Слайд 2
![Типи письма Існує чотири типи письма: Піктографічне Ідеографічне Словесноскладове Звукове](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-1.jpg)
Типи письма
Існує чотири типи письма:
Піктографічне
Ідеографічне
Словесноскладове
Звукове
Слайд 3
![Піктографічне письмо Піктограми - це елементи візуальної комунікації, невеликі графічні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-2.jpg)
Піктографічне письмо
Піктограми - це елементи візуальної комунікації, невеликі графічні символи, які передають
певну інформацію.
Наприклад:
Сонце – день;
-символ реутилізації ресурсів
Та інші.
Слайд 4
![Ідеографічне письмо (від грец. — ідея, образ і — пишу)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-3.jpg)
Ідеографічне письмо
(від грец. — ідея, образ і — пишу)
Ідеограми
- це знаки,що передають здебільшого цілі слова.
Ідеографічний характер мали найдавніші системи письма — давньоєгипетська, китайська та інші.
Слайд 5
![Ідеограми в сучасному світі: Цифри Арифметичні дії Дорожні знаки Український орнамент та візерунки](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-4.jpg)
Ідеограми в сучасному світі:
Цифри
Арифметичні дії
Дорожні знаки
Український орнамент
та візерунки
Слайд 6
![Словесноскладова писемність вид фонетичної писемності, знаки якої позначають окремі склади.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-5.jpg)
Словесноскладова писемність
вид фонетичної писемності, знаки якої позначають окремі склади.
У середньому складові
абетки (також силабарії) нараховують 80-120 символів.
Слайд 7
![Звукова писемність У цій системі письма кожен графічний знак (літера) передає окремий звук (фонему).](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-6.jpg)
Звукова писемність
У цій системі письма кожен графічний знак (літера) передає окремий
звук (фонему).
Слайд 8
![Чотири сім’ї алфавітів Латинська Слов’янська Арабська Індійська](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-7.jpg)
Чотири сім’ї алфавітів
Латинська
Слов’янська
Арабська
Індійська
Слайд 9
![Латинська сім’я алфавітів Латинський алфавіт використовується у всіх мовах балтійської,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-8.jpg)
Латинська сім’я алфавітів
Латинський алфавіт використовується у всіх мовах балтійської, кельтської, германської
та романської груп, а також в деяких з іранської, семітської, тюрського, фіно-угорської та слов’янської груп, в баскській і албанській мовах.
Слайд 10
![Латинський алфавіт вважають основою сучасних мов світу.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-9.jpg)
Латинський алфавіт вважають основою сучасних мов світу.
Слайд 11
![Слов’янська сім’я алфавітів група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-10.jpg)
Слов’янська сім’я алфавітів
група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Слайд 12
![Три гілки слов’янських мов Західно- слов’янська Польща Словаччина Чехія Східно-слов’янська](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-11.jpg)
Три гілки слов’янських мов
Західно-
слов’янська
Польща
Словаччина
Чехія
Східно-слов’янська
Білорусь
Росія
Україна
Південно-слов’янська
Болгарія
Боснія і Герцеговина
Македонія
Сербія
Словенія
Чорногорія
Хорватія
Слайд 13
![Арабська сім’я алфавітів Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) —](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-12.jpg)
Арабська сім’я алфавітів
Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської
мови і
деяких інших мов, зокрема перської і
певних тюркських мов. Вона складається
з 28 букв. Арабське письмо пишеться справа
наліво. Арабську абетку використовують
такі мови:
арабська, перська, пушту, курдська, урду,
малайська, джаві.
Слайд 14
![Арабський алфавіт.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-13.jpg)
Слайд 15
![Індійська сім’я алфавітів сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-14.jpg)
Індійська сім’я
алфавітів
сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії),
походить від письма брахмі.
Індійські писемності є абуґідами, тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною.
Слайд 16
![Індійський алфавіт.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-15.jpg)
Слайд 17
![Походження і розвиток грецького алфавіту Грецька абетка виникла у 8](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-16.jpg)
Походження і розвиток грецького алфавіту
Грецька абетка виникла у 8 столітті до
н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійський алфавіт являв собою консонантне письмо, тобто складався тільки з приголосних звуків. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт — перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.
Слайд 18
![Грецький алфавіт архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря східна зона західна зона](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-17.jpg)
Грецький алфавіт
архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря
східна зона
західна зона
Слайд 19
![Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-18.jpg)
Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо.
Східно-грецьке
письмо пізніше розвинулося в класичне давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало основою коптського, готського, вірменського,
грузинського письма та слов'янської кирилиці.
Західно-грецьке письмо стало
основою для етруської, відтак
латинської абетки та
рунічного німецького письма.
Слайд 20
![Вплив і сучасне значення Крім використання для запису мови, букви](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-19.jpg)
Вплив і сучасне значення
Крім використання для запису мови, букви грецького алфавіту
використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.
Слайд 21
![Походження і розвиток латинського алфавіту Латинська абетка походить від етруського](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-20.jpg)
Походження і розвиток латинського
алфавіту Латинська абетка походить від етруського алфавіту, заснованого, в
свою чергу, на одному з варіантів західного грецького алфавіту. Латинська абетка усамостійнилася приблизно в VII столітті до н. е. Архаїчна латинська абетка мала 21 літеру.
Сучасні малі літери з'явилися на рубежі античності і Середньовіччя, так само, як знаки пунктуації та діакритичні знаки. Загалом у
своєму сучасному вигляді
Латинська абетка оформилася
близько 800 року н. е.
Слайд 22
![Слов’янський алфавіт Глаголиця Кирилиця Походження і розвиток слов’янського алфавіту](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-21.jpg)
Слов’янський алфавіт
Глаголиця
Кирилиця
Походження і розвиток слов’янського алфавіту
Слайд 23
![Глаголиця Поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-22.jpg)
Глаголиця
Поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських
абеток. Вважається, що саме
глаголицю створив Кирило в 862–863 році для запису священних біблійних текстів
слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами
створення глаголиці, або правильніше
двох, а не одної абетки було існування
двох чи кількох докирилівських
слов'янських абеток.
Слайд 24
![Кирилиця одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-23.jpg)
Кирилиця
одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу деяких
абеток, переважно слов'янських мов. Кирилиця базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.
Слайд 25
![Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а також румуни](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-24.jpg)
Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а також румуни й молдовани. Із запровадженням додаткових літер
і діакритичних знаків до літер кирилиці на позначення специфічних звуків на слов'яно-кириличній графічній основі грунтуються і нинішні системи письма
українців,
білорусів,
росіян,
болгар,
македонців,
сербів,
чорногорців, а також (через російську) абетки багатьох народів колишнього СРСР і монгольська абетка.
Слайд 26
![Дякуємо за увагу! ☺](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-25.jpg)
Слайд 27
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/403982/slide-26.jpg)