Антигени. Імунногенність та антигенність презентация

Антигени (корпускулярні)
бактерії
віруси
чужорідні клітини крові
пилок

Антигени (розчинні)
ЛПС (бактерійні ендотоксини)
Білки (бактерійні екзотоксини)
Чужорідні біополімери природного походження
Чужорідні полімери штучного походження

Просторова структура білкових екзотоксинів деяких бактерій

Навіть молекули антитіл можуть проявляти антигенні властивості при введені іншим живим організмам

Імуногенність та антигенність
Імуногенність - здатність викликати імунну відповідь
Антигенність - здатність взаємодіяти з антитілами

Прояв антигенності - утворення комплексу АГ-АТ

У відповідь на імунізацію будь-яким антигеном активуються багато клонів В-лімфоцитів. Антитіла різних клонів розпізнають різні ділянки антигену

В-епітоп, або антигенна детермінанта
Частина молекули АГ, що безпосередньо взаємодіє з активним центром антитіла, називають В-епітоп.
Місце скупчення В-епітопів на молекулі антигену називають антигенною детермінантою.
В структурі антигенної детермінанти виділяють імунодомінантні ділянки, які роблять найбільший внесок у формування комплексу з антитілом
Гаптен, як правило, виступає у ролі антигенної детермінанти на носії

Комплекс антигену з Fab-фрагментом антитіла

Лінійні та конформаційні В-епітопи

Прояв антигенності - утворення комплексу АГ-АТ

Імунодифузія в гелі

Наявність імуногенності, тобто здатності викликати імунну відповідь, залежить від:
Молекулярної маси
Нерозчинності
Чужорідності
Періодичності розташування епітопів (валентності антигенів)
Шкідливості (патогенності)
Зниженої швидкості катаболізму і виведення з організму

Т-залежні і Т-незалежні антигени

Презентація антигену

Т-епітоп
Частина молекули АГ, що безпосередньо взаємодіє з рецепторами Т-клітин, називають Т-епітопом
Т-епітопи презентуються в комплексі з антигенами МНС
(інша назва Т-епітопів - антигенні пептиди)
Т-епітопи з’являють внаслідок процесінгу антигену в антиген-презентувальних клітинах
Т-епітопи завжди лише пептидної природи
Т-епітопи завжди лінійні
Розрізняють Т-епітопи, що розпізнаються Т-кілерами (презентуються разом з МНС І) та Т-епітопи, що розпізнаються Т-хелперпами (презентуються разом з МНС ІІ)
Розмір Т-епітопів в середньому 8-10 а.к. залишків
Від наявності Т-епітопів залежить імуногенність антигену

Структура антигенів гістосумісності

Природні антигени
Неповні
Т-незалежні
Т-залежні
пептиди
пептидоглікани
Білки
моносахариди
Полісахариди
Глікопротеїни
нуклеотиди
НК
Нуклеопротеїни
ліпіди
ЛПС
Ліпопротеїни

Роль носія у формуванні вторинної імунної відповіді (досліди Клауса Рaєвського)
І імунізація
ІІ іммунізація
Імунна відповідь
Ова-ДНФ
Ова-ДНФ
+ + +
БСА-ДНФ
БСА-ДНФ
+ + +
Ова-ДНФ
БСА-ДНФ
+/-
Ова-ДНФ, БСА
БСА-ДНФ
+ + ++

Т-епітопи лише лінійні

Будова “активних центрів” МНС І і МНС ІІ, в яких розташовуються Т-епітопи
МНС І
МНС ІІ

ДК
В-лімфоцит

Дендритна клітина
Тх1
Аг
Кітина-мішень
Аг
ЦТЛ
Загальна схема імунної відповіді
МФ
Тх2
В

Дендритна клітина
Аг
Клітина-мішень
Аг
T-залежна імунна відповідь
МФ
Тх2
МНС типу ІІ
МНС типу І
TCR
Аг
Аг
Аг
Аг
ВCR