Сучасні форми навчання у ЗВО презентация

План:
Характеристика форми організації навчально-пізнавальної діяльності.
Лекція, практичне та лабораторне заняття - форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів
Форми позааудиторної навчальної діяльності у ВНЗ.

1. Характеристика форми організації навчально-пізнавальної діяльності

Категорії дидактики
Освіта
Навчання
Закон
Закономірності
Принципи
Викладання
Учіння
ЗУН
Форми
Методи
Схема № 1.1
Форми організації навчання – це певний порядок, при якому відбувається освітній процес у ВНЗ.
У різних формах реалізуються методи, принципи, зміст освіти.

Форми організації навчання
у залежності від кількості і складу студентів
За характером За місцем проведення Індивідуальні Аудиторні
Групові , Парні Позааудиторні
Колективні (масові)
Фронтальні
Ознаки форм навчання:
характер спілкування,
розподіл навчально – організаційних функцій,
добір і послідовність ланок навчальної роботи,
режим – часовий і просторовий
.
Схема № 1.2

Форми навчальної діяльності
(за Р. Піоновою):
1) теоретичні (лекція, семінарські заняття, курсова робота, дипломна робота, консультація, навчальна екскурсія);
2) практичні (лабораторно-практичні заняття, практикуми);
3) комбіновані (педагогічна і виробнича практика);
4) контрольні (колоквіум, залік, іспит).
1. Характеристика форми організації навчально-пізнавальної діяльності

2. Лекція, практичне та лабораторне заняття - форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів

Лекція
Навчальна лекція - це логічно завершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певної наукової або науково-методичної проблеми, ілюстрований, за необхідності, засобами наочності
Нетрадиційна лекція – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру.
Нестандартна лекція – це нестандартність організації навчального процесу, що забезпечує оптимальність розв’язання навчально – виховних завдань

Прийоми підтримки уваги

Засоби впливу на аудиторію
Вербальні засоби
Голос (сила, висота, звучність, тембр)
Інтонація
Темп мови
Паузи (логічна і психологічна)
Невербальні засоби
Поза
Жести
Міміка
Погляд
Пересування

Ну що б, здавалося, слова...
Cлова та голос – більш
нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує...
Т.Г. Шевченко
Не бiйтесь заглядати у словник,
То пишний яр, а не сумне провалля...
Максим Рильський
Мелодика –
це складник інтонації, який є рухом висоти тону голосових звуків.
Мовлення не має бути мелодійно безбарвним, одноманітним.
Низька тональність сприймається краще,
ніж висока, вересклива, здатна викликати агресивність слухачів.

Вимоги до сучасної лекції
Якість освіти
Виховні
Гігієнічні
Психологічні
Дидактичні

Організаційно-методичні вимоги до лекції
Забезпечення відповідності лекції навчальному плану і робочій програмі
Планування лекції в часі
Дотримання плану лекції
Підтримання зацікавленості студентів у матеріалі лекції (активізація аудиторії)
Забезпечення методичними, технічними засобами навчання, роздавальним матеріалом тощо
Раціональне використання дошки
Використання таблиць, схем, графіків, рисунків на дошці відповідно до нормативних вимог

Динаміка лекції
Приступаючи до проведення лекції, викладач повинен пам’ятати, що психологи виділяють 4 фази, які характеризують динаміку лекції.
1. Початок сприйняття - 4-5 хвилин. На цьому етапі слід зосередитися на трансформації мимовільної уваги у довільну.
2. Оптимальна активність сприйняття - 20-30 хвилин. Саме на цей час приходиться пік працездатності, тому слід спланувати свою діяльність таким чином, щоб саме на цей період прийшовся найбільш складний для розуміння матеріал.
3. Фаза зусиль - 10-15 хвилин. Це передвісник стомлення, але слухач ще в змозі керувати своєю діяльністю.
4. Фаза стомлення. Саме у цей період слід дати можливість трохи перепочити, розповісти цікавий випадок, якщо дозволяє ситуація, то і пожартувати. Навіть невеличкий відпочинок дозволяє повернути аудиторію до активного сприйняття матеріалу.

ТРАДИЦІЙНІ ЛЕКЦІЇ

Вступ: тема, план, мета
Виклад
основного
матеріалу
Висновки
Формування теми,
плану, мети, наведення переліку літератури
Розкриваються наукові положення, теорії
Завершення основної ідеї лекції.
Викладач дає рекомендації

Методичні поради викладачам
визначити тему лекції, її тип;
визначити місце даної лекції в навчальному процесі з предмету;
визначити цілі лекції стратегічні, тактичні;
ознайомитися з рекомендаціями навчальної програми з даної теми;
відібрати зміст лекції;
відібрати методи й прийоми ведення лекції;
підготувати наочність, якщо вона потрібна;
підготувати текст лекції, вивчити його, визначити форму його подачі студентам.

Класична (традиційна) лекція
Лекція інформаційно-пояснювального типу, на якій подається і пояснюється готова інформація, яку потрібно запам’ятати.
Лекція спрямована на збагачення студентів новітньою науковою інформацією, висвітлює невирішені питання в конкретній галузі науки, викликає інтерес до дисципліни, дає установку на самостійну роботу, аналіз і навчальний пошук

Інформаційна лекція
відрізняється від підручника:
по-перше, тим, що в безпосередньому спілкуванні лектор може висвітлювати різні точки зору;
по-друге, з реакції слухачів вловлювати: чи продовжувати виклад, чи пояснити методом аналогії, чи підсилити твердження додатковим прикладом;
по-третє, у процесі усного викладу наукового матеріалу можна (і потрібно) подавати різну додаткову інформацію. Жодний друкований підручник цього осягнути не може.

Традиційна лекція (етапи)

Критерії відбору інформації
“Лекция перегруженная фактами, напоминает очаг,
до того заваленный дровами,
что он начинает затухать”
Д.И. Менделеев

Проблемна лекція
Аналіз явищ, процесів, науковий пошук істини.
Головна умова – реалізувати принцип проблемності при доборі та обробці лекційного матеріалу, при його розгортанні безпосередньо на лекції у формі діалогічного спілкування.
Забезпечує розвиток теоретичного мислення, пізнавального інтересу до змісту предмета, професійної мотивації, корпоративності

Лекція"мозкова атака" (брейнстормінг)
Лектор створює проблемну ситуацію і спонукає студентів до пошуку рішення.
Використовуючи присутність декількох груп, створює команди, які за певний час повинні надати свій варіант вирішення проблеми.
Викладач слідкує за правильністю відповіді, за аргументацією, в разі необхідності – сам дає розгорнутий коментар, який студенти, за необхідності, фіксують у зошитах

Бінарна лекція
(binarius – дві частини)
це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як вченого та практика, або як вчителя та учня)
+

Лекція–візуалізація
розгорнуте коментування підготовлених візуальних матеріалів,
засвоєння нової інформації,
створення проблемних ситуацій для подальшого їх вирішення.
виникла як результат пошуку нових можливостей реалізації принципу наочності,
основні труднощі– у розробці візуальних засобів і режисурі викладання.

Лекції – бесіди
Максимальне включення студентів в процес оволодіння необхідними знаннями, уміннями:
а) випереджувальна бесіда,
б) бесіда-дискусія.
На різних етапах лекції можуть включати такі методи як пояснення, розповідь.

Лекція із заздалегідь запланованими помилками
розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методологічної, методичної)

Лекція прес-конференція
проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей, тривалістю 5-10 хвилин
Проводиться:
на початку теми з метою виявити потреби, коло інтересів групи чи потоку, модель установки, можливості;
у середині теми, коли вона спрямована на залучення студентів до вузлових моментів та на систематизацію знань;
наприкінці – для визначення перспектив розвитку засвоєного матеріалу.

Лекції-прес-конференції
викладач називає тему лекції, пропонує студентам письмово поставити йому запитання з цієї теми; питання класифікуються.
Протягом двох – трьох хвилин студенти формулюють запитання і передають їх викладачеві. Відповідь на питання здійснюється в контексті викладення тексту лекції і загострюються як висновок наприкінці її.
доцільно проводити на початку теми для виявлення інтересів групи або потоку, їх установок, можливостей; в середині – для залучення студентів до вузлових моментів курсу і систематизації знань; у кінці – для визначення перспектив розвитку засвоєного змісту
мета лекції-прес-конференції в кінці теми або розділу – підведення підсумків лекційної роботи, визначення рівня розвитку засвоєного матеріалу в подальших розділах

Лекція – брифінг
складається з короткого (15 -20 хвилин) повідомлення лектора та його відповідей на запитання слухачів (45 - 60 хвилин).
Методична структура :
повідомлення лектора - запитання студентів - відповіді лектора

Лекція багатоцільова
базують на комплексній взаємодії окремих елементів: подача матеріалу, його закріплення, застосування, повторення і контроль рівня засвоєння

Лекція із застосуванням техніки зворотного зв'язку
(інтерактивна лекція)
можлива за допомогою як звичайних вербальних (словесних), так і технічних засобів навчання у спеціально обладнаних аудиторіях,
передбачає активний діалог з аудиторією.
під час підготовки та проведення бажано заздалегідь роздати необхідний дидактичний матеріал, методичні рекомендації з вивчення теми, щоб аудиторія, готуючись до цього заняття, виписала у зошити визначення, найбільш важливу інформацію.
якісний аналіз відповідей сигналізує, наскільки правильно аудиторія розуміє те чи інше питання;

Методи подання матеріалу лекції
Індуктивний метод – виклад матеріалу від конкретного до загального. Лектор починає мову з конкретного прикладу, випадку, а потім підводить студентів до узагальнень і висновків.
Дедуктивний метод – виклад матеріалу від загального до конкретного. На початку лекції лектор висуває положення, а потім пояснює їхніх сенс на конкретних прикладах, фактах.
Метод аналогії – зіставлення різних явищ, фактів, подій. Зазвичай паралель проводиться з тим, що вже добре відомо слухачам.
Концентричний метод – розташування матеріалу лекції довкола головної проблеми, що викладається лектором. Лектор переходить від загального розгляду центрального питання до конкретнішого і поглибленого його аналізу.
Ступеневий метод – послідовний виклад одного питання за іншим. Розглянувши проблему, лектор вже більше до неї не повертається.
Історичний метод – виклад матеріалу в хронологічній послідовності: опис і аналіз змін, які сталися в тій або іншій особі, предметі з часом. Використання різних методів викладу матеріалу в одній і тій же лекції дозволяє зробити структуру головної частини лекції оригінальнішою, нестандартною.

Особистість лектора
Складові першого враження:
візуальні відчуття (поза, жести, міміка) – 55%;
голосові відчуття (темп, інтонація, висота, тембр голосу) – 38%;
вербальний компонент (розуміння слів) – 7%.

Особистість лектора
Високий науковий рівень викладання навчальної дисципліни.
Професійна компетентність.
Імідж – зовнішній вигляд, харизматичність, поведінка, одяг.
Артистичність лектора.
Професійно важливі якості.
Риторична майстерність
Педагогічна техніка.
Контакт з аудиторією

Артистичність педагога
Артистизм – це діяльність, піднята на рівень
мистецтва, найвищий рівень досконалості у діяльності педагога.
Це краса і багатство внутрішнього світу
особистості.
Це здатність яскраво, емоційно передавати матеріал,
подаючи його в образах,
використовуючи фантазію, інтуїцію, імпровізацію, техніку, виразність
використовуючи самопрезентацію та відкритість.
Це складний сплав духовних і фізичних якостей, що допомагає
знайти і встановити контакт зі студентами, отримати запас
довіри і діяти відповідно до заняття.

Практичне заняття
організаційна форма навчального заняття,
викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни
викладач формує вміння і навички практичного застосування знань шляхом виконання практичних завдань.

Комп’ютерний практикум
вид практичного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на комп’ютері з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм тощо.

Семінарське заняmmя
форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

Види семінарів
вступні;
оглядові;
самоорганізуючі;
пошукові;
з індивідуальною роботою;
з груповою роботою;
у групах за вибором;
генерації ідей;
“круглий стіл”
конференція;
диспут;
виставка;
рефлексія;
розгорнута бесіда;
коментоване читання;
розв'язування завдань і вправ;
заняття на виробництві

Умови ефективності проведення семінарів
створення атмосфери співробітництва;
сприяння студентам задавати питання;
наявність високого рівня самостійності;
сформованість умінь і бажання працювати із різними джерелами інформації;
застосування активних форм проведення семінару,
доцільна зміна форм роботи,
використання різних варіантів активізації уваги;
чіткий зв’язок семінару із метою та завданнями загального курсу;
максимальне залучення студентів у процесі занять;
логічна, струнка, послідовна побудова занять;
максимальна індивідуалізація й аналітичність занять.

Шляхи активізації семінару
Експрес-опитування – студентам пропонується розкрити сутність ключових понять.
Опитування-інверсія – студентам пропонується сформулювати питання з використанням нової термінології.
Диктант- закріпляє знання.

Лабораторне заняття
Це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти або досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного устаткування, комп’ютерної техніки.
Форми лабораторного заняття:
Лабораторно-практичні заняття (частково дослідницькі).
Лабораторні заняття (дослідницькі).
Лабораторні роботи відіграють важливу роль у підготовці фахівців через самостійну виконавчу діяльність.

Загальні вимоги до організації лабораторної роботи
Тематика лабораторних робіт визначається робочою програмою дисципліни.
Формулювання теми лабораторної роботи має бути лаконічним, містити об’єкт, предмет та цілі досліджень.
Об'єкт – процес або явище, на які націлена діяльність студента при виконанні лабораторної роботи.
Предмет – сторона об’єкта, що досліджується при виконанні лабораторної роботи.
Мета – запланований конструктивний результат.
Основним критерієм готовності кафедри до проведення лабораторних занять є матеріально-технічне забезпечення робочих місць студентів сучасним обладнанням для проведення дослідів з дотриманням правил охорони праці.

Загальні вимоги до виконання лабораторної роботи, що забезпечують максимальну оцінку:
повна відповідність звіту про виконання лабораторної роботи метод. рекомендаціям;
володіння теоретичним матеріалом щодо предмету досліджень;
загальна та професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладання матеріалу;
відповідність оформлення звіту чинним стандартам.

Підготовка і проведення лабораторних занять складається з таких етапів:
проведення інструктажу з правил безпеки і контроль за їх дотриманням;
проведення попереднього контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;
виконання конкретних завдань відповідно до запропонованої тематики;
оформлення індивідуального звіту;
оцінювання результатів роботи студентів.

3. Форми позааудиторної навчальної діяльності у ВНЗ

Форми
Конференції
науково-теоретичні;
науково-практичні;
науково-методичні;
проблемні;
узагальнюючі;
заключно-підсумкові
Екскурсії
Науково-теоретичні читання.
Практики:
навчальні;
виробничі.
Колоквіум
Підсумковий контроль
залік;
екзамен.
Державна підсумкова атестація
Самостійна навчальна робота студентів
Предметні олімпіади
Консультації

Види екскурсій
1) за дидактичної метою:
- вступні – вивчення матеріалу на уроках. Мета - проведення спостереження, збір матеріалу, необхідного для уроку;
- поточні – проводяться одночасно з вивченням великих розділів програми для конкретизації окремих питань;
- підсумкові – завершують собою вивчення конкретної теми, або розділу програми.
2) за навчальним предметом і місцем її проведення:
- виробничі – включаються в програму фізики, хімії, географії на виробничі підприємства;
- науково – природничі з ботаніки, зоології, анатомії. Це можуть бути екскурсії в поле, ліс, до річки, в зоопарк, музей;
- історико – літературні – пов’язані із вивченням літератури, історії;
- краєзнавчі – мета їх – вивчення природи, історії рідного краю;
- комплексні – дозволяють одночасно вирішувати декілька задач.

Методика проведення екскурсій
1) підготовка екскурсії:
- визначення мети екскурсії;
- вибір об’єкту вивчення;
- визначення конкретних завдань для учнів;
- призначення екскурсовода
2) організація навчальної роботи під час екскурсії
- розповідь, пояснення, бесіда;
- демонстрація об’єкту або його деталі;
- ведення учнями записів, здійснення фотографування об’єктів, звукозапис розповіді екскурсовода;
3) підведення підсумків
- написання звітів, доповідей, творів;
- оформлення моделей, альбомів;
- створення колекцій.

Рис. 1. Схема екскурсійного процесу.

Рис. 2. Функції екскурсії.

Джерела інформації
Гадяцький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. — Харків: Веста, 2003.
Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посіб. для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти.- К., 1997.- 64 с
Петрик О. І., Арцишевський Р. А. Види навчальних занять у вузі : теоретичні основи та методи проведення. Методичні матеріали. – 40 с.
Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання – 2-ге вид. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 384 с.
Лекції з педагогіки вищої школи : Навч. посібник / За ред. В. І. Лозової. – Харків : «ОВС», 2006. – 496 с.

Рекомендовані джерела
Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. – К. : Вища школа, 1997. – 349 с.
Педагогическое мастерство и педагогические технологии : Учеб. пособие для пед. вузов./ Авт. сост.: Л.К. Гребенкина и др. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Пед. о-во России, 2000. – 257с.
Зарецкая Е.Н. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. М., 2002.4-е изд. М.: Дело, 2002. — 480 с.