Содержание
- 2. Визначення і поняття аномалії розвитку Аномалія розвитку – це вроджене відхилення від нормального розвитку одного або
- 3. Аномалії сечостатевої системи зустрічаються у 10–14 % новонароджених . Серед усіх аномалій розвитку вони спостерігаються найчастіше
- 4. Класифікація: I. Аномалії ниркових судин. A. Аномалії кількості та розташування (дистопія) B. Аномалії кількості ниркових артерій:
- 5. D. Аномалії форми та структури ниркових артерій . аневризми; фібромускулярний стеноз . E. Природжені артеріовенозні фістули
- 6. II. Аномалії кількості нирок: Аплазія Подвоєння (повне i неповне) Додаткова (третя) нирка
- 7. III. Аномалії величини нирок: гіпоплазія. ІV. Аномалії розташування i форми нирок. A. Дистопія нирок: однобічна (торакальна,
- 8. V. Аномалії структури нирок. A. Дисплазія: рудиментарна, карликова нирка B. Мультикістозна нирка . C. Полікістоз: полікістоз
- 9. VI. Поєднані аномалії нирок: з міхурово-сечовідним рефлюксом; з інфравезикальною обструкцією; з міхурово-сечовідним рефлюксом та інфравезикальною обструкцією;
- 10. Аномалії ниркових судин Аномалії ниркових судин спостерігаються найчастіше серед усіх аномалій верхніх сечових шляхів (до 70–80
- 11. Клініка Клінічна картина. Залежить від ускладнень, які виникають внаслідок обструкції сечоводу . В більшості випадків перебігає
- 12. Діагностика Фізикальне обстеження: пальпація (наявність пухлиноподібного утворення в ділянці нирки); перкусія (притуплення перкуторного звуку над ниркою).
- 13. Рентгенологічні методи дослідження: внутрішньовенна (екскреторна) урографія. Типовою ознакою цієї аномалії є перерив контрасту у ділянці мисково-сечовідного
- 14. Додаткова нижньополярна судина: а – ретроградна уретеропієлограма, б – екскреторна урограма
- 15. Додаткова ниркова артерія справа, яка живить нижній сегмент нирки без розвитку уретеровазального конфлікту: а – тривимірна
- 16. Лікування Тактика лікування визначається у випадку приєднання ускладнень . Операція проводиться при прогресуванні гідронефрозу, що небезпечний
- 17. При значному розширенні миски одночасно проводять резекцію частини її стінки, що також зменшує можливість застою сечі.
- 18. Додаткова верхньополярна артерія Внутрішньониркова артерія, як правило, проходить у ділянці шийки верхньої чашечки . Клінічне значення
- 19. Аномалії розташування ниркової артерії (дистопія)
- 20. Лікування Головний метод лікування – активне спостереження; оперативне лікування показане при ускладненнях, хоча операція досить складна.
- 21. Визначальним є місце відходження ниркової артерії. Поперекова дистопія утворюється при низькому відходженні ниркової артерії від аорти
- 22. Аневризми ниркової артерії Аневризми відносять до аномалій форми та структури ниркових артерій. Розташовуються в більшості випадків
- 23. Фібромускулярний стеноз ниркової артерії Проявляється у вигляді одного або кількох звужень по ходу ниркової артерії, пов’язаних
- 24. Вроджені артеріовенозні фістули Частіше спостерігаються між сегментарними артерією і веною – як поодинокі, так і множинні.
- 25. Аномалії ниркових вен Аномалії правої ниркової вени (додаткові та множинні вени), як правило, клінічного значення не
- 26. Артеріовенозна фістула та подвоєння ниркових вен правої нирки за даними селективної артеріо- і венографії
- 27. Аномалії кількості нирок Аномалії кількості нирок є одними з найбільш розповсюджених (від 10–15 % всіх аномалій
- 28. Аплазія нирки
- 29. Подвоєння нирок Складає близько 10 % всіх аномалій нирок . У жінок фіксується удвічі частіше, ніж
- 30. Екскреторна урограма на 15 хвилині. Повне подвоєння лівої нирки, розщеплення лівого сечоводу. Неповне подвоєння нирки: а
- 31. Клінічна картина Клінічно у більшості випадків ця аномалія не проявляється. У частини хворих виникають явища застою
- 32. Діагностика Базується на клінічних проявах захворювання і даних допоміжних інструментальних методів обстеження. Основні методи діагностики: Екскреторна
- 33. Лікування Консервативне лікування. Пов’язане з лікуванням можливих ускладнень (гідронефротична трансформація нирки, гострий та хронічний пієлонефрит, сечокам’яна
- 34. Додаткова нирка Завжди однобічна аномалія розвитку. Додаткова нирка має автономне кровопостачання, венозний, лімфатичний відтік та сечовід,
- 35. Аномалії розташування нирок Дистопія нирки Спостерігається в 3 % усіх аномалій нирок . Полягає у порушенні
- 36. Класифікація Тазова дистопія (ниркова артерія відходить від внутрішньої клубової артерії) . Нирка розташовується в малому тазу
- 37. Клініка. Лікування. Клінічна картина. Як правило, пов’язані з ускладненнями (гідронефроз, пієлонефрит, сечок а м’яна хвороба) .
- 38. Аномалія структури нирки Полікістоз нирок Належить до аномалій структури нирок і складає 10–17 % усіх аномалій
- 39. Класифікація Полікістоз новонароджених; Полікістоз дорослих . При першому варіанті типовим є значне ураження паренхіми обох нирок,
- 40. Клініка 1. Урологічні: хронічна хвороба нирок; пієлонефрит; сечокам’яна хвороба; нефрогенна гіпертензія; крововиливи та нагноєння кіст; вторинна
- 41. Діагностика І. Зміни в сечі. 1 . Гіпоізостенурія (щільність сечі 1,002–1,009); 2 . Протеїнурія (до 1
- 42. Лікування Консервативне. Загальні принципи лікування базуються на попередженні прогресування ниркової недостатності, загостренні хронічного пієлонефриту, лікуванні інших
- 44. Аномалії розвитку сечоводів Підготували: Оголенко В.В, Куцолабська Н.П, Цокало Є.В
- 45. Аномалії розвитку сечоводів зустрічаються відносно часто – біля 20 % вад розвитку сечової системи. Найчастіше ці
- 46. Аномалії кількості сечоводів бувають: 1) аплазія; 2) подвоєння (потроєння) повне і неповне.
- 47. Аплазія (агенезія) сечоводів Є дуже рідкісною вадою розвитку і зустрічається у 0,2 % хворих з аномаліями
- 48. Подвоєння сечоводів Найчастіша аномалія розвитку сечоводу і, як правило, пов'язана з подвоєнням нирок. Подвоєння сечоводів може
- 50. Аномалії розвитку структури сечоводу поділяються на: 1) гіпоплазія; 2) нейром'язова дисплазія, ахалазія, мегауретер; 3) клапани сечоводу;
- 51. Гіпоплазія сечоводу Дана аномалія, як правило, поєднується з гіпоплазією відповідної нирки. Гіпоплазований сечовід являє собою тонку
- 52. Нервово-м’язова дисплазія сечоводу
- 53. Нервово-м'язова дисплазія сечоводу Найбільш часта і важка аномалія розвитку верхніх сечових шляхів. Це вроджений недорозвиток його
- 54. Уретероцеле Кістоподібне випинання інтрамурального відділу сечоводу у просвіт сечового міхура, яке має вид округлого утворення з
- 55. Класифікація уретероцеле: 1. Звичайне – при нормальному розташуванні вічка сечоводу. 2. Ектопічне – при атиповому розташуванні
- 56. Клінічна картина Аномалія найчастіше однобічна і при невеликих розмірах перебігає безсимптомно. Зрідка є скарги на утруднене
- 57. Діагностика 1. Цистоскопія (визначається булавоподібне або округле утворення в ділянці відповідного вічка сечоводу з точковим отвором
- 58. Диференційна діагностика проводиться з пухлиною сечового міхура (вирішальне значення має цистоскопія) та з конкрементом сечового міхура
- 60. Клапани сечоводу це дуплікатура слизової оболонки сечоводу, яка виникає, як правило, в нижніх його відділах і
- 61. Причини клапанів сечоводу. Причиною виникнення клапанів сечоводу є той факт, що при народженні сечовід має таку
- 62. Симптоми клапанів сечоводу Симптоматика захворювання визначається застоєм сечі в порожнині ниркової миски. Внаслідок цього відбувається розтягнення
- 63. Діагностика клапанів сечоводу На першому етапі медичного дослідження, коли виконуються загальні аналізи крові і сечі, змін,
- 64. Лікування клапанів сечоводу Клапани сечоводу потребують лікування тільки в тому випадку, коли виникає обтурація його просвіту
- 65. Аномалії форми кільцеподібний; штопороподібний. мегалоуретер
- 66. Мегалоуретер Розширення сечовода на всьому протязі. Виникає, як правило, внаслідок порушення прохідності нижніх сечових шляхів (гіпертрофії
- 67. Аномалії розташування і впадіння Ретрокавальний сечовід – розташування сечоводу, зазвичай правого, позаду нижньої порожнистої вени. Це
- 68. Ретроілеальний сечовід – сечовід розташовується позаду клубових судин. Вкрай рідка аномалія. При порушенні відтоку сечі та
- 69. Ектопія вічка сечоводу – ненормальне розташування вічка сечоводу. Може бути одно- чи двостороннім. Вічко може відкриватись
- 70. Основний симптом- нетримання сечі у той же час при нормальному акту сечовипускання. Аномалію діагностують шляхом огляду,
- 71. Лікування завжди оперативне: при функціональному збереженні нирки необхідно виконати пересадку сечоводуу сечовий міхур (уретероцистоанастомоз). При загибелі
- 72. Гідронефроз Підготували: Новиченко Ірина Антіпова Єлизавета Фесянова Лілія
- 73. Гідронефротична трансформація нирки, або гідронефроз-це вроджене або набуте захворювання, що характеризується розширенням миски та чашок, порушенням
- 74. Класифікація 1. За етіологією: а) первинний, або вроджений, що розвивається внаслідок вродженої перешкоди в ділянці мисково-сечовідного
- 75. Етіологія Етіологія гідронефрозу носить різноманітний характер і може бути зумовлена: 1) нейром'язовою дисплазією мисково-сечовідного сегмента; 2)
- 76. а - стеноз мисково-сечовідного сегмента; б - гіпертрофія м'язів мисково-сечовідного сегмента; в - високе відходження сечоводу
- 77. Патогенез I стадія - розширення тільки ниркової миски(пієлоектазія) з незначним порушенням ниркової функції. II стадія –
- 78. Симптоматика і клінічний перебіг У більшості випадків гідронефроз перебігає безсимптомно, що є причиною пізньої його діагностики
- 79. Гідронефроз під час вагітності Розвиток гідронефрозу під час вагітності обумовлено наявністю постійно зростаючого плода в утробі
- 80. Основні завдання діагностики, крім власне виявлення гідронефрозу, - виявлення причини порушення відтоку сечі з нирки, визначення
- 81. Збір анамнезу – Виявлення наявності в анамнезі сечокам'яної хвороби, ниркових кольок, болю в поперековій ділянці, операцій
- 82. Пальпація: можна виявити збільшену, еластичної консистенції, іноді трохи болючу при пальпації нирку. Можливе виявлення гідронефрозу пальпацією
- 83. Дослідженні сечі Лейкоцитурія Еритроцитурія( мікро-,макро-) Аналіз крові У хворих з гідронефрозом в клінічному зазвичай змін не
- 84. УЗД нирок оцінюють наявність і ступінь розширення чашечко-мискової системи товщину паренхіми нирки стан протилежної нирки Інформативність
- 86. Рентгенологічні методи дослідження : -на оглядових рентгенограмах можливе виявлення збільшення розмірів нирки. Екскреторна урографія дозволяє оцінити
- 87. Ретроградна уретеропієлографія Виконуються значно рідше і коли інформація щодо стану чашечно-мискової системи і прохідності сечоводу, отримана
- 88. Ниркову ангіографію при гідронефрозі проводять, коли необхідно оцінити нирковий кровообіг і виявити додаткові судини, що порушують
- 89. Лікування При І стадії гідронефрозу без виражених суб'єктивних та функціональних розладів встановлюється диспансерний нагляд з проведенням
- 90. Лікування II та III стадії – виключно хірургічне. Існує два принципово різних методи хірургічного лікування: нефректомія
- 91. Нефректомія при термінальному гідронефрозі (III стадія) повинна бути суворо обґрунтована з урахуванням функціонального стану контрлатеральної нирки.
- 92. Незадовільні результати повторних пластичних операцій, тривало не заживаючі гнійні та сечові нориці, виражена гіпертензія змушують видалити
- 93. Міністерство охорони здоров'я України Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова Кафедра хірургії №1 з
- 94. Опущення нирки (нефроптоз) – це патологічний стан, при якому нирка зміщується від її фізіологічного місця розташування,
- 95. Згідно з медичною статистикою, набагато частіше нефроптоз зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. І найчастіше патологічний
- 96. Через рухливість нирок порушується архітектура судинного сплетення, внаслідок чого вони мають тенденцію до витончення і звуження.
- 97. Причини виникнення: 1. Різке зниження ваги, при якому може відбутися зниження об'єму жирової капсули. 2. Спадкова
- 98. Механізм розвитку нефроптозу • порушується фіксаційна структура жирової клітковини навколониркового простору; • без надійної фіксаційної структури
- 99. • крім судин, натягуються і травмуються нерви, лімфатичні судини; • на початкових етапах розвитку нефроптозу у
- 100. I стадія – жодних проявів, орган частково зміщується на вдиху, повертається на місце при видиху. Симптоматика
- 101. II стадія – з’являються скарги загального характеру (нездужання, слабкість). Нирка в вертикальному положенні тіла повністю виходить
- 102. III стадія – скарги набувають локального характеру. Нирка здатна зміститися до порожнини малого таза. Відмічаються симптоми
- 103. Клінічні прояви • біль в животі або в боці, що віддає в малий таз, може бути
- 104. Діагностика пальпація нирки; загальний і біохімічний аналізи крові та сечі; аналізи сечі за Нечипоренко і Зимницьким;
- 106. Лікування: Нефроптоз погано піддається лікуванню консервативними методами, найбільш ефективним методом лікування є лапароскопічна нефропексія.
- 107. ПРОВЕДЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ НЕФРОПЕКСІЇ Операція починається з того, що пацієнт вводиться в стан наркозу. У передній черевній
- 109. ПЕРЕВАГИ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ НЕФРОПЕКСІЇ Лапароскопічне втручання, в порівнянні з відкритим доступом, набагато менше травмує пацієнта. Замість широкого
- 111. Скачать презентацию