Софіївський собор презентация

Розквіт давньоруської культури яскраво відображений в будівництві храмів, небачених раніше по своїх розмірах і красі.

Софійський собор в Києві, всесвітньо відомий шедевр староруської архітектури, збудований в 1037 р. при київському князі Ярославі Мудрому (1019 – 1054 рр.) на місці звитяжної битви киян з печенігами в 1036 р.

Ярослав Мудрий задумав Софійський собор як суспільно-політичний і культурний центр Київської держави і головний храм Русі. В ньому відбувалися церемонії "посаження" послів, біля нього збиралися київські віче, тут велося літописання і діяла зібрана Ярославом Мудрим перша в Київської Русі бібліотека.

Творіння староруських архітекторів збереглося до нашого часу майже в первозданному вигляді, але за свою історію йому довелося пережити напади ворогів, грабежі, часткові руйнування, ремонти і численні перебудови (особливо сильно собор перебудували в кінці XVII ст.).

Велику цінність серед фресок Софійського собору
представляють багатоколірні мозаїки, що фрагментарно
збереглися, і фрески XII ст. у центральному пiдкупольнiм
просторі, а також груповий портрет
сім'ї Ярослава Мудрого на стінах собору.

Купольний простір собору вінчає напівфігура Христа-Вседержителя (Пантократора) в оточенні чотирьох крилатих ангелів (збереглися лише фрагменти одного з них).

НАД ВІВТАРЕМ СОБОРУ ЗНАХОДИТЬСЯ ГОЛОВНИЙ МОЗАЇЧНИЙ ОБРАЗ ХРАМУ – БОГОМАТЕРІ-ОРАНТИ ІЗ ЗДІЙНЯТИМИ В МОЛИТВІ РУКАМИ (МОЛЯЩЕЙСЯ). ВОНА ПРОСИТЬ ХРИСТА-ВСЕДЕРЖИТЕЛЯ ПРО ПОБЛАЖЛИВІСТЬ ДО ГРІШНИКІВ.

Мозаїка в центральному куполі — Архангел

З 1934 Р. АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ ОГОЛОШЕНИЙ ДЕРЖАВНИМ АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНИМ ЗАПОВІДНИКОМ.
ЗА СВОЮ УНІКАЛЬНІСТЬ СОФІЙСЬКИЙ СОБОР ВНЕСЕНО ДО СВІТОВИХ ПАМ’ЯТНИКІВ ЮНЕСКО.