Екосистемі послуги парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва Феофанія презентация

Класифікація екосистемних послуг

Методи оцінки екосистемних послуг
Методика оцінювання компонентів фітомаси в динаміці (за Лакида П.І., 2002), зокрема оцінювання фітомаси стовбурів і пасинків (гілок з діаметром більше 8 см) об’ємним методом і визначення фітомаси дрібних гілок і листя – ваговим;
Характеристика основних таксаційних показників сухостійних дерев дуба звичайного та супутніх видів (клен, липа, в’яз, граб) – діаметр, висота, клас сухостою;
Дослідження депонованого вуглецю в мортмасі лісових екосистем;

Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Порівняльна характеристика основних методів економічної оцінки екосистемних послуг (ЕП)

Загальна економічна цінність збереження екосистемних послуг лісових екосистем

Види діяльності (в т.ч. економічної) дозволені на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія» (відповідно до Положення, затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів України від 15.12.2016р. №512
проведення екскурсій і масовий відпочинок населення;
проведення фестивалів та культурно-просвітницьких заходів;
догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вжиття заходів щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, газонних композицій;
наукова, природоохоронна, обмежена господарська та інша діяльність, що не суперечить цільовому призначенню, меті та завданням парку-пам’ятки і проводить з встановленим режимом території (згідно Положення);
виконання відновлювальних робіт із здійснення заходів по запобіганню змін природних комплексів внаслідок негативного впливу або стихійного лиха;
збереження і відтворення природних комплексів та об'єктів парку-пам’ятки.

Метод експерименту з вибором в оцінюванні вартості послуг лісових екосистем
Метод експерименту з вибором було запропоновано і спочатку використовувано у сферах маркетингу, транспорту та психології, а пізніше було адаптовано для визначення уподобань окремих груп населення щодо окремих товарів/ послуг/ стану довкілля.
Метод експерименту з вибором відображає реальні ринкові умови, відповідає теоретичним положенням економіки добробуту та базується на теорії корисності. Відповідно до цього методу респондент, вибираючи із ряду альтернатив, вибере ту, яка дасть найбільшу очікувану корисність.

Переваги/недоліки використання методу експерименту з вибором

Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів
1972 р. - конференція у Стокгольмі, що проводилася під егідою ООН. Лісові ресурси біло охарактеризовано, як найбільш важлива і складна екологічна система планети, що здійснює самостійне регулювання. Конференція започаткувала швидкий розвиток міжнародних і державних організацій зі збереження довкілля.
1972р. - VII Міжнародний лісовий конгрес в Буенос-Айресі - підкреслювалася зміна суспільного статусу лісів, перетворення їх у вирішальний чинник захисту і стабілізації природного середовища.
1992р. - Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро. Вона зібрала представників 179 країн світу, 1600 неурядових організацій. На конференції було проголошено Концепцію сталого розвитку лісового господарства, основні положення якої відображені у документах "Ліс – принципова заява" та "Агенда 21".
1997р. - Кіотський протокол. Він став доповненням до Рамкової конвенції ООН зі змін клімату, підписаної на міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро та узгодив, що країни-учасниці зобов'язані до 2010 р. зменшити викиди парникових газів у середньому на 5,2 % (поріняно з 1990 р.). Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 р.

Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів
2007 р. - Міжнародна конференція ООН. Індонезія, острів Балі. Присвячена заходам боротьби людства проти забруднення довкілля і руйнування клімату нашої планети. У ній взяли участь представники близько 200 країн і узгодили низку заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу антропогенного середовища на довкілля. Учасники конференції прийняли так звану "дорожню карту" – план заходів щодо боротьби з глобальним потеплінням.
1990 р. - Перша європейська конференція, м. Страсбург, присвячена збереженню лісового потенціалу Європи, під назвою "Визначення транскордонних механізмів для захисту лісів" Резолюції, прийняті на конференції, стали вагомим початком співпраці у галузі збереження лісового потенціалу європейських країн.
1993 р. - друга міністерська конференція "Сприяння стійкому і раціональному управлінню щодо користування лісів в Європі», Гельсінкі. Під час конференції взяло участь багато приватних організацій, представники міжнародних урядових лісових інстанцій і неурядові організації екологічного профілю. Загальна Декларація і чотири резолюції, прийняті на конференції, відображають підхід Європи до вирішення глобальних проблем навколишнього середовища, а саме: сприяння принципу раціонального користування і управління лісами, збереження біорізноманіття, розроблення стратегій щодо наслідків можливої зміни клімату для лісової галузі, а також дедалі інтенсивнішу кооперацію у країнах, які перебувають на етапі переходу на ринкову економіку.

2003р. - засідання міністрів на європейському рівні щодо збереження лісів , Відень. На зустрічі, яка проводилася під девізом "Живі Ліси", також були присутні представники Європейського співтовариства, чотири представники країн, розташованих за межами Європи, а також представники 24 міжнародних організацій. Сорок європейських країн і Європейське Співтовариство підписали Віденську декларацію "Європейські ліси – загальне благо, загальні обов'язки" і прийняли п'ять Віденських зобов'язань.
2007р. - П'ята конференція на рівні міністрів, організована під об'єднаним головуванням Польщі та Норвегії, Варшава. У ній брали участь 46 європейських країн, а також п'ять країн-спостерігачів та 28 міжнародних організацій. Усвідомлюючи невідворотність процесу зміни клімату та подальші його наслідки для лісових екосистем і лісового господарства, визнаючи вагому роль лісів у процесі пом'якшення наслідків зміни клімату, міністри лісового господарства країн Європи задекларували, що раціональне управління лісами надає вагомий внесок в екологічну, економічну, соціальну та культурну складові сталого розвитку та особливо у досягнення поставлених міжнародних цілей.
Міжнародні квоти та рамкові договори охорони лісових ресурсів

МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО БІОРІЗНОМАНІТТЯ В ЛІСАХ І НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ
Перелік основних міжнародних та європейських документів, що стосуються біорізноманіття
1. Strategic Plan for Biodiversity 2011-2020, including Aichi Biodiversity Targets (CBD, http://www.cbd.int/decision/cop/?id=12268)
2. European Parliament resolution of 20 April 2012 on our life insurance, our natural capital: an EU biodiversity strategy to 2020 (2011/2307(INI))
3.Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
4. Директива 79/409/ЕЕС про охорону природних видів птахів (Council Directive 79/409/EEC on the conservation of wild birds)
5. Директива 92/43/ЕЕС про збереження природних типів оселищ та видів природної фауни і флори
6. Програма робіт по природно-заповідним територіям Конвенції про біологічне різноманіття

Перелік основних міжнародних та європейських документів, що стосуються біорізноманіття в лісах
7. United Nations Forum on Forests (http://www.un.org/esa/forests/index.html)
8. A new EU Forest Strategy: for forests and the forest-based sector. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (Brussels, 20.9.2013 COM(2013) 659 final, http://eurex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2013:0659:FIN:en:PDF)
9. Expanded programme of work on forest biological diversity ((CBD, sixth meeting in 2002 of the COP, decision VI/22, paragraph 10, annex. https://www.cbd.int/doc/publications/for-pow-en.pdf)
10. The Forest Biodiversity Programme METSO 2008–2016 (Finland)
11. Рішення Міністерських конференцій із захисту лісів у Європі що стосуються біорізноманіття

Перелік чинних міжнародних договорів України, що стосуються біорізноманіття
12. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони (http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?art_id=246581344&cat_id=223223535)
13.Конвенція про біологічне різноманіття (прийнято 5.06.1992, у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), ратифіковано Україною 29.11.1994).
14. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування
в Європі (прийнято 19.09.1979, у м. Берн (Швейцарія), ратифіковано Україною
29.10.1996)
15. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним
чином як середовища існування водоплавних птахів (прийнято 2.02.1971, у
м. Рамсар (Іран), ратифіковано Україною 29.10.1996)
16. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (прийнято 23.06.1979,
у м. Бонн (Німеччина), ратифіковано Україною 19.03.1999)
17. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебува-
ють під загрозою зникнення (прийнято 3.03.1973, у м. Вашингтон (США), рати-
фіковано Україною 14.05.1999)
18. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів
(прийнято 16.06.1995, у м. Гаага (Нідерланди), ратифіковано Україною 4.07.2002
№ 62-IV)