Особистість і її ідентичність я – людина. Самоідентифікація презентация

ПЛАН УРОКУ
1. Індивід, особа, особистість, громадянин.
2. Ідентичність. Формування самоідентичності.
3. Особиста гідність і совість.

УРОК 1.
ІНДИВІД. ОСОБА. ОСОБИСТІСТЬ. ГРОМАДЯНИН

М.Заболоцький
Є у людини два світи:
Із них – один, що нас створив,
А другий завжди твориш ти
У міру власних сил.

Вправа “Хто я?”
Намалюйте на аркуші сонечко з 10-15 променями. Уздовж променів напишіть відповіді на запитання “Хто я?”. Кожне речення розпочинайте “Я - ….” і коротко презентуйте себе.

Віддавна філософів хвилювали питання про сутність людини:
Що робить людину людиною? Якою є її природа? Що відрізняє її від тварин? Якщо людина є особливою істотою, то в чому ця особливість полягає?

Діоген Синопський
(412-323 р. до н.е.)
«шукаю людину»
Що мав на увазі Діоген?
В мережі Інтернет знайдіть інші крилаті фрази Діогена.

Співвідношення понять

Визначення понять

Індивідуальність – унікальне втілення загального й особливого в людині

Особистість – людина, вихована суспільством

Особа – людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, наданими суспільством, та виконує обов’язки, які на неї покладено.
Формується під впливом:
1)індивідуальних вроджених особливостей
2)соціального середовища, що впливає на людину
Із появою держави та владної сфери відносин соціальна категорія “Особа” набуває політичного змісту і перетворюється на категорії “підданий” або “громадянин”.

Громадянин – людина, яка належить до певної територіальної спільноти – міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.
Громадянськість – це політична позиція громадянина стосовно процесів, що відбуваються в суспільстві та державі. Відносини суспільства з державою стають дієвими, якщо суспільство можна назвати громадянським, тобто здатними “забезпечити реальну участь громадян в управлінському процесі та контроль з їхнього боку за діяльністю держави”.

УРОК 2.
ІДЕНТИЧНІСТЬ. ФОРМУВАННЯ САМОІДЕНТИЧНОСТІ. ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ І СОВІСТЬ.

Ідентичність розглядається як ядро особистості, пов’язана з усвідомленням власного «Я», власної унікальності, індивідуальності та неповторності.

Формування самоідентичності починається з власної позиції, усвідомленої відповіді на питання:
Хто я насправді?
Що я маю робити, чого – не маю?
Що правильно, а що неправильно?
Як я можу прийняти рішення?
Якими засадами я маю керуватися?

Гідність і совість
– це моральні якості людини, які стали загальнолюдськими. цінностями.

Людина сама регулює свої дії та вчинки, незалежно від зовнішніх факторів впливу, керуючись внутрішніми установками. Майже щодня ми робимо свій вибір, спираючись на власний досвід, особисту гідність і совість.

Гідність належить людині від народження, вона не відчужується й не передається, не залежить від матеріального чи психічного стану. Характерні ознаки гідності: щирість, відданість, хоробрість, відповідальність, доброзичливість, помірність, уважність…

СКАЖИ, СОВІСТЕ, А У МЕНЕ Є ЧЕСТЬ?

один з найбільших французьких філософів-просвітників XVIII століття.
ФРАНСУА ВОЛЬТЕР (1696 -1778)
Честь - це діамант на руці чесноти.

Утерянную честь не вернуть
Ингушская притча
Когда-то дружили Вода, Ветер, Огонь и Честь. Они всегда были вместе, но как-то им необходимо было на время разойтись, чтобы каждый мог заняться своими делами. При расставании стали они рассуждать, как им вновь найти потом друг друга. Вода сказала, что её можно найти там, где растёт камыш. Ветер сказал, что он всегда находится там, где трепещут листья. Огонь отметил, что его можно найти по идущему вверх дыму. Лишь одна Честь стояла молча. Поинтересовались, почему она не называет своих признаков. Она сказала:
— Вы можете и расходиться, и вновь сходиться, а мне это не позволено. Тот, кто однажды расстался со мною, расстался навсегда и более со мною не встретится.
ЧИ СПОДОБАЛАСЯ ВАМ ПРИТЧА?
ОБГРУНТУЙТЕ ВЛАСНУ ДУМКУ.