Томас Гоббс

Содержание

Слайд 2

Томас Гоббс Томас Гоббс (англ. Thomas Hobbes) Народився 5 квітня 1588, Малмсбері, Вілшир,

Томас Гоббс

Томас Гоббс
(англ. Thomas Hobbes)
Народився 5 квітня 1588, 
Малмсбері, Вілшир, Англія 
Помер 4 грудня 1679, Дербішир
 —англійський філософ.

Слайд 3

Належав до школи Соціального договору в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична

Належав до школи Соціального договору в традиції реалізму. Основними інтересами Гоббса були політична філософія,історія, етика та геометрія.

На формування його ідей значно вплинули Платон та Аристотель.
Послідовниками його стала вся подальша західна політична філософія.

Платон Арістотель

Слайд 4

Основні методологічні підходи Т.Гоббса Філософію Гоббс визначав, як набуте правильним мисленням пізнання дій

Основні методологічні підходи Т.Гоббса
Філософію Гоббс визначав, як набуте правильним мисленням

пізнання дій або явищ через розуміння їх причин, або, навпаки, причин через дані їх дії.
Під правильним мисленням Гоббс розумів мислення математичне, яке відправляється від аксіом і встановлює закони шляхом дедукції або демонстрації. Проблему причинності розумів як знаходження причини поміркованої, як виведення математичного співвідношення між явищами за принципом causa aequat effectum (причина дорівнює дії).
Слайд 5

Томас Гоббс — класичний представник англійської філософії періоду англійської революції, він послідовно розробляє

Томас Гоббс — класичний представник англійської філософії періоду англійської революції, він послідовно розробляє

систему раціоналістичної філософії, яка охоплює не тільки вчення про буття, пізнання, а й вчення про суспільство, державу. На формування поглядів Гоббса значно вплинули Ф. Бекон, а також Г. Галілей, П. Гассенді, Р. Декарт, І. Кеплер.

Ф. Бекон Г. Галілей П. Гассенді

Слайд 6

Своє вчення про раціональність пізнання він виклав у праці «Про тіло» (1655), де

Своє вчення про раціональність пізнання він виклав у праці «Про тіло» (1655),

де обґрунтував тезу про чуття як початкову стадію пізнання. Він вбачає мету пізнання в раціональному осягненні сутності, причин явищ. Визнання раціонального методу він обґрунтовує посиланнями на досягнення механістичного природознавства в Європі.
Широко застосовуючи факти з історії нової науки, Гоббс доводить, що тільки опираючись на розум, систематичне мислення, можна досягти істини.
Слайд 7

«Левіафа́н, або Суть, будова і повноваження держави церковної та світської»— трактат англійського філософа

«Левіафа́н, або Суть, будова і повноваження держави церковної та світської»— трактат

англійського філософа Томаса Гоббса, присвячений проблемам держави.
Робота створювалась у період буржуазної революції в Англії. Т.Гоббс на той час був вчителем, та викладав у родині багатого дворянина.
На написання цієї роботи філософа
наштовхнули події, які він бачив на вулиці:
перехід від абсолютної монархії,
громадянські війни, репресії короля,
“короткий” та “Довгий” парламенти,
що показали свавілля влади. Він намагався
обміркувати ці події, оскільки був
консерватором за своїм соціальним
напрямком, він вважав революціонерів
ворогами, що не розуміли, що
повертаються до “природного стану”.
Слайд 8

У вступі, Томас Гоббс розкриває поняття Левіафану, якого Т.Гоббс називає Республікою, або Державою

У вступі, Томас Гоббс розкриває поняття Левіафану, якого Т.Гоббс називає

Республікою, або Державою (Commonwealth, or state). У Левіафані верховна влада — це душа, інши представники судової та виконавчої влади — суглоби, нагороди та санкції, що застосовуються до суглобів є нервами, які примушують суглоби до певних дій, а безпека народу — є його головним завданням. Радники держави — це його пам'ять, закони — його розум, занепад держави — його хвороба, громадянська війна — смерть. Домовленості та компроміси, за допомогою яких було об'єднано усе тіло Левіафана, є певним закляттям, результатом якого є він — Левіафан.
Слайд 9

Томас Гоббс, як і Френсіс Бекон та Рене Декарт, критично ставився до схоластичної

Томас Гоббс, як і Френсіс Бекон та Рене Декарт, критично

ставився до схоластичної філософії, яка ще вивчалась тоді в теологічних навчальних закладах, досліджувалася в працях окремих теологів та філософів. Філософія, у розумінні Томаса Гоббса - синонім науки, і головний її предмет - тіло. Категорія тіло інтерпретується дуже широко: природне тіло - річ, природне і одночасно соціальне тіло - людина, штучно створене тіло - держава.
Відповідно існують три розділи філософії (науки взагалі): філософія природи, філософія людини (антропологія), філософія держави. Всю ж філософію Томас Гоббс поділяє на дві частини: природничу або, в арістотелівській інтерпретації першу філософію (натурфілософію), і філософію громадянську або моральну.