Західноукраїнські землів складі австрійської імперії у першій половині XIX ст презентация

Дати:
1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1837 р.- "Русалка Дністровая”
1848 р. – скасування панщини в Галичині;
1848 р. – видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька».

Поняття та терміни:
Будителі – активісти національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов'янських народів, рух національно свідомої інтелігенції у болгарських, чеських, словацьких, словенських і західноукраїнських землях. На території сучасної України рух будителів був представлений у Закарпатті. Під ім'ям будителів в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини XIX століття Олександр Духнович та інші. Закарпатські «будителі» ставили метою збуджувати в масах українську національну свідомість шляхом упровадження рідної мови в освітню мережу, пресу, літературу тощо, виступали за широке дослідження і популяризацію місцевої історії як невід'ємної частини історії всієї України; публічно критикували колонізаторський режим австро-угорської влади, політику мадяризації та онімечення українців.
Революція – швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи..
«Весна народів» - Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій, що прокотилися Європою у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте в зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року. Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав.

Іван Могильницький
(1777(1778)–1831)
Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог.
Заснував першу на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію у 1816 р. «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок.

Олександр Духнович
Греко-католицький священик, україно-руський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів написана народною мовою. Він перейнявся ідеями освіти селян шляхом поширення російської літературної мови, яку вважав загальним надбанням всього російського народу, як в Російській імперіїГреко-католицький священик, україно-руський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів написана народною мовою. Він перейнявся ідеями освіти селян шляхом поширення російської літературної мови, яку вважав загальним надбанням всього російського народу, як в Російській імперії, так і в «Карпатській Русі». Літературна діяльність Духновича почалася в період його керівництва приходом в Біловежі. Там він почав вивчати церковнослов'янськуГреко-католицький священик, україно-руський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Писав язичієм; низка творів написана народною мовою. Він перейнявся ідеями освіти селян шляхом поширення російської літературної мови, яку вважав загальним надбанням всього російського народу, як в Російській імперії, так і в «Карпатській Русі». Літературна діяльність Духновича почалася в період його керівництва приходом в Біловежі. Там він почав вивчати церковнослов'янську і російську мови, збирати народні пісні. В 1847 він видав свою першу книгу — карпаторуський буквар під назвою «Книжица читалная для начинающих».

Руська трійця

Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Іван Вагилевич
(1811–1866)
Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Яків Головацький
(1814–1888)
Український поет, історик літератури, етнограф, викладач і ректор Львівського університету, один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Лук’ян Кобилиця
(1812–1851)
Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на Буковині, депутат австрійського парламенту під час революції 1848—1849 рр.

Культура

Дати:
1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві;
1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

Поняття та терміни:
Романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи та Північної і Південної Америки. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу»; наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності, історизму та захоплення фольклором.
Класицизм — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для історизму важливим був принцип свободи вибору — необмеженість власного, суб'єктивного трактування історичних форм. Повернення до античності.

Василь Каразін
(1773-1842)
Освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.

Михайло Максимович
(1804–1873)
Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, автор наукових праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.

Михайло Остроградський
(1801–1861)
Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій наук, автор наукових праць з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.

Петро Гулак-Артемовський
(1790–1865)
Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан і собака», викладач історії та географії, ректор Харківського університету в 1841—1849 рр.

Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778—1843)
Перший видатний прозаїк нової української літератури, один із засновників Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».

Тарас Шевченко
(1814—1861)
Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної збірки «Кобзар» 1840 та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна», діяч визвольного руху, можливий учасник Кирило-Мефодіївського товариства.

Т. Шевченко, «Автопортрет» (1840 р.)

Т. Шевченко, «Катерина» (1842 р.)

Т. Шевченко, «У Києві»
(“Живописна Україна”)

Т. Шевченко, «Судня рада у селі» (“Живописна Україна”)

Т. Шевченко, «Старости» (“Живописна Україна”)

Т. Шевченко, «Дари Богданові»
(“Живописна Україна”)

В. Тропінін,
«Дівчина з Поділля»

Будівля Київського університету
(1837–1843 рр. )

Памятник князю Володимиру в Києві