Слайд 2
![Глiкозиди – природнi органiчнi сполуки, якi складаються з вуглеводної та](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-1.jpg)
Глiкозиди – природнi органiчнi сполуки, якi складаються з вуглеводної та невуглеводної
частин.
Вуглеводну частину називають глiконом, а невуглеводну – аглiконом. Глiкозиди дуже поширенi у природi. Мiстяться в усiх родинах рослин у клiтинному соцi. Кiлькiсть їх варiює до 20%. Цукри, що входять до складу глiкозидiв, сприяють розчиненню та всмоктуванню, посилюючи їх дiю. Аглiкони належать до рiзних хiмiчних сполук, вiд яких залежать фармакологiчна дiя та застосування.
Серцевi глiкозиди - похiднi циклопентанпергiдрофенантрену, якi вибiрково дiють на мiокард. Це особливi природнi глiкозиди, що мають важливе значення для медицини.
Слайд 3
![Поширення. Мiсце локалiзацiї серцевих глiкозидiв Серцевi глiкозиди виявленi у 14](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-2.jpg)
Поширення. Мiсце локалiзацiї серцевих глiкозидiв
Серцевi глiкозиди виявленi у 14 родинах рослин:
ранниковi, жовтецевi, кутровi, конвалiєвi, лiлiйнi, капустянi та iн. Глiкозиди утворюються у трав’янистих рослинах, кущах, лiанах, у пiдземних та надземних органах. Розчиненi у клiтинному соцi.
На утворення i накопичення серцевих глiкозидiв впливають географiчний район зростання, фаза вегетацiї рослини, погоднi умови, свiтло, грунт.
Знайдено серцевi глiкозиди в отруйних видiленнях шкiрних залоз жаб.
Слайд 4
![Будова та класифiкацiя I класифiкацiя 1. карденолiди: аглiкони з 5-членним](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-3.jpg)
Будова та класифiкацiя
I класифiкацiя
1. карденолiди: аглiкони з 5-членним ненасиченим лактонним кiльцем;
2.
буфадiєнолiди: аглiкони з 6-членним ненасиченим лактонним кiльцем.
II класифiкацiя
1. Серцевi глiкозиди, що кумулюють: мають метильний радикал (наперстянка);
2. Серцевi глiкозиди, що не кумулюють: мають альдегiдний радикал (строфант, горицвiт).
Слайд 5
![Фiзико-хiмiчнi властивостi Специфiчна дiя на мiокард залежить вiд аглiкону, моносахариди](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-4.jpg)
Фiзико-хiмiчнi властивостi
Специфiчна дiя на мiокард залежить вiд аглiкону, моносахариди посилюють розчиннiсть,
поглинання та утримання глiкозиду мiокардом.
Серцевi глiкозиди – безбарвнi або бiлi кристалiчнi речовини, гiркi на смак, без запаху. Мало розчиннi у водi, добре розчиняються у спиртi. Деякi флуоресцiюють в УФ-променях.
Серцевi глiкозиди, якi мають довгий вуглеводний ланцюг, краще розчиняються у водi. Аглiкони добре розчиняються в органiчних розчинниках.
Серцевi глiкозиди – нестiйкi сполуки, легко гiдролiзуються пiд дiєю ферментiв, кислот, основ i втрачають кардiотонiчну дiю.
Слайд 6
![Реакцiї iдентифiкацiї кардiоглiкозидiв 1. На стероїдне ядро: а) реакцiя Лiбермана-Бурхарда:](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-5.jpg)
Реакцiї iдентифiкацiї кардiоглiкозидiв
1. На стероїдне ядро:
а) реакцiя Лiбермана-Бурхарда: утворюється коричневе кiльце,
а верхнiй шар стає зеленим;
б) реакцiя Розенгейма: з’являється синє або синьо-зелене забарвлення.
2. На лактонне кiльце:
а) реакцiя Легаля: з’являється червоне забарвлення, яке швидко зникає;
б) реакцiя Раймонда: з’являється фiолетове забарвлення.
Слайд 7
![3. Реакцiя на вуглеводи: а) реакцiя з реактивом Фелiнга: з’являється](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-6.jpg)
3. Реакцiя на вуглеводи:
а) реакцiя з реактивом Фелiнга: з’являється цегляно-червоний колiр;
б)
реакцiя Келлера-Кiлiанi: з’являється синє забарвлення.
При якiсному аналiзi використовують також метод хроматографiї.
Кiлькiсний аналiз. При стандартизацiї сировини, яка мiстить серцевi глiкозиди, використовують бiологiчний аналiз. Бiологiчну активнiсть ЛРС виражають в одиницях дiї.
Одна одиниця дiї - це найменша доза препарату, витяжки iз сировини, яка зупиняє серце тварини у фазу систоли протягом години (ЖОД, КОД, ГОД).
Слайд 8
![Особливостi заготiвлi, сушiння та зберiгання ЛРС Обов’язково слiд дотримуватись охоронних](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-7.jpg)
Особливостi заготiвлi, сушiння та зберiгання ЛРС
Обов’язково слiд дотримуватись охоронних заходiв. Збирати
в суху погоду, швидко вiдправляти на сушку, тому що серцевi глiкозиди – нестiйкi сполуки, втрачають цукри, а аглiкони дiють у 5 – 6 разiв слабше. Щоб зберегти глiкозиди, сущiння сировини потрiбно розпочинати не пiзнiше нiж за 2 години пiсля заготiвлi.
Сушити треба швидко, тонким шаром, за темп. 55-60С.
Зберiгають ЛРС в сухому, прохолодному, без сонячних променiв мiсцi. Сировину зберiгають за списком Б, насiння строфанту – за списком А. Чистi глiкозиди зберiгають за списком А.
Слайд 9
![Фармакологiчна дiя та застосування Серцевi глiкозиди у терапевтичних дозах тонiзують](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-8.jpg)
Фармакологiчна дiя та застосування
Серцевi глiкозиди у терапевтичних дозах тонiзують роботу мiокарда,
у надмiрних – пригнiчують i можуть спричинювати зупинення серця.
Препарати застосовують при хронiчнiй сецевiй недостатностi за призначенням лiкаря. Вилучають чистi глiкозиди, готують галеновi та новогаленовi препарати.
Слайд 10
![Листя наперстянки пурпурової – Folia Digitalis purpureae Наперстянка пурпурова – Digitalis purpurea Родина ранниковi - Scrophulariaceae](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-9.jpg)
Листя наперстянки пурпурової – Folia Digitalis purpureae
Наперстянка пурпурова – Digitalis purpurea
Родина
ранниковi - Scrophulariaceae
Слайд 11
![Поширення В Українi культивується. Дико росте в Африцi, Центральнiй та Захiднiй європi на гiрських, лiсових схилах.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-10.jpg)
Поширення
В Українi культивується. Дико росте в Африцi, Центральнiй та Захiднiй європi
на гiрських, лiсових схилах.
Слайд 12
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-11.jpg)
Слайд 13
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-12.jpg)
Слайд 14
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-13.jpg)
Слайд 15
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-14.jpg)
Слайд 16
![Морфологiчний опис ЛР Дворiчна трав’янiста рослина заввишки до 120 см.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-15.jpg)
Морфологiчний опис ЛР
Дворiчна трав’янiста рослина заввишки до 120 см. Прикореневi листки
з крилатими черешками в розетцi. Стебловi листки почерговi, сидячi, жилкування сiтчасте, край городчастий. Квiтки великi, зiбранi в однобiчнi гроно – вiночок наперсткоподiбний зовнi пурпуровий, а в серединi фiолетовий. Плоди – багатонасiннi двогнiзднi коробочки. Вся рослина отруйна.
Слайд 17
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-16.jpg)
Слайд 18
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-17.jpg)
Слайд 19
![Заготiвля ЛРС Збирають листки на плантацiях першого року в кiнцi](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-18.jpg)
Заготiвля ЛРС
Збирають листки на плантацiях першого року в кiнцi лiта, коли
листки розвинулись i досягли розмiру не менше 15 см. На плантацiях другого року листки збирають 2 – 3 рази за лiто.Розетковi листки збирають без черешкiв, оскiльки вони мiстять мало глiкозидiв i довго сохнуть.
Слайд 20
![Сушiння, зберiгання ЛРС Сушать сировину негайно в сушарнях за темп.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-19.jpg)
Сушiння, зберiгання ЛРС
Сушать сировину негайно в сушарнях за темп. 55-60С, тонким
шаром. Досушують за темп. 40С. У сухої сировини черешки ламкi. Пiсля сушiння вiдбирають пожовклi та бурi листки. Сировина отруйна!
Зберiгається ЛРС за списком Б, окремо вiд iншої сировини. Термiн зберiгання – 1 рiк. В аптеках ЛРС не реалiзується.
Слайд 21
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-20.jpg)
Слайд 22
![Хiмiчний склад ЛРС Сировина мiстить понад 50 кардiоглiкозидiв та їхнiх](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-21.jpg)
Хiмiчний склад ЛРС
Сировина мiстить понад 50 кардiоглiкозидiв та їхнiх аглiконiв. Головними
глiкозидами є пурпуреаглiкозид А, пурпуреаглiкозид Б. Крiм того у листках наявнi флавоноїди, стероїднi сапонiни, ароматичнi кислоти.
Слайд 23
![Фармакологiчна дiя та застосування Кардіотонічний засіб. Використовують при всiх ступенях](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-22.jpg)
Фармакологiчна дiя та застосування
Кардіотонічний засіб. Використовують при всiх ступенях хронiчної серцевої
недостатностi рiзного походження. Біологічна активність 1г сировини – 50-66 ЖОД. Контролюється щорiчно.
Слайд 24
![Лiкарськi форми та препарати Настiй, розчин для iн’єкйцiй, таблетки; препарати](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-23.jpg)
Лiкарськi форми та препарати
Настiй, розчин для iн’єкйцiй, таблетки; препарати гiтоксин, дигiтоксин,
кордигiт у таблетках. Дiють препарати через 30-60 хв, дiя довготривала, до 24 годин (кумулюють).
Слайд 25
![Листя наперстянки великоквiткової – Folia Digitalis grandiflorae Наперстянка великоквiткова – Digitalis grandiflora Родина ранниковi - Scrophulariaceae](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-24.jpg)
Листя наперстянки великоквiткової – Folia Digitalis grandiflorae
Наперстянка великоквiткова – Digitalis grandiflora
Родина
ранниковi - Scrophulariaceae
Слайд 26
![Поширення Дико росте в Прикарпаттi, Закарпатськiй областi, зустрiчється на Полiссi.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-25.jpg)
Поширення
Дико росте в Прикарпаттi, Закарпатськiй областi, зустрiчється на Полiссi. Росте серед
кущiв, на лiсових галявинах. Запаси сировини великi, але перевагу вiддають культивованим видам наперстнок.
Слайд 27
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-26.jpg)
Слайд 28
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-27.jpg)
Слайд 29
![Морфологiчний опис ЛР Багаторiчна трав’яниста рослина заввишки до 80 см.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-28.jpg)
Морфологiчний опис ЛР
Багаторiчна трав’яниста рослина заввишки до 80 см. Прикореневi листки
з крилатими черешками в розетцi. Стебловi листки, сидячi ланцетовиднi або видовжено-яйцеподiбнi, край гострозубчастий, жилкування перисте. Вiночок жовтого кольору, всерединi з буруватими жилками. Квiтки наперсткоподiбнi, утворюють рiдке однобiчне гроно. Плоди – багатонасiннi коробочки.
Слайд 30
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-29.jpg)
Слайд 31
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-30.jpg)
Слайд 32
![Заготiвля, сушiння, зберiгання Хiмiчний склад Фармакологiчна дiя та застосування Лiкарськi](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-31.jpg)
Заготiвля, сушiння, зберiгання
Хiмiчний склад
Фармакологiчна дiя та застосування
Лiкарськi форми i засоби
Подiбнi
до наперстянки пурпурової.
Бiологiчна активнiсть 1 г сировини – 50-66 ЖОД. Контролюється щорiчно. Запропановано як замiнник наперстянки пурпурової. Має кумулятивний ефект.
Слайд 33
![Листя наперстянки шерстистої – Folia Digitalis lanatae Наперстянка шерстиста – Digitalis lanata Родина ранниковi - Scrophulariaceae](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-32.jpg)
Листя наперстянки шерстистої – Folia Digitalis lanatae
Наперстянка шерстиста – Digitalis lanata
Родина
ранниковi - Scrophulariaceae
Слайд 34
![Поширення та мiсцезростання. Дико, зрідка зустрiчається у Закарпаттi. Для заготiвлi сировини в Україні культивується.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-33.jpg)
Поширення та мiсцезростання.
Дико, зрідка зустрiчається у Закарпаттi. Для заготiвлi сировини
в Україні культивується.
Слайд 35
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-34.jpg)
Слайд 36
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-35.jpg)
Слайд 37
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-36.jpg)
Слайд 38
![Морфологiчний опис ЛР Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло поодиноке, рівномiрно вкрите](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-37.jpg)
Морфологiчний опис ЛР
Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло поодиноке, рівномiрно вкрите листками. Нижнi
листки видовжено-яйцеподiбнi, цiлокраї, верхнi — сидячi ланцетоподiбнi, голі. Квiткова китиця густа , довга. Віночок бурувато-жовтий з ліловими жилками. Вісь суцвiття, приквітники, чашечка опушенi, тому назва «шерстиста». Сировина отруйна!
Слайд 39
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-38.jpg)
Слайд 40
![Правила заготiвлi На першому році життя збирають розвинені листки; на](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-39.jpg)
Правила заготiвлi
На першому році життя збирають розвинені листки; на другому –
листки збирають до цвітiння, оскiльки вмiст глікозидiв у цей період максимальний.
Слайд 41
![Сушiння, зберiгання ЛРС Сушать у сушарнях, швидко за темп. 55-60С,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-40.jpg)
Сушiння, зберiгання ЛРС
Сушать у сушарнях, швидко за темп. 55-60С, тонким шаром
або повiльно за темп. 20С. Пiсля сушiння вiдбирають листки, що втратили колiр. Сировину зберiгають за списком Б!, препарати чистих глiкозидiв – за списком А! Термiн зберiгання – до 2 рокiв.
Слайд 42
![Хiмiчний склад Листя наперстянки шерстистої містить понад 40 глiкозидiв кардiотонiчної](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-41.jpg)
Хiмiчний склад
Листя наперстянки шерстистої містить понад 40 глiкозидiв кардiотонiчної дії. Головні
первинні глiкозиди – ланатозиди А, В, С, D, Е. Крім того , виявлено стероїдні сапонiни та флавоноїди. Біологічна активність сировини – 100 ЖОД.
Слайд 43
![Фармакологiчна дiя та застосування Кардіотонічний засіб. Порівняно з іншими наперстянками має меншу кумулятивну властивість, швидку дію.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-42.jpg)
Фармакологiчна дiя та застосування
Кардіотонічний засіб. Порівняно з іншими наперстянками має
меншу кумулятивну властивість, швидку дію.
Слайд 44
![Лiкарськi форми та засоби Готують таблетки i розчини для iн’єкцiй.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-43.jpg)
Лiкарськi форми та засоби
Готують таблетки i розчини для iн’єкцiй. Препарати: дигоксин,
дигитоксин (список А), лантозид, ланатозид С, ланiкор, целанiд.
Слайд 45
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-44.jpg)
Слайд 46
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-45.jpg)
Слайд 47
![Квiтки конвалiї – Flores Convallariae Листя конвалiї – Folia Convallariae](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-46.jpg)
Квiтки конвалiї – Flores Convallariae
Листя конвалiї – Folia Convallariae
Трава конвалiї -
Herba Convallariae
Конвалiя звичайна (травнева) – Convallaria majalis
Родина конвалiєвi - Convallariaceae
Слайд 48
![Поширення: Лісовi та лісостеповi зони України. Утворює зарості у хвойних,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-47.jpg)
Поширення:
Лісовi та лісостеповi зони України. Утворює зарості у хвойних, хвойно-листяних
та широколистих лiсах. Любить тінисті вологі місця.
Слайд 49
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-48.jpg)
Слайд 50
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-49.jpg)
Слайд 51
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-50.jpg)
Слайд 52
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-51.jpg)
Слайд 53
![Морфологiчний опис ЛР Багаторiчна трав’яниста рослина заввишки 15-20 см, з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-52.jpg)
Морфологiчний опис ЛР
Багаторiчна трав’яниста рослина заввишки 15-20 см, з довгим повзучим
кореневищем. Вiд кореневища вiдходить 2 -3 великих видовжено-елiптичних листки з дуговим жилкуванням. На тригранному квітконосі розміщена проста однобока китиця дзвоникоподiбних білих квіток з сильним приємним запахом. Плоди – кулясті оранжево-червоні ягоди. Рослина отруйна!.
Слайд 54
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-53.jpg)
Слайд 55
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-54.jpg)
Слайд 56
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-55.jpg)
Слайд 57
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-56.jpg)
Слайд 58
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-57.jpg)
Слайд 59
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-58.jpg)
Слайд 60
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-59.jpg)
Слайд 61
![Правила заготiвлi ЛРС Квiтки i траву збирають на початку, а](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-60.jpg)
Правила заготiвлi ЛРС
Квiтки i траву збирають на початку, а листки –
до початку цвiтiння. Збирають у суху, сонячну погоду, пiсля 11-й години дня, коли обсохне роса. Суцвiття зрiзають нижче вiд останньої квiтки на 3 см. Заборонено витягувати рослини з грунту. Повторна заготiвля через 3-4 роки. В Українi є заказники, де заготiвля конвалiї заборонена.
Слайд 62
![Сушiння, зберiгання ЛРС Видаляють пожовклi листки, вiдцвiлi квiтки. Сировину сушать](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-61.jpg)
Сушiння, зберiгання ЛРС
Видаляють пожовклi листки, вiдцвiлi квiтки. Сировину сушать швидко, одразу
пiсля заготiвлi, у сушарнях за темп. 50-60С. На горищах пiд залiзним дахом, розкладають шаром у 1-2 рослини. При повiльному сушiннi сировина жовкне. Термiн зберiгання трави та листкiв – 2 роки, квiток – 1 рiк. Список Б!
Слайд 63
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-62.jpg)
Слайд 64
![Хiмiчний склад ЛРС Мiстить близько 20 карденолiдiв, флавоноїди, терпеноїди, стероїднi](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-63.jpg)
Хiмiчний склад ЛРС
Мiстить близько 20 карденолiдiв, флавоноїди, терпеноїди, стероїднi сапонiни, кумарини.
Головнi серцевi глiкозиди – це конвалозид, конвалотоксин, конвалотоксол.
Слайд 65
![Фармакологiчна дiя Кардiотонiчний засiб. Препарати посилюють серцевi скорочення, уповiльнюють ритм](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-64.jpg)
Фармакологiчна дiя
Кардiотонiчний засiб. Препарати посилюють серцевi скорочення, уповiльнюють ритм серця;
збiльшують сечовидiлення, усувають бiль, набряки, синюшнiсть.
Бiологiчна активнiсть трави – 120 ЖОД, листкiв – 90 ЖОД, а квiток – 200 ЖОД. Активнiсть трави та листкiв контролюється щорiчно, квiток – кожнi 6 мiс.
Слайд 66
![Лiкарськi форми i засоби Настойка, сухий екстракт; краплi (настойка конвалiї](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-65.jpg)
Лiкарськi форми i засоби
Настойка, сухий екстракт; краплi (настойка конвалiї з настойкою
валерiани, адонiзидом; настойка конвалiї з настойкою кропиви собачої; настойка конвалiї з настойкою красавки та ментолом); 0,6%-й розчин корглiкону в ампулах.
Слайд 67
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-66.jpg)
Слайд 68
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-67.jpg)
Слайд 69
![Трава горицвiту весняного – Herba Adonidis vernalis Горицвiт весняний - Adonis vernalis Родина жовтецевi - Ranunculaceae](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-68.jpg)
Трава горицвiту весняного – Herba Adonidis vernalis
Горицвiт весняний - Adonis vernalis
Родина
жовтецевi - Ranunculaceae
Слайд 70
![Поширення та мiсцезростання Зустрiчається у степових та лiсових районах України.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-69.jpg)
Поширення та мiсцезростання
Зустрiчається у степових та лiсових районах України. Росте на
чорноземних грунтах групами, не утворюючи великих заростей.
Слайд 71
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-70.jpg)
Слайд 72
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-71.jpg)
Слайд 73
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-72.jpg)
Слайд 74
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-73.jpg)
Слайд 75
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-74.jpg)
Слайд 76
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-75.jpg)
Слайд 77
![Морфологiчний опис ЛР Багаторiчна трав’яниста рослина з коротким кореневищем та](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-76.jpg)
Морфологiчний опис ЛР
Багаторiчна трав’яниста рослина з коротким кореневищем та численними коренями.
Стебел декiлька, знизу вкритих лускоподiбними бурими листочками. Листки сидячi, пальчасторозсiченi на вузькi частки до 1 мм. Квiтки поодинокi, на кiнцях пагонiв яскраво-жовтi, 2-7 см у дiаметрi. Плiд – багатогорiшок. На початку цвiтiння рослина має висоту 10-15 см, а пiзнiше – 30-40 см. Цвiте у квiтнi.
Слайд 78
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-77.jpg)
Слайд 79
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-78.jpg)
Слайд 80
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-79.jpg)
Слайд 81
![Правила заготiвлi. Охороннi заходи Траву обережно зрiзають ножем (ножицями) з](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-80.jpg)
Правила заготiвлi. Охороннi заходи
Траву обережно зрiзають ножем (ножицями) з початку цвiтiння
до осипання плодiв, на висотi 7-10 см вiд грунту. Стежать, щоб при цьому не пошкодити кореневища. Заготiвлю проводять пiд контролем.
Слайд 82
![Сушiння, зберiгання ЛРС Вiдрiзають частини стебел з бурими лускоподiбними листочками.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-81.jpg)
Сушiння, зберiгання ЛРС
Вiдрiзають частини стебел з бурими лускоподiбними листочками. Сушать тонким
шаром в сушарнях за темп. 50-60С або на горищах, пiд залiзним дахом, розкладаючи шаром у 3-4 см, часто перемiшуючи. При швидкому сушiннi зберiгаються глiкозиди. Сировина зберiгається до 1 року за списком Б. В аптеках сировина не реалiзується.
Слайд 83
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-82.jpg)
Слайд 84
![Хiмiчний склад Мiстяться серцевi глiкозиди: адонiтоксин, цимарин, К-строфантин, флавоноїди, сапонiни, вiтамiн С, каротиноїди, вуглеводи, мiкроелементи.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-83.jpg)
Хiмiчний склад
Мiстяться серцевi глiкозиди: адонiтоксин, цимарин, К-строфантин, флавоноїди, сапонiни, вiтамiн С,
каротиноїди, вуглеводи, мiкроелементи.
Слайд 85
![Фармакологiчна дiя Кардiотонiчний засiб, справляє заспокiйливу дiю на ЦНС. Не](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-84.jpg)
Фармакологiчна дiя
Кардiотонiчний засiб, справляє заспокiйливу дiю на ЦНС. Не має кумулятивного
ефекту. Бiологiчна активнiсть 1 г сировини – 50-66 ЖОД. Контролюється щорiчно.
Слайд 86
![Лiкарськi форми та засоби Трава для виготовлення настою та мiкстури](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-85.jpg)
Лiкарськi форми та засоби
Трава для виготовлення настою та мiкстури Бехтерова,
екстракт сухий, таблетки «Адонiс-бром» у краплях i в таблетках. Комплексний препарат кардiовален, який застосовують при ревматичних пороках серця, стенокардiї, кардiосклерозi. Трава входить до збору Здренка.
Слайд 87
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/247853/slide-86.jpg)