Слайд 2
![Електромагнітний спектр Основні електромагнітні діапазони Видимий спектр Інфрачервоне випромінювання Радіохвилі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-1.jpg)
Електромагнітний спектр
Основні електромагнітні діапазони
Видимий
спектр
Інфрачервоне
випромінювання
Радіохвилі
Ультрафіолет
Рентгенівське
випромінювання
γ-промені
0,01 нм ⇾
10 нм – 0,01 нм
380 нм
– 10 нм
740 нм – 380 нм
2000 мкм – 740 нм
⇽ 2000 мкм
Слайд 3
![Радіохвилі Радіохвилі – електромагнітні хвилі з довжиною хвилі до 2000 мкм.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-2.jpg)
Радіохвилі
Радіохвилі – електромагнітні хвилі з довжиною хвилі до 2000 мкм.
Слайд 4
![Радіохвилі Особливості поширення хвиль Довгі 1 - 10 км 100](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-3.jpg)
Радіохвилі
Особливості поширення хвиль
Довгі
1 - 10 км
100 м – 1 км
10 –
100 м
10 – 0,1 м
Середні
Короткі
Ультра
короткі
Слайд 5
![Радіохвилі Стільниковий зв'язок — один із видів радіозв'язку, в основі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-4.jpg)
Радіохвилі
Стільниковий зв'язок — один із видів радіозв'язку, в основі якого лежить стільникова
мережа. Особливість стільникового зв'язку полягає в тому, що зона покриття ділиться на «стільники», що визначається зонами покриття окремих базових станцій.
Слайд 6
![Радіохвилі Карта покриття стільникового зв’язку стандарту 3G оператора Vodafone](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-5.jpg)
Радіохвилі
Карта покриття стільникового зв’язку стандарту 3G оператора Vodafone
Слайд 7
![Інфрачервоне випромінювання Інфрачервоне випромінювання – оптичне випромінювання з довжиною хвилі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-6.jpg)
Інфрачервоне випромінювання
Інфрачервоне випромінювання – оптичне випромінювання
з довжиною хвилі в діапазоні
2000 мкм – 740 нм.
Слайд 8
![У 1800 році німецький астроном Вільям Гершель провів дослід… Розщепивши](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-7.jpg)
У 1800 році німецький астроном Вільям Гершель провів дослід…
Розщепивши сонячне
світло призмою, Гершель вмістив термометр одразу за червоною смугою видимого спектру й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається
людським оком.
Слайд 9
![Інфрачервоне випромінювання Інфрачервоні або теплові промені випромінюються всіма тілами, що мають температуру вищу за абсолютний нуль.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-8.jpg)
Інфрачервоне випромінювання
Інфрачервоні або
теплові промені
випромінюються всіма
тілами, що мають
температуру
вищу
за абсолютний нуль.
Слайд 10
![Ультрафіолетове випромінювання Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-9.jpg)
Ультрафіолетове випромінювання
Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне
випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні
380 нм – 10 нм.
Слайд 11
![Сонце – основне природне джерело ультрафіолетового випромінювання на Землі.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-10.jpg)
Сонце – основне природне
джерело ультрафіолетового
випромінювання на Землі.
Слайд 12
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-11.jpg)
Слайд 13
![Люмінісценція мінералів під ультрафіолетом](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-12.jpg)
Люмінісценція
мінералів під
ультрафіолетом
Слайд 14
![Рентгенівське випромінювання Рентгенівське випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-13.jpg)
Рентгенівське випромінювання
Рентгенівське випромінювання – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від
10 нм до 0,01 нм.
Слайд 15
![Рентгенівське випромінювання М'яке рентгенівське випромінювання найменша енергія фотона найменша частота](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-14.jpg)
Рентгенівське випромінювання
М'яке рентгенівське випромінювання
найменша енергія фотона
найменша частота випромінювання
Жорстке рентгенівське випромінювання
найбільша
енергія фотона
найбільша частота випромінювання
Слайд 16
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-15.jpg)
Слайд 17
![Рентгенівське випромінювання Комп'ютерна томографія - метод рентгенівського сканування, при якому](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-16.jpg)
Рентгенівське випромінювання
Комп'ютерна томографія - метод рентгенівського сканування, при якому пучок рентгенівського
променя пошарово та поступово проходить через тонкий шар тканин людського тіла в різних напрямках.
Сучасні КТ дають змогу одержати зображення дуже тонких шарів - від 0,5 до 10 мм.
Слайд 18
![Радіоактивне випромінювання Радіоактивне випромінювання – електромагнітне випромінювання найвищої енергії з довжиною хвилі меншою за 0,01 нм.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-17.jpg)
Радіоактивне випромінювання
Радіоактивне випромінювання – електромагнітне випромінювання найвищої енергії з довжиною хвилі
меншою за 0,01 нм.
Слайд 19
![Радіоактивне випромінювання Одним із процесів утворення гамма-квантів є випромінювання радіоактивним](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-18.jpg)
Радіоактивне випромінювання
Одним із процесів утворення
гамма-квантів є випромінювання радіоактивним ядром, яке
було утворене в збудженому стані. Гамма-квант випромінюється при переході ядра із збудженого
стану в основний.
Слайд 20
![Радіоактивне випромінювання При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/100115/slide-19.jpg)
Радіоактивне випромінювання
При цьому кількість нейтронів
чи протонів у ядрі не змінюється,
а отже ядро залишається тим самим елементом.
Однак випромінювання гамма-променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.