Організація управління мережами зв’язку презентация

Аналіз існуючих стандартів в сфері управління телекомунікаційними мережами.
Фізична та логічна архітектура системи управління
Основні питання

Організація інтегрованого управління сучасними мережами зв’язку потребує застосування відповідних програмно-апаратних платформ, що забезпечують необхідний рівень якості надаваємої послуги зв’язку у будь-який час та з мінімальними експлуатаційними витратами.
Для вирішення цієї задачі МСЕ-Т запропонував використовувати концепцію TMN (Telecommunication Management Network).
TMN – спеціальна мережа, що забезпечує управління мережами телекомунікацій та їх послугами шляхом організації взаємозв’язку з компонентами різних телекомунікаційних мереж на основі єдиних інтерфейсів та протоколів, стандартизованих МСЕ-Т.
Організація управління мережами зв’язку

В концепції TMN реалізований комплексний підхід до управління мережами зв’язку, починаючи з управління бізнесом та послугами зв’язку (верхній рівень управління) і закінчуючи управлінням окремим пристроєм або елементом обладнання мережі (нижній рівень управління)
Основною ідеєю TMN є застосування спеціальної архітектури та технічних рішень для досягнення керованості різних типів телекомунікаційного обладнання та систем зв’язку.
«Прозорий» інформаційний обмін між системою управління та системами, що управляються, дозволяє контролювати якісні показники послуг зв’язку, робочі характеристики обладнання та систем зв’язку. Для цього використовуються функціональні елементи TMN зі стандартизованими інтерфейсами, включаючи протоколи управління
Організація управління мережами зв’язку

Згідно рекомендації МСЕ TMN представляє собою окрему мережу, яка має інтерфейси з телекомунікаційною мережею в обумовлених точках стику. Ці інтерфейси використовуються для обміну інформацією управління та прийому-передавання керуючих команд між системою управління та мережею зв’язку.
В сферу управління TMN попадають практично всі існуючі у теперішній час види мереж та систем зв’язку. Таким чином, концепція TMN передбачає насамперед організацію управління різнорідним телекомунікаційним обладнанням за єдиними принципами з використанням сучасних інформаційних технологій
Організація управління мережами зв’язку

З точки зору архітектури мережевого управління можливі варіанти:
Централізована
Однорівнева
Ієрархічна
Архітектура управління

Рекомендації МСЕ-Т серії М.3ххх присвячені розгляду питаньTMN
M.3010 (2000), Принципи TMN
M.3016 (2005 г.), Безпека для площини адміністративного управління
M.3020 (2000), Методологія специфікації інтерфейсів TMN
M.3050 (2004), Розгорнута карта телекомунікаційних операцій (eTOM)
М.3100 , Інформаційна модель управління TMN
М.3200, Послуги управління мережами та службами зв’язку
Стандарти в сфері управління телекомунікаційними мережами

M.3060/Y.2401, Принципи управління мережами NGN
Y.27хх, Вимоги по управлінню безпекою в NGN
Y.28хх, Вимоги по управлінню мобільністю в NGN
Стандарти в сфері управління телекомунікаційними мережами

Термін TMN- Telecommunication Management Network був введений ITU-T з 1992 р. Концепція TMN основана на базових принципах управління відкритими системами. Згідно Рекомендації М.3010 TMN є самостійною мережею, що з’єднана з мережею електрозв’язку.
Архітектура і принципи побудови TMN забезпечують реалізацію задач по управлінню, оперативному контролю і експлуатації різнорідного телекомунікаційного обладнання і систем електрозв’язку різних виробників
TMN призначена для управління послугами мереж зв’язку, для експлуатації та технічного обслуговування обладнання, для оперативно-технічного контролю та адміністрування мережевих пристроїв з метою забезпечення нормативної якості надання послуг зв’язку.
Склад та призначення основних елементів TMN

Об’єктами управління TMN є телекомунікаційні ресурси, що представляють собою реальне обладнання зв’язку – стативи, функціональні блоки, модулі, на відповідні властивості яких можна здійснювати цілеспрямовану управляючу дію
TMN надає оператору зв’язку послуги з управління мережами електрозв’язку (management service).
Послуги управління визначаються як компоненти , які пропонує TMN для задоволення потреб оператора у мережевому управлінні. Елементарна з цих компонентів є, наприклад, генерація повідомлення про несправність, що визначається як функція управління (management function).
TMN надає оператору зв’язку широкий набір функцій управління телекомунікаційними мережами та послугами, забезпечуючи обмін інформацією в процесі управління. Обмін інформацією передбачає насамперед видачу команд управління, отримання підтвердження про доставку команд, їх виконання та передачу в систему управління результатів виконання команд
Склад та призначення основних елементів TMN

Обмін командами управління та іншою інформацією між TMN та обладнанням зв’язку здійснюється через опорні точки (reference points), які реалізуються у вигляді стандартизованих або нестандартизованих інтерфейсів TMN .
Для передавання сигналів і команд управління TMN з’єднується з обладнанням систем і засобів електрозв’язку за допомогою мережі передавання даних (Data Communication Network, DCN). DCN реалізує транспортні рівні TMN згідно моделі OSI.
Функції прикладного рівня TMN реалізуються за допомогою однієї або декількох операційних систем (Operation Systems, OS)
Склад та призначення основних елементів TMN

З урахуванням характеристик управління відкритими системами TMN повинна забезпечувати наступні функції:
Обмін інформацією управління між мережами електрозв’язку та мережеюTMN
Перетворення інформації управління для різних систем зв’язку в єдиний формат для забезпечення сумісності та узгодженості даних в TMN
Перенесення інформації управління між різними компонентами в TMN
Аналіз і відповідне реагування на інформацію управління
Перетворення інформації управління у форму, що є зрозумілою користувачу системи управління – оператору або адміністратору. В результаті підвищується якість послуг управління та забезпечується дружня взаємодія з користувачами за допомогою загальноприйнятих стандартів графічного відображення інформації
Захищений доступ до інформації з управління для користувачів TMN
Контроль крупних і складних об’єктів управління
Функції та рівні TMN

З точки зору оператора зв’язку можна сформулювати наступні цілі, що мають бути досягнуті при впровадженні TMN:
Мінімальний час реакції системи управління на суттєві мережеві події
Мінімізація навантаження, створюваного системою управління; це особливо важливо у випадку, коли для передавання інформації управління використовуються ресурси мережі електрозв’язку загального користування, а не виділені канали зв’язку
Реалізація процедур для ізоляції місць пошкодження (несправностей) у реальному часі, можливість дистанційного виклику та запуску процедур відновлення пошкоджень
Урахування різних схем організації мереж зв’язку при реалізації функцій управління
Функції та рівні TMN

Згідно з концепцією TMN можна виділити три функціональних рівня
Функції та рівні TMN

Рівень користувача (user plane). На цьому рівні здійснюється надання користувачеві послуг електрозв’язку (передавання голосу, відео, даних)
Рівень управління обладнанням (control plane) представляє собою безпосереднє управління обладнанням зв’язку за допомогою вбудованого або завантажуємого програмного забезпечення (ПЗ),яке в реальному часі здійснює технологічне управління процесом встановлення з’єднань, маршрутизацію виклику, обмін та обробку сигналізації і т.д.
Функції та рівні TMN

Рівень менеджмента ( management plane) складається із загального управління мережею та управління розвитком телекомунікацій.
Сюди можна віднести управління встановленням, монтажем, техобслуговуванням та експлуатацією обладнання зв’язку, контроль налаштувань і тестування засобів зв’язку, управління трафіком, забезпечення інформаційної безпеки, моніторинг мережевої інфраструктури, реконфігурацію мережі у випадку несправностей для забезпечення функціонування рівня користувача і рівня контролю з максимальною ефективністю
Функції та рівні TMN

До поняття архітектура TMN входить сукупне визначення складу і структури TMN, взаємне розташування і способи взаємодії компонентів TMN між собою та зовнішнім середовищем. З точки зору різних видів опису розрізняють:
Функціональна архітектура TMN, що надає опис функцій управління
Фізична архітектура TMN, яка визначає як и якими засобами функції управління будуть реалізовані на обладнанні
інформаційна архітектура TMN описує поняття TMN на основі стандартів OSI у рамках об’єктно-орієнтованого підходу
логічна багаторівнева архітектура TMN показує, як управління мережею може бути структуровано у відповідності до потреб адміністрації зв’язку
Архітектура TMN

Складається з наступних основних компонентів:
Функціональні блоки (functional blocks) – це елементарні одиниці TMN, що можуть бути стандартизовані
Функції прикладних програм управління (Management Application Function, MAF) надають одну або декілька послуг управління. Назва функції MAF може відповідати одному або декільком функціональним блокам, в яких вони застосовуються. В рамках одного функціонального блоку реалізується одна MAF
Функції управління (TMN Management Function, TMN MF) або їх набір забезпечують взаємодію між парами MAF в керуючій та керованій системах і групуються у набір функцій управління. Набір TMN MF – багаторазово використовуваний компонент, який можна застосовувати для різних послуг управління, не залежить від протоколів комунікаційної моделі управління
Опорні точки (reference point) представляють опис вимог для інтерфейсів TMN. Не забезпечують протокол інформаційного обміну, але відображають суть взаємодії між функціональними блоками, дозволяють визначити всі можливі функції, які даний функціональний блок запитує у інших, і розмежовують функціональні блоки
Функціональна структура TMN

Таким чином, функціональні блоки є абстрактним описом функціональних можливостей TMN, наприклад, функцій:
Мережі передавання даних
Робочої станції
Інтерфейсу «людина-комп’ютер»
Бази даних управління
Безпеки мережі TMN
Обміну повідомленнями
Функціональна структура TMN

У функціональній структурі TMN визначено чотири типи функціональних блоків, але не всі вони мають бути присутні у конкретній конфігурації TMN. Можуть підтримуватися функціональні блоки одного типу.
Керуючої системи (Operations Systems Function block, OSF)
Елемента мережі (Network Element Function block, NEF)
Робочої станції (Workstation Function block, WSF)
Перетворення (трансформації) (Transformation Function block, TF)
Функціональна структура TMN

Два типи блоків (OSF, TF) повністю визначені у відповідності до рекомендацій TMN , а три типи (WSF , NEF , TF) – лише частково. Опорні точки позначають межі взаємодіючих функціональних блоків. Три класи опорних точок (q, f, x) повністю описані в рекомендаціях TMN, а інші (g, m) – частково.
NEF – це кероване обладнання, тобто фізичні компоненти мереж і систем зв’язку. NEF описують функції обладнання, що доступні для управління зі сторони TMN. Вони не є частиною TMN. NEF підтримують обмін інформацією з TMN для забезпечення передачі керуючих команд та інформації управління.
Функції керуючої системи ініціалізують операції управління і отримують повідомлення про їх виконання. OSF встановлює зв'язок і взаємодіє з NEF через опорну точку q. Послуги, що надаються у точці q, в основному відносяться до послуг СМІР
Функціональна структура TMN

Взаємозв'язки між функціональними блоками і відповідними опорними точками:
Функціональна структура TMN

WSF дозволяє представляти інформацію управління для користувача у найбільш доступній і зручній формі через інтерфейс g.
TF використовується для взаємозв’язку за наявності несумісного механізму інформаційного обміну. Несумісними можуть бути інформаційні моделі, протоколи обміну або все разом. Окрім цього TF здійснює збереження, фільтрацію і перетворення інформації управління з локальної в стандартизовану форму. TF виконує функцію q-адаптера для з’єднання з TMN об’єктів, що не підтримують опорні точки стику TMN
Функціональна структура TMN

Показує, як функціональна архітектура може бути реалізована за допомогою фізичних блоків, тобто конкретного телекомунікаційного та обчислювального обладнання.
Фізичні блоки – це обладнання зв’язку, комп’ютери, системне або прикладне програмне забезпечення.
Опорні точки реалізуються за допомогою інтерфейсів.
Фізична архітектура визначає, як функціональні блоки і опорні точки можуть бути реалізовані за допомогою програмно-апаратних засобів.
Фізична архітектура TMN складається з наступних фізичних блоків:
Елемент мережі (NE)
Пристрій медіації (MD)
Q-адаптер (QA)
Операційна система (OS)
Робоча станція (WS)
Мережа передавання даних (DCN)
Фізична архітектура TMN

Фізичні блоки є однойменною реалізацією функціональних блоків. Функції трансформації розділяються на функції адаптації та медіації.
Функції адаптації та пристрої адаптації забезпечують інформаційний обмін між фізичними елементами, що не підтримують стандарти TMN, та елементами мережі або операційною системою, що відповідає принципам TMN. Q-адаптер забезпечує підключення елемента мережі з несумісним TMN інтерфейсом до q-інтерфейсу TMN. Q-адаптер підтримує інтерфейси TMN, інтерфейс до не TMN системи, а також підключення зовнішніх інтерфейсів для виведення інформації (наприклад: аварійна). Х-адаптер дозволяє організувати обмін інформацією між ОС TMN та несумісною з TMN ОС, яка не підтримує стандартний механізм обміну TMN.
Засоби медіації здійснюють трансформацію даних при обміні між фізичними блоками TMN, які підтримують несумісний механізм обміну інформацією. Q-медіатор підтримує з'єднання всередині TMN, а Х-медіатор – між операційними системами різних TMN. Адаптери та медіатори можуть виконувати функції перетворення форматів даних
Фізична архітектура TMN

Фізична архітектура TMN

Це фізична реалізація опорних точок TMN. Інтерфейси виконують реалізацію фізичної взаємодії між фізичними блоками TMN або взаємодію TMN та зовнішнього оточення. Стандартний інтерфейс TMN має таку ж назву, як і опорна точка. Інтерфейс можна розглядати з точки зору його опису підсистемою повідомлень (концептуальний аспект) та підсистемою протоколу (фізичний аспект). Перше визначає структуру повідомлення, надісланого або отриманого від керованого об’єкту, а друге – стек протоколів для передачі цього повідомлення.
Специфікації інтерфейсів розробляються міжнародними організаціями і, як правило, вміщують формальний опис керованого об’єкту за допомогою обраного методу опису, а також сценарії використання інтерфейсу (сценарії не входять до складу рекомендацій TMN). У специфікаціях надаються всі ресурси, доступні для управління, і способи доступу до інформації управління даними ресурсами. Специфікація інтерфейсу TMN визначає функції інтерфейсу, але не надає опис протоколів, які використовуються для обміну інформацією через інтерфейс
Інтерфейси TMN

Існує три стандартних інтерфейси TMN: Q, F, X.
Q-інтерфейс характеризується тим, яка частина інформації про керований об’єкт використовується сумісно операційною системою та елементом мережі (іншою операційною системою). Тобто Q-інтерфейс визначає телекомунікаційні ресурси і операції елемента мережі, які будуть доступні TMN, а які – ні. Використовується на стиках OS-NE, OS-OS.
F-інтерфейс дозволяє під'єднати робочу станцію і фізичні блоки TMN, що підтримують взаємозв’язок OSF та TF. З'єднання здійснюється через мережу передавання даних.
X-інтерфейс підтримує взаємозв’язок TMN та інших зовнішніх систем, включаючи інші TMN, а також використовується для управління наданням комерційних послуг. Це можливо за наявності відповідних інтерфейсів, що взаємодіють з TMN. Рівень безпеки для X-інтерфейсу вищий, ніж для Q. X-інтерфейс також визначає для зовнішніх систем доступну (видиму) частину TMN та порядок доступу до її ресурсів
Інтерфейси TMN

Інформаційна архітектура TMN здійснює обмін даними по управлінню між багатьма пристроями та обладнанням зв’язку, операторами та провайдерами послуг. Заснована на моделі управління згідно стандартів OSI, використовує об’єктно-орієнтований підхід і безпосередньо впливає на специфікацію інтерфейсів TMN. Ключовими елементами інформаційної архітектури є інформаційні елементи, моделі взаємодії елементів та самі інформаційні моделі.
Інформаційні елементи з точки зору об’єктно-орієнтованого підходу та принципів OSI моделюються як керуючі і керовані. Опис керованого об’єкта здійснюється за допомогою контуру керованого об’єкту, в якому зазначаються характеристики об’єкту, доступні для управління:
Атрибути, що описують властивості об’єкта,
Операції, що можуть виконуватися на об’єкті,
Поведінка або режим роботи об’єкта, які задаються згідно операції,
Повідомлення, які видаються об’єктом
Інформаційна архітектура TMN

Керований об’єкт найбільш точно характеризується своїм станом і взаємовідносинами з іншими об’єктами. Ці характеристики представлені в атрибутах керованого об’єкта, доступ до яких можна отримати за допомогою операцій, які виконуються за командою керуючого об’єкта. При описі об’єкта управління визначається набір повідомлень, які надсилає керований об’єкт для сповіщення керуючої системи про події, що пов’язані з даним об’єктом
Інформаційна архітектура TMN

Прикладна програма, що видає команди управління та приймає повідомлення є програмою-менеджером. Прикладна програма, що встановлена на елементі мережі, і виконує керуючі команди, надсилає повідомлення від імені керованих об’єктів є програмою-агентом. Менеджер встановлює взаємозв’язок з агентом для здійснення керуючої взаємодії. Можливе порушення такого взаємозв’язку може бути виявлено обома сторонами.
Після встановлення зв’язку між менеджером та агентом може початися обмін керуючою інформацією. Отримавши команду на ту чи іншу операцію, програма-агент виконує потрібну дію і надсилає менеджеру повідомлення про результати або підтвердження про виконану операцію. Всі операції, які здійснюються над керованим об’єктом можна розділити на чотири типи: запити, відповіді, підтвердження та вказівки
Інформаційна архітектура TMN

Інформаційна модель управління є абстрактним описом мережевих ресурсів , доступних для управління, та відповідних операцій управління, визначає стандарти для вмісту інформаційного масиву, який з ’ являється у ході мережевого управління.
Інформаційна модель відноситься до прикладного рівня моделі OSI, тому при її розробці потрібно організувати взаємодію з іншими прикладними програмами 7-го рівня моделі OSI, що використовуються при зберіганні, пошуку та обробці інформації
Інформаційна архітектура TMN

Функціональна архітектура TMN

В рамках концепції TMN існує визначена ієрархія обов’язків, пов’язаних з управлінням тими чи іншими об’єктами. Ця ієрархія описується за допомогою рівнів управління і називається логічною багаторівневою архітектурою TMN (LLA – Logical Layered Architecture). Функціональні можливості мережі TMN розділяються на:
Рівень елемента мережі
Рівень управління елементом мережі
Рівень управління мережею
Рівень управління послугами
Рівень управління бізнесом
Логічна багаторівнева архітектура TMN

У відповідності до принципів TMN мережа управління телекомунікаціями може бути представлена чотирирівневою моделлю.
Рівень елементів мережі представляє саму мережу зв’язку, тобто об’єкт управління. В якості елементів мережі можуть бути мультиплексори, регенератори, комутатори та інше обладнання.
Елементи мережі забезпечують транспортний сервіс сигналів навантаження і мають в своєму розпорядженні вбудовані функції контролю та спостереження за обладнанням, а також функції управління трафіком.
Чотири верхніх рівня утворюють мережу управління. Кожний рівень мережі управління виконує відповідні функції і представляє верхньому рівню картину функціонування мережі, що її послідовно узагальнюють нижні рівні. При цьому зверху донизу йдіть управляючі дії
Логічна багаторівнева архітектура TMN

Логічна багаторівнева архітектура TMN

Ступінь автоматизації управління може бути різною, і зазвичай має місце комбінація автоматизованих та ручних процедур. Як правило, чим вище рівень ієрархії управління, тим нижче ступінь його автоматизації.
Рівень управління елементами мережі забезпечує контроль, відображення параметрів роботи, технічне обслуговування, тестування та управління окремими елементами або деякою їх підмножиною.
Рівень управління мережею дозволяє охопити єдиним поглядом всю мережу, контролюючи підмножини елементів мережі в їх взаємозв’язку та управляючи всіма мережевими ресурсами
Логічна багаторівнева архітектура TMN

Рівень управління послугами, на відміну від усіх рівнів, що знаходяться нижче і безпосередньо пов’язані з мережею, тобто технічними засобами, звернений до користувача. Тут приймаються рішення по наданню і припиненню послуг, здійснюється ведення відповідного планування, обліку тощо. Ключовим фактором тут є якість обслуговування.
Рівень управління бізнесом (економічною ефективністю мережі) забезпечує функціонування компанії-оператора мережі зв’язку. Тут вирішуються організаційні та фінансові питання, здійснюється взаємодія з компаніями-операторами інших мереж зв’язку.
Рівні управління елементами мережі, мережею і послугами утворюють ядро системи управління мережею електрозв’язку
Логічна багаторівнева архітектура TMN

Рівень управління елементами мережі є нижнім рівнем системи управління, на якому здійснюється контроль та безпосереднє управління елементами мережі.
Цей рівень є джерелом інформації про стан мережі для наступних рівнів і надає можливість рівню управління мережею взаємодіяти з елементами мережі.
Для моніторингу та управління окремими елементами мережі використовується операційна система елемент-менеджер (EM-OS). Її також називають вузловим менеджером, тому що вона фактично управляє вузлом мережі, який може мати в своєму складі декілька елементів мережі
Рівень управління елементами мережі

Управління конфігурацією елемента мережі
Управління усуненням відмов
Управління робочими параметрами
Основні функції елемент-менеджера

Захист від несанкціонованого доступу до системи управління
Конфігурування установлювальних позицій касет елемента мережі
Управління крос-з’єднаннями
Управління захистом цифрових потоків
Управління синхронізацією
Управління діагностикою елемента мережі
Моніторинг аварійних повідомлень
Моніторинг робочих характеристик
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

Захист від несанкціонованого доступу до системи управління
Для захисту системи управління використовується механізм перевірки повноважень і паролі. З цією метою оператори по рівню доступу до функцій управління розділяються на такі класи: адміністратор, системний оператор, оператор технічного обслуговування та персонал чергової зміни. При вході до системи оператор повинен вказати своє ім’я (клас) і пароль.
Конфігурування установлювальних позицій касет
Кожна установлювальна позиція в касетах елемента мережі зазначається у базі даних елемента мережі як сконфігурована або не сконфігурована. При цьому зазначається тип установленого блоку та його режим (основний, резервний)
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

Управління крос-з’єднаннями (для відповідного обладнання)
Між портами елемента мережі можуть бути створені, установлені, роз’єднані або видалені логічні крос-з’єднання.
Для деяких типів крос-з’єднань підтримується захист, який може бути створений або видалений.
Управління захистом цифрових потоків
Захист цифрових потоків здійснюється на мережевому і апаратному рівнях. Оператор має можливість обрати схему захисту, встановити режими переключення та відновлення трафіка
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

Управління синхронізацією (для відповідного обладнання)
У відповідності до плану синхронізації мережі встановлюються пріоритети можливих джерел синхронізації. Обирається режим відновлення джерела синхронізації у таблиці пріоритетів. Дозволяється або забороняється використання алгоритму SSM. Обирається тип сигналу зовнішнього інтерфейсу синхронізації.
Управління діагностикою елемента мережі дозволяє:
Створювати внутрішні шлейфи по цифровим потокам
Вводити та аналізувати випробувальні сигнали
Імітувати введення помилок в секціях і трактах для перевірки працездатності системи контролю та аварійної сигналізації
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

Моніторинг аварійних повідомлень дозволяє:
Відображати поточні аварійні повідомлення
Вести журнал аварійних повідомлень і продивлятись його у відповідності до обраного критерію: на заданому інтервалі часу, для конкретного ступеня серйозності аварійного повідомлення, тобто здійснювати фільтрацію потоку аварійних повідомлень
Присвоювати відповідну ступінь серйозності аварійним повідомленням
Встановлювати подачу звукових сигналів для окремих типів аварійних повідомлень
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

Моніторинг робочих характеристик дає можливість оператору:
Відкрити і продивитись вікно з результуючими звітами по робочим характеристикам для конкретного об’єкту
Проаналізувати динаміку зміни робочих характеристик конкретного об’єкту
Встановити часові інтервали, що використовуються при обчисленні робочих характеристик якості обслуговування QoS
Скинути лічильники, що використовуються при обчисленні робочих характеристик
Основні задачі, що виконує елемент-менеджер

На рівні управління мережею вирішуються завдання, що забезпечують функціонування мережі в цілому або окремих її ділянок, які включають географічно рознесені елементи мережі. Зазвичай управління мережею здійснюється у межах однієї або декількох магістралей, що мають обладнання одного виробника.
Для контролю і управління мережею використовується операційна система мережевий-менеджер (NM-OS)
Рівень управління мережею

Управління конфігурацією мережі
Управління усуненням відмов
Управління робочими характеристиками
Управління програмою технічного обслуговування мережі
Управління безпекою системи
Адміністративне управління
Мережевий-менеджер підтримує наступні функції мережевого управління

Управління конфігурацією мережі включає всі процедури по створенню і модифікації логічної структури мережі (плану мережі), а також по створенню і модифікації послуг:
Додавання та видалення елементів мережі
Створення та зміна підмереж і з’єднань з портами
Автоматичне або ручне формування основних і альтернативних трас проходження трактів (створення і захист послуг)
Управління станом послуг і трактів (блокування/розблокування послуги)
Візуальне представлення послуг і трактів.
Функції мережевого управління

До управління усуненням відмов відносяться функції обробки аварійних сигналів:
реєстрація аварійних сигналів;
ведення журналу історії (хронології) аварійних сигналів;
фільтрація і сортування аварійних сигналів відповідно до обраних критеріїв;
синхронізація за часом між журналом аварійних сигналів мережевого-менеджера і базою даних відповідного мережевого елемента (МЕ);
присвоювання певної міри серйозності аварійним сигналам
Функції мережевого управління

Управління робочими характеристиками передбачає:
планування звітів, збір і зберігання даних про робочі характеристики мережі;
перегляд вікна з підсумковими звітами по робочим характеристикам для конкретного об'єкта;
аналіз динаміки зміни робочих характеристик конкретного об'єкта;
створення / видалення файлу реєстрації робочих параметрів
Функції мережевого управління

Управління програмою технічного обслуговування мережі включає:
діагностику обраного об'єкта мережі;
перезавантаження системи управління
Управління безпекою системи дозволяє:
встановлювати і змінювати паролі;
змінювати список користувачів, що мають авторизований доступ;
розробляти ієрархію рівнів доступу користувачів;
створювати списки груп користувачів з певним рівнем доступу
Функції мережевого управління

Адміністративне управління дає можливість:
роздруковувати звіти та повідомлення, як стандартні для системи, так і сформовані оператором або адміністратором;
завантажувати бази даних інформацією з файлів користувача і NM;
здійснювати резервне копіювання баз даних;
замінювати програмні модулі системи управління в МЕ, використовуючи канали передачі даних;
здійснювати процедури реєстрації користувачів системи NM;
перевіряти наявність відгуку (ping) будь-якого МЕ на запити системи управління мережею;
контролювати коло осіб, які працюють в даний момент з системою управління
Функції мережевого управління