Хламідійна інфекція. Урогенітальний трихомоніаз презентация

Етіологія.
Спричинюється Chlamydia trachomatis,Хламідії мають виражений тропізм до циліндричного епітелію. Що вистилає слизову оболонку уретри, каналу шийки матки, прямої кишки. кон'юктиви очей і ділянки носоглотки.

Джерелом захворювання
є людина, яка має гостру або хронічну форму захворювання.

Основні шляхи передавання інфекції
статевий,
контактно-побутовий,
вертикальний.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу в чоловіків.
У переважній більшості хламідійна інфекція у чоловіків малосимптомна, найпоширеніша форма уретрит. Форми уретриту: 1) свіжий уретрит (до 2-х місяців)- проходить гостро, підгостро, торпідно. 2) хронічний уретрит ( понад 2 місяці)- проходить торпідно із загостреннями за типом гострого або під гострого уретриту. 3) латентна хламідійна інфекція.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу в чоловіків.
Свіжий і хронічний уретрит поділяється на передній – процес обмежується переднім відрізком сечовипускального каналу, тотальний- запальний процес поширюється проксимально щодо зовнішнього сфінктера уретри.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу в чоловіків.
Гостре запалення уретри – непокоять виділення серозні або серозно- гнійні, болісне та прискорене сечовипускання. Через кілька днів або тижнів симптоми стихають, а запалення стає гострим або торпідним. При свіжому торпідному уретриті-запалення переднього відрізка уретри, скарги на незначний свербіж в уретрі та мізерні виділення.При огляді незначний набряк та гіперемія губок уретри.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу в чоловіків.
При загостренні хронічного хламідійного уретриту- скарги як при свіжому гострому ті під гострому уретриті, а ураження тотально охоплює передній і задній відрізки уретри.
латентній хламідійній інфекції- скарги і клініка відсутні, діагноз ставиться при виявленні хламідій у зішкребку з уретри. Можлива трансформація латентної інфекції у клінічно виражену при супутній патології статевого тракту.

Урогенітальні ускладнення
Простатит. Характерно біль в ділянці промежини, дизуричні явища, при залученні сім'яних міхурців може виникнути прискорена еякуляція. Також може бути загальна втома бути, субфебрильна температура.
Гострий епідидиміт- інтенсивний біль
біль у відповідній половині калитки, калитка набрякла, гіперемована, гаряча. Температура

Урогенітальні ускладнення
Періорхоепідидиміт- серозний випот в оболонці яєчника. Орхоепідидиміт- залучення яєчка.
Залучення в процес сім'явивідної протоки(дефентит). Пошируння запалення на навколишні тканини сімяного канатика спричиняє його запалення(фунікуліт).

Урогенітальні ускладнення
Без лікування запальні явища стихають через 2-3 тижні, випіт розсмоктується, але при цьому можливе формування рубців у хвості придатка, що призводить до порушення прохідності сям'явивідних шляхів.

Екстрагенітальні ускладнення.
Офтальмохламідіоз,
реативні артрити,
фарингіт,
проктит

Офтальмохламідіоз

фарингіт

Клінічна картина урогенітального хламідіозу у жінок.
Хламідійну інфекцію у жінок пов'язано із серйозними порушеннями репродуктивної функції та інфекційними ускладненнями у вигляді запальних захворювань органів малого тазу, трубної безплідності і позаматкової вагітності. Виділяють:

Клінічна картина урогенітального хламідіозу у жінок.
Бартолініт-запалення великих залоз присінка піхви.Проявляється катаральним запаленням устя вивідних проток.
Уретральний синдром- дизурія, біль в уретрі, іноді біль в попереку. Хламідійні ураження ШМ морфологічно проявляються, як фолікулярний цервіцит та ерозійні ураження.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу у жінок.
Ендоцервіцит-найчастіша клінічна форма. Хламідії здатні уражати і вульву у новонароджених дівчаток та вагінальне склепіння піхви у дівчаток. Що перенесли гістеректомію.Цервіцит- проявляється через 3-4 тижні після зараження і супроводжується дизуричними розладами, свербіж і печіння в ділянці промежини, біль, біль внизу живота, не рясні слизо-гнійні виділення.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу у жінок.
Парапроктит-ректальна кровотеча і відсутність діареї. Виникає внаслідок пасивного поширення вагінальних виділень або аногенітального контакту.
Хламідійний ендометрит. Має гостру форму і хронічну форму з матковими кровотечами. Розвивається повільно. Сприяють виникненню післяпологовий та післяабортний періоди.

Клінічна картина урогенітального хламідіозу у жінок.
Гострий сальпінгіт- сильний біль внизу живота, болючість при пальпації, підвищення температури, лейкоцитоз.

Клінічна картина хламідіозу у дітей.
У новонароджених найчастіша клінічна форма- кон'юктивіт. В раньому дитячому проявляються клінічні форми хламідіозу набутого до народження або при проходженні пологовими шляхами- фарингіти, пневмонії, вуль віти, вульвовагініти, уретрити, які найчастіше проходять безсимптомно.

Діагностика
1)Лабораторна діагностика- мазки-зішкрібки зі слизової уретри у чоловіків, та церві кального каналу та уретри у жінок. У дітей беруть відокремлення з кон'юктиви нижньої повіки, задньої стінки глотки, вульви у дівчаток. 2)Цитоскопічний метод-вивчення біологічних матеріалів забарвлених за Романовським- Гімзою

Цитоскопічний метод

Діагностика
3)Імуноморфологічні методи- ПІФ, ІФА- зразки з церві кального каналу, уретри. Прямої кишки, носоглотки, кон'юктиви.4)культураьний метод- виділення збудника у культурі клітин Мак-Коя. 5)- Дослідження ПЛР першої порції сечі та виділень з піхви( виявлення нуклеїнових кислот хламідій).6)Серологічні дослідження-IgM,A,G у сироватці крові.

Лікування
1)Етіотропне лікування-Антибіотики –тетрацикліни, макроліти, фторхінолони.
2)Патогенетичне лікування- індуктори інтерферону. Циклоферон
3)Місцеве лікування. Призначають жінкам та чоловікам з хронічним уретропоститом, циститом, баланопоститом, пара уретритом. Спринцбвання уретри і піхви розчином перманганату калію (1:8000) по черзі з інстиляціями з 1-2% р-ном протарголу, 1-2% р-ном коларголу 10-15 днів. Вагінальні свічки та крем «Бетадин», еритроміцинові та тетрациклінова мазі.

Урогенітальний трихомоніаз

Етіологія
Збудник — Trichomonas vaginalis — паразитує тільки в ор­ганізмі людини, нестійкий у зовнішньому середовищі, чутливий до виси­хання, гине при митті рук з милом, а при обробці дезрозчинами гине через кілька секунд, у водопровідній воді — через 15-50 хв. може фагоцитувати гонококи, мікоплазми та інші збудники, які залишаються у ньому життєздатними, і при руйнуванні три­хомонад під впливом ліків виходять з них і можуть спричинити рецидив гонококової інфекції, мікоплазмозу

Шляхи зараження
статевий шлях.
Переважно дівчатка можуть інфікуватись через забруд­нені предмети догляду
новона­роджені — під час проходження через пологові шляхи хворої матері.

Клінічні прояви у жінок
Інку­баційний період від 3 до 30 днів, у середньому 5-10 днів.
Залежно від тривалості хвороби та інтенсивності запальної реакції, розрізняють свіжий трихомоніаз (до 2 мі­сяців), хронічний (більше 2 місяців) і трихомонадоносійство. Свіжий, у свою чергу, поділяють на гострий, підгострий і торпідний (малосимптомний).У жінок розвиваються симптоми вагініту з можливим розвитком урет­риту, ендоцервіциту, вестибуліту, ендометриту.

Клінічні прояви у жінок
У гострих випадках наявні знач­ні гнійні, іноді пінисті, виділення з піхви, які подразнюють слизові оболонки і шкіру, спричиняють значну сверблячку зовнішніх статевих ор­ганів, а також відчуття печіння. За наявності уретриту губки уретри набряклі, гіперемійовані, під час масажу зі сторони піхви виділяється невелика кіль­кість гною. У випадках торпідного перебігу суб’єктивних відчуттів може не бути, слизова оболонка піхви і зовнішніх геніталій дещо гіперемійована або нормальна, виділення з піхви незначні, білого кольору.

У дівчаток трихомоніаз
перебігає за типом вульвовагініту гостро, під­гостро чи малосимптомно. Суб’єктивно — невелика болючість чи печіння при сечовипусканні, сверблячка геніталій, гіперемія вульви і слизової обо­лонки, жовто-білі чи жовті виділення.

Трихомоніаз у чоловіків
перебігає торпідно або суб’єктивно асимптомно, а гострий перебіг трапляється рідко і супроводжується гній­ними виділеннями і дизуричними явищами (почащення сечовипускання, різь тощо). У випадках підгострого перебігу суб’єктивні симптоми незначні, виділення з уретри у невеликій кількості, сірого чи сіро-жовтого кольору. Торпідний перебіг супроводжується незначними суб’єктивними і об’єк­тивними симптомами або їх взагалі немає. Тотальний уретрит — відповідно частим сечовипусканням, різзю, печінням в кінці сечовипускання, тоталь­ною піурією, іноді термінальною гематурією. Можливі ускладнення: проста­тит, епідидиміт, везикуліт, цистит, баланопостит, пієліт, рідко — стриктури уретри

Діагностика
грунтується на виявленні збудників у виділеннях із урет­ри, піхви, цервікального каналу. Мазки забарвлюють метиленовим синім і за Грамом; досліджують також нативні мазки. Специфічність методу ДНК-зонда для діагностики трихомоніазу становить 99,8 %.

Лікування
Препаратами вибору являється імідазольна група: метронідазол, тінідазол, орнідазол.З інтравагінальних засобів використовують: гінальгін, клотрімазол, хлорхінальдін, тінідазол, метронідазол, натаміцин, полівідона йодид.Вагітним лікування проводять переважно місцево, застосовуючи вагінальні свічки з клотримазолом протягом 14 днів.Перед призначенням медикаментозного лікування вивчення анамнезу на предмет переносності лікарських засобів.При виявленні у виділенні з урогенітального тракту фагоцитованих бактерій призначають одночасно антибіотики широкого спектру дії.