23-25%,
соєвий або соняшниковий шріт – 6,5%,
лляний шрот – 8%,
трав'яне борошно – 6%,
м'ясо-кісткове борошно – 2%,
рибне борошно – 2,5%,
дикальційфосфат – 1,1%,
крейда – 0,5%,
премікс – 1,4%.
Слайд 20

Згодовування великих кількостей об'ємистих кормів призводить до зниження статевої активності кнурів!

Згодовування великих кількостей об'ємистих кормів призводить до зниження статевої активності кнурів!

Слайд 21

Кнурам-плідникам не можна згодовувати корми: ⇨ гнилі; ⇨ мерзлі; ⇨

Кнурам-плідникам не можна згодовувати корми:
⇨ гнилі;
⇨ мерзлі;
⇨ запліснявілі.

Для поліпшення смакових

якостей та поїдання концентратів і трав'яного борошна їх перед згодовуванням зволожують водою або збираним молоком до консистенції густої каші.

Годують кнурів-плідників двічі на добу в один і той самий час.

Добова даванка корму не повинна перевищувати 2-3% маси тіла кнура або становити 5-7 кг кормової суміші.

Слайд 22

ОСОБЛИВОСТІ УТРИМАННЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ Утримують груповим способом і допускають до парування

ОСОБЛИВОСТІ УТРИМАННЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ

Утримують груповим способом і допускають до парування не раніше

як через 1,5-2,0 год. після годівлі.

Напувають без обмеження з автонапувалок.

Щодня організовують моціон по коловій доріжці на відстань 1,5-2 км.

Для запобігання взаємному травмуванню, ікла в усіх кнурів спилюють.

Регулярно розчищають і обрізують ратиці.

Систематично перевіряють вгодованість, поведінку, живу масу кнурів регулярним зважуванням та визначають якість їх сперми.

Слайд 23

3. РАЦІОНАЛЬНА ГОДІВЛЯ СВИНОМАТОК 3.1. ГОДІВЛЯ ХОЛОСТИХ СВИНОМАТОК За 3-14

3. РАЦІОНАЛЬНА ГОДІВЛЯ СВИНОМАТОК

3.1. ГОДІВЛЯ ХОЛОСТИХ СВИНОМАТОК

За 3-14 днів до парування

чи штучного осіменіння норми годівлі свиноматок збільшують на 20-30%.

Холостих свиноматок годують за нормами, встановленими для перших 84 діб поросності.
Тваринам нижче середньої вгодованості норму годівлі збільшують на 15-20%. Проте, ні в якому разі їх не перегодовують, оскільки вони жиріють, у них знижується запліднюваність, спостерігається висока смертність зародків, а новонароджені поросята – дрібні, з низькою життєздатністю.

Слайд 24

суміш концкормів – 2,5-3; трав'яне борошно – до 1; коренеплоди

суміш концкормів – 2,5-3;
трав'яне борошно – до 1;
коренеплоди – 3-4;
знежирене молоко

чи сколотини – не < 1.

ДОБОВИЙ РАЦІОН ХОЛОСТОЇ СВИНОМАТКИ
(жива маса 200 кг) у зимовий період, кг:

Слайд 25

Парувати свиноматок доцільно з 9-10-місячного віку, при досягненні живої маси

Парувати свиноматок доцільно з 9-10-місячного віку, при досягненні живої маси 120-130

кг.

Свинки не закінчують свого
розвитку,
від них одержують дрібних
поросят

Знижується інтенсивність використання
тварин

Слайд 26

3.2. ГОДІВЛЯ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК

3.2. ГОДІВЛЯ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК

Слайд 27

Норми годівлі поросних свиноматок визначають: жива маса; вгодованість; вік (до

Норми годівлі поросних свиноматок визначають:
жива маса;
вгодованість;
вік (до 2-ох років або

старше);
період поросності (перші 84 днів чи останні 30 днів).

І період
(84 дн.)

ІІ період
(30 дн.)

1,2 к. од.

1,5-1,7 к. од.

Норми годівлі поросних свиноматок, корм. од. на 100 кг живої маси

Діагностика поросності свиноматки

Слайд 28

Орієнтовні добові даванки кормів для поросних свиноматок, кг /гол./добу:

Орієнтовні добові даванки кормів для поросних свиноматок, кг /гол./добу:

Слайд 29

КОНЦЕНТРАТНА СУМІШКА (% за енергетичною поживністю): ⇨ дерть ячмінна –

КОНЦЕНТРАТНА СУМІШКА
(% за енергетичною поживністю):

⇨ дерть ячмінна – 40-45;


⇨ дерть кукурудзяна – 10-15;
⇨ дерть пшенична – 15-18;
⇨ дерть зернобобових (горох, соя, люпин) – 5-6;
⇨ шріт (соняшниковий, соєвий, лляний) – 2-3;
⇨ кормові дріжджі – 2-3.
Слайд 30

Протягом останнього місяця поросності у раціон свиноматок вводять 0,5-1,0 кг

Протягом останнього місяця поросності у раціон свиноматок вводять 0,5-1,0 кг пшеничних

висівок:
❒ профілактика запорів;
❒ забезпечення нормальної роботи травного каналу.

За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених або грубих кормів зменшують, одночасно збільшуючи частку концентрованих кормів до 85%.

За 5-7 днів до опоросу рівень годівлі свиноматок поступово зменшують (на день опоросу згодовують не більше 50% кормів повного раціону):
❒ не перевантажується травний канал тварини;
❒ не здавлюються плоди;
❒ не стимулюється передчасне утворення молока.

Поросним свиноматкам слід згодовувати ті корми, які вони споживатимуть у період лактації, щоб запобігти розладу травлення після опоросу.

Слайд 31

За 2-3 доби до опоросу свиноматка починає непокоїтися, у неї

За 2-3 доби до опоросу свиноматка починає непокоїтися, у неї набрякає

й опускається вим'я, збільшуються та червоніють соски.

За добу до опоросу, а інколи й раніше, із сосків при легкому надавлюванні виділяється молозиво.

Слайд 32

За 5-6 год. до опоросу їх зовсім не годують, а

За 5-6 год. до опоросу їх зовсім не годують, а лише

напувають водою.

За 2-3 год. до опоросу свиноматки непокояться, риються у підстилці, роблять із неї «гнізда», дуже часто лягають і знову встають, ходять по станку.
У них з'являються потуги, які при нормальному опоросі повторюються через кожні 5-20 хв. і супроводжуються появою нового поросяти.

Слайд 33

⇨ чистий рушник для витирання рук; ⇨ 10%-й розчин йоду;

⇨ чистий рушник для витирання рук;
⇨ 10%-й розчин йоду;
⇨ чиста

м'яка мішковину для обтирання новонароджених поросят;
⇨ сухий ящик із м'якою підстилкою;
⇨ відро з теплою водою;
⇨ продезінфіковані ножиці для перерізання пуповини і нитки для її перев'язування;
⇨ пристрій для дезінфекції рук після приймання кожного поросяти й обмивання зовнішніх статевих органів свиноматки після опоросу;
⇨ фарба для мічення новонароджених;
⇨ вага із кліткою для зважування поросят.

ПІДГОТОВКА СВИНОМАТКИ ДО ОПОРОСУ:

Слайд 34

Не рекомендується згодовувати поросним свиноматкам: макуха та шроти капустяних, бавовнику,

Не рекомендується згодовувати поросним свиноматкам:
макуха та шроти капустяних, бавовнику, конопель;
пивна дробина

;
брага.

Напувають досхочу водою, температура якої не нижче 10°С, оскільки холодна вода може стати причиною абортів і народження мертвих поросят.

Узимку влаштовують моціон, а улітку на 4-6 год. їх випускають на пасовище. В негоду (холод, спекотна погода, сніг, дощ) моціон проводити не рекомендується.

Слайд 35

3.3. ГОДІВЛЯ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК Норми годівлі підсисних свиноматок залежать: жива

3.3. ГОДІВЛЯ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК

Норми годівлі підсисних свиноматок залежать:
жива маса;
вік;
кількість

поросят в гнізді;
тривалість підсисного періоду.

На 100 кг живої маси повинно припадати 1,5 корм. од.
та додатково по 0,3-0,4 корм. од. на кожне порося.

На 1 кормову одиницю — 100-110 г перетравного протеїну.

Слайд 36

Новонароджене порося беруть на руки, обережно й швидко очищають йому

Новонароджене порося беруть на руки, обережно й швидко очищають йому рот,

ніс і вуха від слизу, що заважає нормальному диханню, мішковиною витирають насухо все його тіло, починаючи з голови. Потім на відстані 5-6 см від черева перев'язують ниткою пуповину й відрізають її за 1-2 см від перев'язаного місця.
Місце зрізу змазують 10%-розчином йоду. Після цього поросят поміщають у ящики із сухою, м'якою і теплою підстилкою. Потім їх підсаджують до свиноматки для ссання молозива.
Слайд 37

У день опоросу і протягом 12-18 год. після нього свиноматкам

У день опоросу і протягом 12-18 год. після нього свиноматкам випоюють

тільки теплу воду (12-14°С), а потім – рідку бовтанку, до складу якої входить (не більше) 500-800 г пшеничних висівок або вівсяної дерті, 30 г – крейди та 20 г кухонної солі.

На ІІ добу після опоросу дають 1 кг висівок чи дерті та поступово, протягом 6-10 діб (залежно від молочності та стану вим'я у свиноматки) доводять раціон до норми.
Швидке переведення свиноматок на повний раціон у перші дні після опоросу може призвести до утворення надмірної кількості молока, яке поросята нездатні виссати. Внаслідок цього свиноматка може захворіти на мастит.

Для поступового збільшення молочності протягом перших 10-15 діб після опоросу свиноматкам корми дають у вигляді рідкої бовтанки.

Слайд 38

За недостатньої молочності масажують вим'я, влітку згодовують більше зеленої маси,

За недостатньої молочності масажують вим'я, влітку згодовують більше зеленої маси, взимку

– інших соковитих кормів.

МОЛОКОГІННІ КОРМИ

Кормові буряки

Молочні відходи

Червона морква

Баштанні

Люцерна

Вика

Конюшина

Слайд 39

При привчанні поросят до певних сосків перед першою годівлею їх

При привчанні поросят до певних сосків перед першою годівлею їх мітять:

на спинках ставлять порядковий номер і ряд сосків (верхній ряд: В1, В2, В3 і т.д., нижній: Н1, Н2, Н3 і т.д.). Підсаджують поросят до «своїх» сосків протягом доби. Потім вони вже здатні самостійно їх відшукати і ведуть себе під час годівлі спокійно.

Важливо своєчасно привчити кожне порося до «свого» соска. Це сприяє спокійній їх поведінці, особливо в момент виділення молока.

4. ГОДІВЛЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Слайд 40

КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Слайд 41

Електричний ніж для обрізання хвостів Станок для кастрації кнурців

Електричний ніж для обрізання хвостів

Станок для кастрації кнурців

Слайд 42

На 3-4-й день та на 15-20 день після народження поросятам

На 3-4-й день та на 15-20 день після народження поросятам для

профі-лактики анемії роблять підшкірні ін'єкції препаратів:
фероглюкіну – 2 мл,
феродексу – 1,5 мл,
урзоферану – 5 мл, …

Профілактика анемії поросят

Слайд 43

Підгодівля поросят-сисунів здійснюється з спеціальних коритець із кількома відділеннями. Потовчена

Підгодівля поросят-сисунів здійснюється з спеціальних коритець із кількома відділеннями.

Потовчена крейда

Червона глина

Деревне

вугілля

Підсмажений ячмінь

Слайд 44

З 3-го дня у станок також ставлять корито із чистою

З 3-го дня у станок також ставлять корито із чистою свіжою

(t+12°С) питною водою, яку протягом дня замінюють не менше 5-6 разів.

Від 5-6-денного віку поросят починають привчати до споживання зернових та ін. кормів. Поросят-сисунів підгодовують за певними схемами.

З 10-12 дня після народження поросят привчають до поїдання соковитих кормів: червоної моркви, буряків, гарбузів, які згодовують сирими після подрібнення.

Орієнтовна структура раціонів для поросят 2-4-міс. віку:

❒ суміш концентрованих кормів – 70-80%,
❒ коренебульбоплоди – 10-20%,
❒ трав'яне борошно бобових – до 5%,
❒ корми тваринного походження – 5-8%.

Слайд 45

5. ВІДГОДІВЛЯ СВИНЕЙ Відгодівля – є заключним процесом виробництва свинини,

5. ВІДГОДІВЛЯ СВИНЕЙ

Відгодівля – є заключним процесом виробництва свинини, основна мета

якого полягає в одержанні максимального приросту живої маси тварин за короткий період при мінімальних витратах кормів.
Слайд 46

600-700 г/добу М'ясна відгодівля свиней – метою якої є одержання

600-700 г/добу

М'ясна відгодівля свиней – метою якої є одержання від молодняку

високих приростів і м'ясних туш із соковитим ніжним м'ясом та невеликою кількістю щільного підшкірного сала.

6-7 міс.

3-4-міс.

30-40 кг

100-120 кг

Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 4,0-4,5 к. од.

Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 4 см

Слайд 47

Ультразвукові прилади для вимірювання товщини шпику Визначення товщини шпику та м'яса на живій свині

Ультразвукові прилади для вимірювання товщини шпику

Визначення товщини шпику та м'яса на

живій свині
Слайд 48

600-700 г/добу 7 міс. 2,5-3-міс. 25-30 кг 80-105 кг Кнурців

600-700 г/добу

7 міс.

2,5-3-міс.

25-30 кг

80-105 кг

Кнурців обов'язково каструють не пізніше 4-місячного віку.

Товщина

шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 1,5-3,5 см

Беконна відгодівля – це особливий вид м'ясної відгодівлі (мармурове м’ясо), при якому до якості продукції (до тварин та кормів) ставлять певні вимоги.

Слайд 49

Корми, які сприяють одержанню високоякісного бекону: Корми, які негативно впливають

Корми, які сприяють одержанню високоякісного бекону:

Корми, які негативно впливають на якість

бекону:

Ячмінь

Тритикале

Горох

Люпин

Вика

Просо

Макуха

Рибне борошно

Меляса

Овес

Соя

Кукурудза

Висівки

Слайд 50

650-700 г/добу 9-10 міс. 4 міс. 40-45 кг 140-150 кг

650-700 г/добу

9-10 міс.

4 міс.

40-45 кг

140-150 кг

Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних

хребців – не менше 7,0 см

Відгодівля свиней до жирних кондицій – головною метою якої є нагромадження у тілі тварин жиру (відгодовують в основному вуглеводистими кормами).

Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 5,0-5,5 корм. од.

Слайд 51

Вибракувані свиноматки 900-1000 г/добу 200-220 кг Товщина шпику на рівні

Вибракувані свиноматки

900-1000 г/добу

200-220 кг

Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців –

не менше 7,0 см

Сальна відгодівля

Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 6,0 корм. од.

90 діб

130-140 кг

Підшкірне сало в туші становить не менше 50% її маси

Слайд 52

Приблизна кількість кормів для включення в раціон свиней, кг/гол./добу

Приблизна кількість кормів для включення в раціон свиней, кг/гол./добу

Имя файла: Нормована-годівля-свиней.pptx
Количество просмотров: 102
Количество скачиваний: 0