Створення ЗУНР презентация

План
Виникнення Української Національної Ради
Листопадовий зрив.
Створення Західноукраїнської Народної Республіки.
Українсько-польська війна 1918 - 1919 рр.
Політика, досягнення та історичне значення ЗУНР.

Українська
Національна Рада
18 жовтня 1918 у Львові

Створення Української Національної Ради
Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки (УНРада) на чолі з президентом УНРади Є.Петрушевичем створена 18 жовтня 1918 у Львові з метою здійснити право на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.

Петруше́вич Євге́н Омеля́нович
президент і диктатор ЗУНР

Склад Української Національної Ради
Усього УНРада мала 150 членів.
До її складу входили всі українські депутати обох австрійських палат (Парламенту і Палати Панів), депутати крайових сеймів Галичини й Буковини, по три представники українських партій з цих земель.
В УНРаду, крім того, кооптовано найвидатніших непартійних фахівців.
Представників від повітів та міст та місця представництву національних меншостей, які з цього права не скористалися.

Права УНРади
За Статутом УНРади, вона мала право:
«а) виконати в хвилі, яку признає за відповідну іменем українського народу австро-угорської монархії, його право самоозначення та рішити про державну судьбу всіх областей тим народом заселених;
б) предприняти всі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоб своє рішення під а) привести в життя.

Маніфест УНРади

Маніфест УНРади
від 19 жовтня 1918 р.
«1. Ціла українська етнографічна область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-східна Буковина з містом Чернівці, Сторожинець і Серет та українська смуга північно-східної Угорщини — творить одноцільну українську територію.
2. Ся українська національна територія уконститовується отсим як Українська держава ...
3. Взивається всі національні меншости ... негайно вислати своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідуючій їх числу населення.
4. Українська Національна Рада виготовить Конституцію для утвореної сим способом держави на основах: загального, рівного, таємного і безпосереднього права голосування з пропорціональним заступництвом, з правом національно-культурної автономії...

Початок активних дій УНРади
20 жовтня, на площі Святого Юра відбувся великий мітинг львів'ян, на якому К.Левицьким було оприлюднено «рішення Української Національної Ради про утворення Української Держави в межах Австро-Угорщини».
Щоб недопустити польських провокацій К.Левицький і О.Барвінський того ж дня зустрілися з намісником Галичини графом Карлом фон Гуйном, який запевнив їх, що влада взмозі «припинити всілякі демонстрації чи атаки».
23 жовтня Євген Петрушевич і Микола Василько у Відні мали зустріч з прем'єр-міністром Австро-Угорщини.

Представництво УНРади у Львові
Головним осідком УНРади став Відень, адже більшість її членів складали депутати Австрійського парламенту.
У Львові було сформовано представництво УНРади на чолі з К.Левицьким.
Також у Львові, в Народній гостиниці, діяв створений у вересні Центральний Військовий Комітет на чолі з Іваном Рудницьким, який вів активну пропаганду серед військових.

Левицький Кость Антонович
(1859 - 1941)
Видатний галицький політик: співзасновник і секретар «Народної Ради», член президії та президент Народного комітету Української національно-демократичної партії, депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907–1918 роки) та Галицького сейму.
Очільник листопадового повстання 1918 р.
Лідер Української Національної Ради та один авторів тимчасової Конституції ЗУНР.
Голова першого уряду — Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР.

2. Листопадовий зрив
Листопадовий чин (також Листопадова революція,Листопадовий переворот, Листопадовий зрив,Першолистопадове повстання)(англ. November Action) — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців в Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка»)

Причини повстання
Польські військові та політичні кола, посилаючись на «державотворчу нездатність» західних українців та необхідність об'єднання Галичини у «стратегічну Польщу, яка охороняла б Європу від більшовиків», заручившись підтримкою США і Антанти, створили у Парижі Польський Національний Комітет.
28 жовтня у Кракові було утворено Польську Ліквідаційну Комісію, ціллю якої було проведення у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройного виступу з встановленням польської влади, про що було попереджено намісника Галичини й австрійський уряд. Приїзд Комісії до Львова був запланований на 1 листопада.

Рішення про повстання
Увечері 31 жовтня в Народному домі члени УНРади та Військового Комітету обговорити результати останніх переговорів К.Левицького з намісником Гуйном про передачу влади українцям.
Гуйн відмовився передавати владу, посилаючись на відсутність вказівок з центру.
Деякі учасники пропонували чекати маніфесту з Відня, проте представник Центрального Військового Комітету Дмитро Вітовський наполягав на збройному захопленні влади: “Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!”
Вітовський переконав членів УНРади вдатися до виступу.

Вітовський Дмитро Дмитрович
(1887 - 1919)
український політик і військовик, сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник,
начальний командант УГА, Державний секретар військових справ ЗУНР.

Підготовка до повстання
Начальник штабу Семен Горук розіслав кур'єрів до комісарів повітів з наказом у ніч на 1 листопада взяти владу на місцях.
Командирові полку УСС Осипу Букшованому було наказано виїхати з бойовими частинами до Львова.
Комісару Перемишля наказано зайняти місто і знищити міст через Сян, щоб не пропустити через річку «ні одного поляка».

Горук Семен
(1873 — 1920)
журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії.

Букшований Осип Іванович
(1890— 1937)
український військовик. Сотник
Українських Січових Стрільців, пізніше командант Легіону УСС. Отаман УГА.

Повстання 1 листопада
О 4-й годині ранку 1 листопада у Львові почалося повстання.
О 5-й ранку було відключено міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захоплено радіо.
До світанку зайнято всі вокзали.
Вже на ранок у місті з'явилися українські патрулі з синьо-жовтими стрічками на шапках.
На львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор.

Січові Стрільці біля ратуші у Львові

Реакція і поведінка влади
Австрійські, німецькі та угорські підрозділи дотримувались нейтралітету.
Захопили ратушу, намісництво, заарештували генерала Гуйна, зайняли комендатуру і арештували генерала Пфеффера, зайняли і роззброїли міську поліцію.
Намісник генерал Гуйн передав всю владу в Галичні своєму заступнику українцеві Децикевичу, посилаючись на маніфест цісаря від 16 жовтня 1918 року УНРаді.

Перемога повстання
О 7-й ранку Д.Вітовський рапортував К.Левицькому про зайняття Львова без жодних людських втрат.
Тоді ж Військовий Комітет було перейменовано на Українську Генеральну Команду.
Підрозділи УСС зайняли також Станіславів, Тарнопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста.

Відозва УНРади
1 листопада у Львові була розповсюджена відозва Української Національної Ради до населення міста Львова:
«Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвищою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Дальші зарядження видадуть цивільні і військові органи Української Національної Ради. Взивається населення до супокою і послуху сим зарядженням. Під сею умовою безперечність публичного порядку, життя й маєтку, як також заосмотрення в поживу вповні запоручається».

Звернення УНРади до українського народу
про створення на землях колишньої Австро-Угорщини незалежної української держави.
1 листопада 1918 р.

ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ
(1 листопада 1918 р.)
Український Народе!
Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-угорської монархії Українська Держава і її найвища власть. Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави. Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур Українській Національній Раді й відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу. Заки будуть установлені органи державної власти в законнім порядку, українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні краєві й громадські уряди і в імені Української Національної Ради виконувати власть. Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені. Всі жовніри української народности підлягають віднині виключно Українській Національній Раді й приказам установлених нею військових властей Української Держави. Всі вони мають стати на її оборону. Українських жовнірів з фронтів відкликається отсим до рідного краю на оборону Української Держави. Все здібне до оружжя українське населеннє має утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. Особливо мають бути оберігані залізниці, почта й телеграф. Всім горожанам української держави без різниці народности і віросповідання запоручається горожанську, національну і віроісповідну рівноправність. Національні меншости Української Держави — поляки, жиди, німці — мають вислати своїх відпоручників до Української Національної Ради. Аж до видання законів Української Держави обов’язують дотеперішні закони, на скільки вони не стоять у противенстві до основ Української Держави. Як тільки буде забезпечене й укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі Збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави. Склад утвореного Українською Національною Радою кабінету і його програму оголоситься. Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу!
Львів, 1 падолиста 1918 р.

3. Створення Західноукраїнської народної республіки

Створення уряду
9 листопада 1918 р. УНРада утворила свій тимчасовий виконавчий орган.
13 листопада 1918 р. цей орган перетворено на уряд — Державний Секретаріат ЗУНР.
Головою Державного секретаріату та державним секретарем фінансів призначено Костя Левицького.

Петруше́вич Євге́н Омеля́нович
президент і диктатор ЗУНР

Левицький Кость Антонович
(1859 - 1941)
Голова Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР.

Склад Державного Секретаріату
Державні секретарі:
військових справ — Дмитро Вітовський
внутрішніх справ — Лонгин Цегельський
закордонних справ — Василь Панейко
судівництва — Сидір Голубович
земельних справ — Степан Баран
торгівлі та промислу — Ярослав Литвинович
шляхів — Іван Мирон
пошти і телеграфу — Олександр Пісецький
охорони здоров'я — Іван Куровець
освіти та віросповідання — Олександр Барвінський
громадських робіт — Іван Макух
праці й суспільної опіки — Антін Чернецький
продовольства (Харчовий уряд) — Степан Федак

Вітовський Дмитро Дмитрович
(1887 - 1919)
Державний секретар військових справ ЗУНР.

Цегельський Лонгин Михайлович
державний секретар внутрішніх справ

Голубович Сидір Тимофійович
державний секретар судівництва

Баран Степан Іванович
державний
секретар з
земельних справ

Мирон Іван
державний секретар шляхів

Куровець Іван
державний секретар з охорони здоров'я

Федак Степан
державний секретар харчових справ

Барвінський Олександр Григорович
Державний секретар освіти й віровизнання

Макух Іван
державний секретар
праці й відбудови

Конституційні основи ЗУНР
13 листопада 1918 р. було затверджено Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона отримала назву «Західно-Українська Народна Республіка».
Закон визначав територію ЗУНР, яка охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття.
Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км., населення — 6 млн. осіб.
Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Затверджено герб держави — Золотий Лев на синьому тлі, та прапор — блакитно-жовтий.

Герб і прапор ЗУНР

Українська революція у Західній Україні

Всевелике
Військо
Донське
Кубанська
Народна
Республіка

4. Українсько-польська війна
1918—1919 рр.

Початок війни
Листопад 1918 р. - Початок формування Української Галицької Армії (УГА).
Командуючим УГА було призначено М.Омеляновича-Павленка.
11 листопада 1918 р. - Захоплення польськими загонами Перемишля.
22 листопада 1918 р. - УГА залишила Львів. Переїзд уряду ЗУНР до Тернополя.
Січень 1919 р. - Переформування УГА в регулярну армію. Польсько-українські переговори за посередництвом Англії.

Михайло Омелянович-Павленко
Начальний вождь УГА і командувач Армії УНР

Імпровізований польський панцерник, підбитий вояками УГА

Війна у 1919 р.
22 січня 1919 р. - Акт Злуки.
Лютий—березень 1919 р. - Вовчухівська операція УГА.
Лютий 1919 р. - Місія Антанти на чолі з генералом Ж.Бартельмі.
22 березня 1919 р. - Вимоги Антанти до УГА припинити бойові дії.
Квітень 1919 р. - Прибуття до Східної Галичини з Франції 70 тис. солдатів польської армії на чолі з генералом Ю. Галлером.

Вовчухівська операція
Наступальна воєнна операція Української Галицької Армії в лютому 1919 року під час українсько-польської війни 1918-19.
Мета: визволення Львова.

Події травня – липня 1919 р.
15 травня 1919 р. - Початок наступу польської армії по всьому фронту.
24 травня 1919 р. - Початок наступу румунських військ, які окупували Покуття.
9 червня 1919 р. - Надання Є. Петрушевичу диктаторських повноважень. Командуючим УГА було призначено О.Грекова.
Червень 1919 р. - Чортківська офензива.
25 червня 1919 р. - Рада міністрів закордонних справ Англії, Франції, Італії, США уповноважила Польщу окупувати Східну Галичину до р. Збруч.
28 червня 1919 р. - Контрнаступ польських військ.
Липень 1919 р. - Завершення окупації ЗУНР польськими військами. Перехід залишку частин УГА за р. Збруч на територію УНР.

Греків
Михайло
Начальний вождь УГА. 1919 р.

Чортківська офензива
Одна з найзначніших наступальних операцій, що здійснила УГА під час українсько-польської війни в Галичині 1918—1919
25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре озброєну і оснащену французами.

Наступ Української галицької армії під час українсько-польської війни (Чортківська офензива)

Бойові дії на Заході України: травень-липень 1919 р.

Позиція Антанти
21 листопада 1919 р. - Верховна рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на управління Східною Галичиною.
10 грудня 1919 р. - Протест Польщі, яка заявила, що Східна Галичина є невід’ємною частиною Польщі.
22 грудня 1919 р. - Підтвердження Антантою свого рішення від 21 листопада 1919 р.

5. Політика, досягнення та історичне значення ЗУНР

Місця перебування уряду ЗУНР

Внутрішня політика
Сформована ефективна система управління. Відбулися довибори до УНРади. Президентом ЗУНР обрано Є.Петрушевича.
Створення Української Галицької Армії.
Формувалася місцева адміністрація, правоохоронні органи, система судочинства.
Затверджено державні символи, українська мова проголошена державною.
Прийнято закон про громадянство.
Гарантувалися широкі права національним меншинам (30 % місць у майбутньому парламенті і право користуватися власною мовою).
Створювалася система народної освіти.

Економічна політика
Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни.
Установлювалася державна монополія на продаж зерна хліба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби, свиней.
В обіг вводилася власна валюта — гривня.
Вводилася заборона на вивіз нафти.
Відбудовувалися залізниці.

Зовнішня політика ЗУНР
Відкриття посольств ЗУНР в Австрії, Угорщині, Німеччині.
Відкриття дипломатичних представництв ЗУНР у Чехословаччині, США, Канаді, Італії, Бразилії.
Делегація ЗУНР брала участь у Паризькій мирній конференції (1919 р.).
Ведення переговорів з делегаціями країн Антанти про укладення перемир'я з Польщею та про припинення війни.
Об'єднання ЗУНР та УНР.

Об'єднання з Великою Україною
Акт Злуки
(22 січня 1919 р.) УНР та ЗУНР

Переговори з П.Скоропадським та УНС
5 листопада 1918 р. Прибуття в Київ делегації ЗУНР для проведення переговорів про надання гетьманом П.Скоропадським допомоги ЗУНР.
10 листопада 1918 р. Зустріч діячів Українського національного союзу з делегацією ЗУНР, на якій було вирішено не проголошувати єдності західноукраїнських земель із гетьманською Україною, яка прагнула об’єднатися з Росією.
Бралося до уваги те, що в декларації американського президента Вудро Вільсона про післявоєнне врегулювання світу Росія розглядалася як унітарна держава, а народам Австро-Угорщини гарантувалося право на самовизначення. За таких обставин негайне возз’єднання могло б привести до механічного включення західноукраїнських земель до складу Росії.

Злука УНР та ЗУНР
1 грудня 1918 р. Попередній договір, укладений у Фастові між УНР і ЗУНР.
3 січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада ЗУНР проголосила злуку ЗУНР з УНР в єдину суверенну УНР.
22 січня Універсал УНР про Злуку.
Акти Злуки перетворював ЗУНР на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Повідомлення ЗУНР і
Універсал
Директорії УНР про Злуку ЗУНР та УНР
Повідомлення ЗУНР і
Універсал
Директорії УНР про Злуку ЗУНР та УНР

УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УНР
Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ український про велику подію в історії землі нашої української.
3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки, як виразник волі всіх українців Австрійської* імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західньої Української Народньої Республіки з Наддніпрянською Українською Республікою в одноцільну суверенну Народню Республіку.
Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійсняти на умовах, які зазначені в Постанові Західньої Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року. Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умірали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ українській, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду.
22 січня 1919 року у м. Києві

Подальша доля ЗОЗУНР
Реальне об’єднання двох держав відкладалося на майбутнє.
Кожна з держав проводила самостійну внутрішню і зовнішню політику.
4 грудня 1919 р. Уряд ЗУНР денонсував Акт Злуки.

Вплив зовнішньої політики ЗУНР на рішення країн Антанти щодо Східної Галичини

Причини поразки ЗУНР
Воєнна перевага Польщі.
Прихильне ставлення країн Антанти до Польщі. Відсутність міжнародної підтримки, міжнародна ізоляція ЗУНР.
Поразка Української Народної Республіки.

Досягнення ЗУНР
Пріоритет завданням національного державного будівництва.
Зважена соціально-економічна політика.
Своєчасне здійснення соціально економічних перетворень.
Створення боєздатної національної армії.

Історичне значення ЗУНР
ЗУНР засвідчила прагнення українського населення до незалежності та створення Соборної Української держави.
Період існування ЗУНР увійшов в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний і демократичний розвиток.

ТЕСТУВАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Які воєнні події 1919 р. позначено стрілками на картосхемі?
А Наступ польської армії генерала Ю. Галлера під час українсько-польської війни
Б Наступ Української галицької армії під час українсько-польської війни
В Відхід Української галицької армії за річку Збруч
Г Перший зимовий похід Армії УНР