Слайд 2
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-1.jpg)
Слайд 3
![Феофан Прокопович. Биография Феофан (Єлеазар) Прокопович (також: Теофан Прокопович; 18](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-2.jpg)
Феофан Прокопович. Биография
Феофан (Єлеазар) Прокопович (також: Теофан Прокопович; 18 червня 1681
— 19 вересня 1736) — український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії (1710-16 рр.), архієпископ Великоновгородський та Великолуцький.
Феофан Прокопович — визначний український діяч епохи бароко. Різносторонність обдарувань, енциклопедичність знань, видатні досягнення в галузі науки, політики, без сумніву дозволяють поставити його в ряд геніїв людства. Праці Ф.Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.
Слайд 4
![Життєвий шлях Єлеазар Прокопович народився у Києві 7 червня 1681](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-3.jpg)
Життєвий шлях
Єлеазар Прокопович народився у Києві 7 червня 1681 року в
родині крамаря Церейського. Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович.
1698 року Єлеазар закінчує Києво-Могилянський колегіум і вирішує продовжити освіту.
Слайд 5
![28 жовтня 1701 року залишає Рим, не закінчивши повного курсу](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-4.jpg)
28 жовтня 1701 року залишає Рим, не закінчивши повного курсу академії.
Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину, деякий час студіює в місті Галле, де знайомиться з ідеями реформаторства.
1704 року повертається в Україну, спершу в Почаївський монастир, потім у Київ, зрікається католицької віри, проходить єпітимію і постригається у православні ченці, прийнявши ім'я Феофана в пам'ять про свого дядька.
Слайд 6
![1725 року Прокоповича призначено архієпископом новгородським і першим членом синоду,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-5.jpg)
1725 року Прокоповича призначено архієпископом новгородським і першим членом синоду, фактичним
главою Російської православної церкви. Він бере участь в організації Російської Академії наук, очолює так звану «учену дружину» діячів культури, до якої належали Татищев, Кантемір та ін. Останнє десятиріччя життя майже залишив діяльність вченого, зазнавав переслідувань з боку противників петровської політики, які плели навколо Прокоповича інтриги, слали в синод доноси, намагаючись позбавити його високого становища в церковній ієрархії.
19 вересня 1736 року помер у Новгороді, похований у новгородському Софійському соборі.
Слайд 7
![Творчий доробок](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-6.jpg)
Слайд 8
![Прокопович про світобудову «Світ… не є нескінченним, але замкненим та](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-7.jpg)
Прокопович про світобудову
«Світ… не є нескінченним, але замкненим та обмеженим певними
границями» - Ф. Прокопович, по суті твердження є адекватним сучасним уявленням про Метагалактику
Слайд 9
![Між наукою і теологією Час Ф.Прокоповича — це час, коли](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/375173/slide-8.jpg)
Між наукою і теологією
Час Ф.Прокоповича — це час, коли активно йшло
розмежування науки і теології. Ф. Прокопович виступає одночасно як провідний теолог і науковець свого часу.