Нормована годівля свиней презентация

ПЛАН
1. Біологічні особливості свиней.
2. Особливості годівлі кнурів-плідників.
3. Раціональна годівля холостих, поросних та підсисних свиноматок.
4. Годівля молодняку свиней.
5. Відгодівля свиней.

1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СВИНЕЙ
Будова ШКТ
Всеїдність
Багато-
плідність
Велико-
плідність
Скороспілість
Короткий період
поросності
Висока оплата корму
продукцією
Вихід та якість
свинини
Адаптаційна здатність

а) будова шлунково-кишкового тракту
Стравохід
Шлунок
12-пала кишка
Тонкий відділ кишечнику
Сліпа кишка
Ободова кишка
Пряма кишка
Сечовий міхур

б) всеїдність
Вміст клітковини у раціонах свиней, % від СР раціону

в) короткий період поросності
Період поросності – 114-115 діб, що дає можливість одержувати від свиноматки по 2-2,2 опороси за рік.

г) багатоплідність
(в середньому 8-12 поросят у гнізді)
Біологічна межа багатоплідності у свиней – 30 поросят за опорос.
Найбільш висока по життєва багатоплідність зареєстрована в Угорщині, де свиноматка за 22 роки життя при 46 опоросах дала 416 поросят.
При 114-116-денній тривалості поросності та скороченню підсисного періоду до 26-36 днів від свиноматки щорічно можна одержувати 2-2,2 опороси та вирощувати по 20-24 поросят.

д) великоплідність
Поросята народжуються живою масою 1,0-1,3 кг, а до 8-10-місячного віку вона може збільшуватися у 100 разів.

е) скороспілість
При оптимальних умовах годівлі та утримання молодняк у віці 8-9 міс. досягає статевої зрілості, його можна використовувати для відтворення стада. За цієї умови перший опорос свиноматок буде у віці 12-13 місяців.
Завдяки високій скоростиглості та багатоплідності від кожної свиноматки, наявної у господарстві на початок року, при вирощуванні і відгодівлі приплоду можна одержувати щорічно по 20 ц і більше свинини.
При збалансованій годівлі та належних умовах утримання молодняк свиней досягає живої маси 100 кг за 6-6,5 міс.

є) висока оплата корму продукцією
⇨ свині – 3,5-4,0 корм. од.
(при інтенсивних технологіях – 2,2-2,5 корм. од.);
⇨ молодняк ВРХ – 6,5-8 корм. од.;
⇨ вівці – до 7,5-12 корм. од.
Затрати корму на 1 кг приросту:

ж) вихід та якість свинини
Забійний вихід:
⇨ у свиней – 75-82%;
⇨ у худоби – 50-60%;
⇨ у овець – 44-52%.
Білок м'яса свиней засвоюється організмом людини
на 90-95%.

Основні породи свиней в Україні
з) широка адаптаційна здатність

ТИПИ ГОДІВЛІ СВИНЕЙ
(за вмістом концентрованих кормів у раціоні)

Показником біологічної повноцінності годівлі кнура є кількість еякуляту яка в середньому становить 250 мл (100-400 мл), залежно від віку, породних особливостей тощо (в окремих випадках досягає 900-1000 мл).
Взяття сперми у кнура-плідника
2. ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ

Норми годівлі кнура-плідника залежать:
❒ вік;
❒ жива маса;
❒ інтенсивність використання.
На 1 кормову одиницю – 120-130 г перетравного протеїну.
Інтенсивне навантаження (садок на місяць):
для молодих кнурів – 12-16,
для кнурів старше 2 років – 20-25.

КОРМИ ДЛЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
дерть кукурудзяна, ячмінна, вівсяна, просяна, горохова;
висівки пшеничні;
лляна і соняшникова макуха;
молоко збиране;
м'ясне та м'ясо-кісткове борошно;
високоякісні зелені корми;
трав'яне борошно.

СТРУКТУРА РАЦІОНУ ДЛЯ КНУРА-ПЛІДНИКА
концентровані корми – 75-85%, в т.ч. протеїнові – 30-35%;
соковиті корми – 10-15%;
корми тваринного походження – 6-8%;
трав'яне борошно – 3-5%.

Склад повнораціонного комбікорму
для кнура-плідника:
овес – 6%,
кукурудза – 43-45%,
висівки пшеничні – 23-25%,
соєвий або соняшниковий шріт – 6,5%,
лляний шрот – 8%,
трав'яне борошно – 6%,
м'ясо-кісткове борошно – 2%,
рибне борошно – 2,5%,
дикальційфосфат – 1,1%,
крейда – 0,5%,
премікс – 1,4%.

Згодовування великих кількостей об'ємистих кормів призводить до зниження статевої активності кнурів!

Кнурам-плідникам не можна згодовувати корми:
⇨ гнилі;
⇨ мерзлі;
⇨ запліснявілі.
Для поліпшення смакових якостей та поїдання концентратів і трав'яного борошна їх перед згодовуванням зволожують водою або збираним молоком до консистенції густої каші.
Годують кнурів-плідників двічі на добу в один і той самий час.
Добова даванка корму не повинна перевищувати 2-3% маси тіла кнура або становити 5-7 кг кормової суміші.

ОСОБЛИВОСТІ УТРИМАННЯ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
Утримують груповим способом і допускають до парування не раніше як через 1,5-2,0 год. після годівлі.
Напувають без обмеження з автонапувалок.
Щодня організовують моціон по коловій доріжці на відстань 1,5-2 км.
Для запобігання взаємному травмуванню, ікла в усіх кнурів спилюють.
Регулярно розчищають і обрізують ратиці.
Систематично перевіряють вгодованість, поведінку, живу масу кнурів регулярним зважуванням та визначають якість їх сперми.

3. РАЦІОНАЛЬНА ГОДІВЛЯ СВИНОМАТОК
3.1. ГОДІВЛЯ ХОЛОСТИХ СВИНОМАТОК
За 3-14 днів до парування чи штучного осіменіння норми годівлі свиноматок збільшують на 20-30%.
Холостих свиноматок годують за нормами, встановленими для перших 84 діб поросності.
Тваринам нижче середньої вгодованості норму годівлі збільшують на 15-20%. Проте, ні в якому разі їх не перегодовують, оскільки вони жиріють, у них знижується запліднюваність, спостерігається висока смертність зародків, а новонароджені поросята – дрібні, з низькою життєздатністю.

суміш концкормів – 2,5-3;
трав'яне борошно – до 1;
коренеплоди – 3-4;
знежирене молоко чи сколотини – не < 1.
ДОБОВИЙ РАЦІОН ХОЛОСТОЇ СВИНОМАТКИ
(жива маса 200 кг) у зимовий період, кг:

Парувати свиноматок доцільно з 9-10-місячного віку, при досягненні живої маси 120-130 кг.
Свинки не закінчують свого
розвитку,
від них одержують дрібних
поросят
Знижується інтенсивність використання
тварин

3.2. ГОДІВЛЯ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК

Норми годівлі поросних свиноматок визначають:
жива маса;
вгодованість;
вік (до 2-ох років або старше);
період поросності (перші 84 днів чи останні 30 днів).
І період
(84 дн.)
ІІ період
(30 дн.)
1,2 к. од.
1,5-1,7 к. од.
Норми годівлі поросних свиноматок, корм. од. на 100 кг живої маси
Діагностика поросності свиноматки

Орієнтовні добові даванки кормів для поросних свиноматок, кг /гол./добу:

КОНЦЕНТРАТНА СУМІШКА
(% за енергетичною поживністю):
⇨ дерть ячмінна – 40-45;
⇨ дерть кукурудзяна – 10-15;
⇨ дерть пшенична – 15-18;
⇨ дерть зернобобових (горох, соя, люпин) – 5-6;
⇨ шріт (соняшниковий, соєвий, лляний) – 2-3;
⇨ кормові дріжджі – 2-3.

Протягом останнього місяця поросності у раціон свиноматок вводять 0,5-1,0 кг пшеничних висівок:
❒ профілактика запорів;
❒ забезпечення нормальної роботи травного каналу.
За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених або грубих кормів зменшують, одночасно збільшуючи частку концентрованих кормів до 85%.
За 5-7 днів до опоросу рівень годівлі свиноматок поступово зменшують (на день опоросу згодовують не більше 50% кормів повного раціону):
❒ не перевантажується травний канал тварини;
❒ не здавлюються плоди;
❒ не стимулюється передчасне утворення молока.
Поросним свиноматкам слід згодовувати ті корми, які вони споживатимуть у період лактації, щоб запобігти розладу травлення після опоросу.

За 2-3 доби до опоросу свиноматка починає непокоїтися, у неї набрякає й опускається вим'я, збільшуються та червоніють соски.
За добу до опоросу, а інколи й раніше, із сосків при легкому надавлюванні виділяється молозиво.

За 5-6 год. до опоросу їх зовсім не годують, а лише напувають водою.
За 2-3 год. до опоросу свиноматки непокояться, риються у підстилці, роблять із неї «гнізда», дуже часто лягають і знову встають, ходять по станку.
У них з'являються потуги, які при нормальному опоросі повторюються через кожні 5-20 хв. і супроводжуються появою нового поросяти.

⇨ чистий рушник для витирання рук;
⇨ 10%-й розчин йоду;
⇨ чиста м'яка мішковину для обтирання новонароджених поросят;
⇨ сухий ящик із м'якою підстилкою;
⇨ відро з теплою водою;
⇨ продезінфіковані ножиці для перерізання пуповини і нитки для її перев'язування;
⇨ пристрій для дезінфекції рук після приймання кожного поросяти й обмивання зовнішніх статевих органів свиноматки після опоросу;
⇨ фарба для мічення новонароджених;
⇨ вага із кліткою для зважування поросят.
ПІДГОТОВКА СВИНОМАТКИ ДО ОПОРОСУ:

Не рекомендується згодовувати поросним свиноматкам:
макуха та шроти капустяних, бавовнику, конопель;
пивна дробина ;
брага.
Напувають досхочу водою, температура якої не нижче 10°С, оскільки холодна вода може стати причиною абортів і народження мертвих поросят.
Узимку влаштовують моціон, а улітку на 4-6 год. їх випускають на пасовище. В негоду (холод, спекотна погода, сніг, дощ) моціон проводити не рекомендується.

3.3. ГОДІВЛЯ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК
Норми годівлі підсисних свиноматок залежать:
жива маса;
вік;
кількість поросят в гнізді;
тривалість підсисного періоду.
На 100 кг живої маси повинно припадати 1,5 корм. од.
та додатково по 0,3-0,4 корм. од. на кожне порося.
На 1 кормову одиницю — 100-110 г перетравного протеїну.

Новонароджене порося беруть на руки, обережно й швидко очищають йому рот, ніс і вуха від слизу, що заважає нормальному диханню, мішковиною витирають насухо все його тіло, починаючи з голови. Потім на відстані 5-6 см від черева перев'язують ниткою пуповину й відрізають її за 1-2 см від перев'язаного місця.
Місце зрізу змазують 10%-розчином йоду. Після цього поросят поміщають у ящики із сухою, м'якою і теплою підстилкою. Потім їх підсаджують до свиноматки для ссання молозива.

У день опоросу і протягом 12-18 год. після нього свиноматкам випоюють тільки теплу воду (12-14°С), а потім – рідку бовтанку, до складу якої входить (не більше) 500-800 г пшеничних висівок або вівсяної дерті, 30 г – крейди та 20 г кухонної солі.
На ІІ добу після опоросу дають 1 кг висівок чи дерті та поступово, протягом 6-10 діб (залежно від молочності та стану вим'я у свиноматки) доводять раціон до норми.
Швидке переведення свиноматок на повний раціон у перші дні після опоросу може призвести до утворення надмірної кількості молока, яке поросята нездатні виссати. Внаслідок цього свиноматка може захворіти на мастит.
Для поступового збільшення молочності протягом перших 10-15 діб після опоросу свиноматкам корми дають у вигляді рідкої бовтанки.

За недостатньої молочності масажують вим'я, влітку згодовують більше зеленої маси, взимку – інших соковитих кормів.
МОЛОКОГІННІ КОРМИ
Кормові буряки
Молочні відходи
Червона морква
Баштанні
Люцерна
Вика
Конюшина

При привчанні поросят до певних сосків перед першою годівлею їх мітять: на спинках ставлять порядковий номер і ряд сосків (верхній ряд: В1, В2, В3 і т.д., нижній: Н1, Н2, Н3 і т.д.). Підсаджують поросят до «своїх» сосків протягом доби. Потім вони вже здатні самостійно їх відшукати і ведуть себе під час годівлі спокійно.
Важливо своєчасно привчити кожне порося до «свого» соска. Це сприяє спокійній їх поведінці, особливо в момент виділення молока.
4. ГОДІВЛЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Електричний ніж для обрізання хвостів
Станок для кастрації кнурців

На 3-4-й день та на 15-20 день після народження поросятам для профі-лактики анемії роблять підшкірні ін'єкції препаратів:
фероглюкіну – 2 мл,
феродексу – 1,5 мл,
урзоферану – 5 мл, …
Профілактика анемії поросят

Підгодівля поросят-сисунів здійснюється з спеціальних коритець із кількома відділеннями.
Потовчена крейда
Червона глина
Деревне вугілля
Підсмажений ячмінь

З 3-го дня у станок також ставлять корито із чистою свіжою (t+12°С) питною водою, яку протягом дня замінюють не менше 5-6 разів.
Від 5-6-денного віку поросят починають привчати до споживання зернових та ін. кормів. Поросят-сисунів підгодовують за певними схемами.
З 10-12 дня після народження поросят привчають до поїдання соковитих кормів: червоної моркви, буряків, гарбузів, які згодовують сирими після подрібнення.
Орієнтовна структура раціонів для поросят 2-4-міс. віку:
❒ суміш концентрованих кормів – 70-80%,
❒ коренебульбоплоди – 10-20%,
❒ трав'яне борошно бобових – до 5%,
❒ корми тваринного походження – 5-8%.

5. ВІДГОДІВЛЯ СВИНЕЙ
Відгодівля – є заключним процесом виробництва свинини, основна мета якого полягає в одержанні максимального приросту живої маси тварин за короткий період при мінімальних витратах кормів.

600-700 г/добу
М'ясна відгодівля свиней – метою якої є одержання від молодняку високих приростів і м'ясних туш із соковитим ніжним м'ясом та невеликою кількістю щільного підшкірного сала.
6-7 міс.
3-4-міс.
30-40 кг
100-120 кг
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 4,0-4,5 к. од.
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 4 см

Ультразвукові прилади для вимірювання товщини шпику
Визначення товщини шпику та м'яса на живій свині

600-700 г/добу
7 міс.
2,5-3-міс.
25-30 кг
80-105 кг
Кнурців обов'язково каструють не пізніше 4-місячного віку.
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не більше 1,5-3,5 см
Беконна відгодівля – це особливий вид м'ясної відгодівлі (мармурове м’ясо), при якому до якості продукції (до тварин та кормів) ставлять певні вимоги.

Корми, які сприяють одержанню високоякісного бекону:
Корми, які негативно впливають на якість бекону:
Ячмінь
Тритикале
Горох
Люпин
Вика
Просо
Макуха
Рибне борошно
Меляса
Овес
Соя
Кукурудза
Висівки

650-700 г/добу
9-10 міс.
4 міс.
40-45 кг
140-150 кг
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не менше 7,0 см
Відгодівля свиней до жирних кондицій – головною метою якої є нагромадження у тілі тварин жиру (відгодовують в основному вуглеводистими кормами).
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 5,0-5,5 корм. од.

Вибракувані свиноматки
900-1000 г/добу
200-220 кг
Товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців – не менше 7,0 см
Сальна відгодівля
Затрати на 1 кг приросту живої маси – не більше 6,0 корм. од.
90 діб
130-140 кг
Підшкірне сало в туші становить не менше 50% її маси

Приблизна кількість кормів для включення в раціон свиней, кг/гол./добу