Платон. Витоки філософії Платона презентация

Платон
Апологія Сократа
Менон
Федон
Бенкет
Держава
Теєтет
Парменід
Тімей
Платон
(428/427-348/347)
Основні праці (діалоги)

Витоки філософії Платона
Сократ і піфагорейці
Піфагор
(VI в. до н.е.)
Платон
(428/427-348/347)
Сократ
(469-399)

ВПЛИВ
Сократа
Людина як вихідний пункт філософування («Пізнай самого себе»)
Визначення понять як спосіб досягнення сутності речей
Сократівський метод: маєвтика (повивальне мистецтво)
Доброчесність як знання блага
Сократ
(469-399)

ВПЛИВ
Піфагорейців
Числа как першопочатки
Світова гармонія
Метемпсихоз (міграція душ)
Піфагор
(VI в. до н.е.)

Онтологія Платона
СВІТ ТІНЕЙ І СВІТ ІДЕЙ
Світ Геракліта – світ вічного
становлення
та змін
Світ Парменіда –
незмінного буття
СВІТ ТІНЕЙ
СВІТ ІДЕЙ

Концепція ейдосів
РЕЧІ
ІДЕЇ
АРГУМЕНТИ
ЧУТТЄВІ
УМООСЯЖНІ
ОНТОЛОГІЧНІ
НЕДОСКОНАЛІ
ДОСКОНАЛІ
АКСІОЛОГІЧНІ
ОДИНИЧНІ
УНІВЕРСАЛЬНІ
ГНОСЕОЛОГІЧНІ

Ейдос як умоосяжна сутність
Білий сніг можна бачити,
теплу воду – сприймати за допомогою
чуттів
Але білизну, теплоту
сприймати органами чуття
не можна –
ідеї білизни і теплоти
можна лише мислити.
Але звідки у нас з’являються
такі думки?

ГНОСЕОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ПЛАТОНІЗМУ
Критика чуттєвості
178049'51"
180000'34"
179059'57"
180009'45"
179052'16"
Сума кутів
Трикутник
Математичне знання,
як і будь-яке інше знання,
не можна отримати з чуттєвого
сприйняття,
а також обґрунтувати його

Ейдос як умоосяжна сутність
Справжні об’єкти знання чуттєво не сприймаються

Ейдос як умоосяжна сутність
Знання як пригадування
Справжнє (достовірне)
знання - це знання загального
(про одиничне ми можемомати
лише гадку).
Загальне знання не можна отримати
за допомогою індукції, бо вона є
неповною
а неповна індукція веде лише
до ймовірнісних висновків
Чуття не можуть вести нас до
загального знання, оскільки
сприймають окремі речі

Ейдос як умоосяжна сутність
Знання як пригадування
Оскільки ейдоси не дані в
чуттєвому сприйнятті
безпосередньо
і не можуть бути виведені з нього
шляхом логічного виведення,
можна припустити, що вони дані нам
до будь-якого чуттєвого сприйняття
тобто, ще до
народження

Ейдос як умоосяжна сутність
Знання як пригадування і безсмертя душі
Тоді носій цього знання – душа –
повинна існувати до
нашого втілення
а це означає, що вона
буде існувати і після смерті тіла
Якщо ж деякі ідеї нам невідомі, то це
тому, що ми їх забули
Тому з цього погляду, будь-яке
Пізнання – це пригадування

Мысль о простом
и неизменном
логически первична.
Сущности
предшествуют
акциденциям
и логически, и
онтологически.
Вечное и общее
вообще доступны
лишь мышлению.
Ейдос як умоосяжна сутність
Гносеологія
Чуттєві речі
Ідеї
Аргумент
Змінні,
плинні
Незмінні,
вічні
Множинні,
одиничні
Властивості
Єдині,
універсальні
Сутності
Складні
Прості
Якщо знання ідей
передує знанню речей
(а не навпаки),
то й об’єкти
такого знання, тобто
ідеї, повинні
передувати
об’єктам
чуттєвого
сприйняття, тобто
речам

тепла
Кімната
тепла
Вода
теплий
День
білий
Сніг
Ейдос як прототип чуттєвих речей
Білизна
біла
Теплота
тепла
Сніг білий тому, що існує ейдос
білизни, а не тому, що це
властивість снігу, як чуттєвої
речі

Чуттєво дані речі завжди є
недосконалим і неповним
втіленням ідей
Ейдос як прототип речей