Навчання грамоти презентация

Особливості української фонетики і графіки

Алфавіт

Букви

Голосних звуків в українській мові 6 (шість).
Вони можуть бути наголошеними й ненаголошеними.
Усі голосні — складотворчі [а], [о], [у], [е], [и], [і].
На письмі позначаються 10 (десятьма) буквами: а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.

Букви я, ю, є
я, ю, є на початку слова — завжди 2 звуки:
Я в і р — 4 б., 5 зв. Ю н г а — 4 б., 5 зв. Є в г е н — 5 б., 6 зв.
↓ ↓ ↓
[йа] [йу] [йе]
я, ю, є після голосних звуків будуть позначати 2 звуки:
м о я т в о є с в о ю
↓ ↓ ↓
[йа] [йе] [йу]
я, ю, є після апострофа позначають два звуки:
в’ я н у т и в’ ю н и п а м’ я т а є
↓ ↓ ↓ ↓
[йа] [йу] [йа] [йе]
я, ю, є після приголосних позначають один звук та м’якість
попереднього приголосного:
п і с н я с и н є м о л ю с я
↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓
[н’][а] [н’][е] [л’][у][с’][а]

Букви ї, щ, ь, й
букви ї та щ завжди будуть позначати два звуки незалежно від позиції в слові:
ї х а в п о ї з д м о ї в’ ї з д
↓ ↓ ↓ ↓
[йі] [йі] [йі] [йі]
щ а с т я п р а щ у р и к у щ
↓ ↓ ↓ ↓ ↓
[шч] [т’][а] [шч] [шч]
ь (знак м’якшення) не позначає звука:
б а т ь к о н е н ь к а д о н ь к а
↓ ↓ ↓
[ø] [ø] [ø]
буква й завжди позначає м’який приголосний:
р і й к р а й р о з м а й
↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓ ↓
[р’][і][й’] [к][р][а][й’] [р][о][з][м][а][й’]

М’якість приголосних
[д’][т’][з’][с’][ц’][л’][н’][р’] [дз’],
усі інші, які знаходяться у позиції перед голосним [і]: вінок [в’інок], гілка [г’ілка], жінка [ж’інка], кішка [к’ішка], півник [п’івник], фіалка [ф’іалка], хірург [х’ірург], вечір [веч’ір], шість [ш’іст’], щітка [шч’ітка].
М’якість приголосних ще може позначатися на письмі буквами я, ю, є, ь, коли вони стоять у слові після букв на позначення приголосних, які вимагають м’якої вимови: нянька [н’ан’ка]; Нюра [н’ура]; ллє [л’:е]; батьківський [бат’к’івс’кий].

Дзвінкі та глухі приголосні
Дзвінко Глухо
г р и б (грибочок) г р и п (грипує)
↓ ↓
пориста рослина вірусне захворювання
к а з к а (казочка) к а с к а (касочка)
↓ ↓
літературний жанр (твір) головний убір

Вимова дзвінких приголосних
Вимовляємо приголосні в кінці слова та в кінці складу — дзвінко:
За-вод, дуб, бе-рег, гряд-ка, друг, сад, ряд, лож-ка, град.
Перевіримо правильну вимову, вимовляючи пари слів:
Завод – заводи; дуб – дуби; берег – береги; грядка – грядочки;
друг – з другом; сад – в саду; ряд – ряди; ложка – ложечки;
град – градом.

Завдання
1. Запишіть слова, підставляючи замість цифр порядковий номер букв в алфавіті, і проаналізуйте їх за звуковим складом (словникові слова , слова до теми).
19, 16, 12, 3, 7, 27, 31
2. Вставте потрібне слово в речення (тема «Апостроф»).
17, 1, 21, 33, 18, 15, 1 працює за 15, 19, 17, 20,32, 23, 7, 21, 19, 17.

Віднови прислів’я
30 11 21 7 слово, 6 19 2 21 7 діло 6 24 29 24 й 22 7 21 27 7 обігріло.

Навчання грамоти
– це засіб набуття дітьми перших навичок правильного читання і письма, формування їх мислення і розвиток мови.
Основні завдання:
розвиток фонетико-фонематичного слуху,
розвиток мовлення,
формування механіки читання навички,
формування каліграфічного письма.

Психолого-педагогічні основи навчання грамоти:
підбір форм, методів і видів роботи із врахуванням психологічних особливостей першокласника (мовлення, мислення, увага, уява, сприймання).
Основний метод - звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.
Основоположник методу - К.Д.Ушинський.

Класифікація методів навчання грамоти за критерієм, яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово)

Класифікація методів навчання грамоти за критерієм, який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним

Науково-методичні засади звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
1) предметом читання є позначена буквами звукова будова слова; звуки мовлення є основними мовними одиницями, якими вона оперує на початковому етапі оволодіння грамотою;
2) початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями мовлення (звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак;
3) початку ознайомлення дітей з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови, так званий добукварний період.

Особливості методу
має виховний і розвивальний характер,
забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ;
спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід;
за основу аналітико-синтетичної роботи береться звук;
одиниця читання – склад;
виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і післябукварний періоди;
письмо формується паралельно з читанням;
диференційований та індивідуальний підхід до учнів;
пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;

Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти