Юлія Друніна презентация

Російська радянська поетеса.
Народилася в Москві.
Після початку Великої Вітчизняної війни, у сімнадцятирічному віці записалася у добровільну санітарну дружину, працювала санітаркою в очному госпіталі. Звідти пішла на фронт. Брала участь у будівництві оборонних споруд, була санітаркою піхотного полку. Отримала поранення на фронті, після чого стала курсантом Школи молодших авіаційних спеціалістів. Знову була поранена.

Була контужена і 21 листопада 1944 визнана непридатною до несення військової служби. Юлія Друніна трагічно пішла з життя, покінчивши з собою 20 листопада 1991 року.

Творчий доробок
Збірка «У солдатській шинелі»(1948)
1955 збірка «Розмова з серцем»
1958 - «Вітер з фронту»
1960 - «Сучасники»
1963 - «Тривога»
« У двох вимірах »,« Я родом з дитинства »,« Окопна зірка »,« Не буває кохання нещасливого »(1970-ті роки)
У 1980 році - «Бабине літо»
1983 - «Сонце - на літо»
Серед небагатьох прозових творів Друніної - повість «Аліска» (1973)
автобіографічна повість «З тих вершин ...» (1979)

Досвід війни ліг в основу її віршів, але в її творчості були й інші теми. Одна з них – тема кохання.

“ТЫ РЯДОМ”

Ты - рядом, и все прекрасно

И дождь, и холодный ветер

Спасибо тебе, мой ясный
За то, что ты есть на свете

Спасибо за эти губы

Спасибо за руки эти

Спасибо тебе, мой любый,
За то, что ты есть на свете

Ты - рядом, а ведь могли бы
Друг друга совсем не встретить..

Единственный мой, спасибо

За то, что ты есть на свете!

“ЛЮБОВЬ”

Опять лежишь в ночи, глаза открыв,
И старый спор сама с собой ведешь

Ты говоришь:
- Не так уж он красив!

А сердце отвечает:
- Ну и что ж!

Все не идет к тебе проклятый сон,
Все думаешь, где истина, где ложь...

Ты говоришь:
- Не так уж он умен!

А сердце отвечает:
- Ну и что ж!

Тогда в тебе рождается испуг,
Все падает, все рушится вокруг

И говоришь ты сердцу:
- Пропадешь!-

А сердце отвечает:
- Ну и что ж!