Як давньогрецька міфологія і релігія відображали світосприйняття людей презентация

Давньогрецька міфологія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу — Стародавньої Греції, колиски сучасної цивілізації. Розглядаючи богів, божеств та героїв давньогрецьких міфів, можна побачити розвиток сучасного суспільства: як воно змінювало своє ставлення до сил природи, до суспільного та індивідуального.

Завдяки давньогрецьким міфам можна судити про те, як зароджувались основи теології та космології. Зрештою, надзвичайна цінність феномену давньогрецької міфології полягає в тому, що вона підштовхнула людей до необхідності інтелектуального розвитку, до появи багатьох наук, зокрема логіки, математики, тощо.

Зевс у давньогрецькій міфології бог неба, грому і блискавок, що відає усім світом. Головний з богів-олімпійців, третій син титана Кроноса і Реї. Брат Аїда, Гестії , Деметри і Посейдона. Дружина Зевса — богиня Гера. Батько богів і людей. У римській міфології ототожнювався з Юпітером. Атрибутами Зевса були: щит і двостороння сокира, іноді орел; місцеперебуванням вважався Олімп . Зевс мислиться «вогнем», «гарячою субстанцією», мешкаючи в ефірі, володіючи небом, організовуючи осередок космічного та соціального життя.

Посейдо́н — володар світових вод, Океану. В римській міфології йому відповідав Нептун, у слов'ян — Цар Моря, Цар Морський, Водяник. У переносному значенні — морська стихія.Первісно Посейдон — племінний бог іонійців, згодом усієї Греції, син Кроноса та Реї, брат Зевса, Аїда, Гери, Деметри й Гестії, чоловік Амфітріти. Посейдона шанували також як бога землі, води, конярства, будівництва; пізніше він (як Нептун у римлян) став головним богом моря й мореплавства. Уважався батьком багатьох морських чудовиськ і кількох героїв — Тритона, Аміка, Антея, Скірона, Ота й Ефіальта, Кіклопа Поліфема й ін.