Чернівецький кооперативний економіко-правовий коледж презентация

Наш коледж
Чернівецький кооперативний технікум (з 2000 року – кооперативний економіко-правовий коледж) було відкрито у жовтні 1940 року рішенням Укоопспілки на основі постанови Ради Народних комісарів УРСР.
Перші студенти
На 1940-1941 навчальний рік до технікуму було прийнято 316 учнів.
Лихоліття війни
Лихоліття Великої Вітчизняної війни перервали роботу технікуму: з 1 травня 1941 року по 25 травня 1944 року технікум не працював.
Відновлення роботи
Виконуючи постанову №485 Ради народних комісарів від 15 травня 1944 року Чернівецький виконавчий комітет приймає постанову №96 від 31 травня 1944 року «Про відновлення діяльності Чернівецького технікуму споживчої кооперації».
Даною Постановою передбачалось відновити вже у ІІ кварталі 1944 року планово-статистичне і облікове відділення. На 1944-1945 навчальний рік затвердили план прийому студентів на І курс – 90 осіб.

Навчальний корпус технікуму на той час мав 21 кімнату загальною площею 665 кв.м. У перші роки навчання 5 кімнат використовувались як навчальні аудиторії, а інші - як кімнати і службові приміщення. Працювали кабінети обліку і планування, товарознавства, навчальний магазин, бібліотека, хімічна лабораторія, військовий кабінет, дві кімнати з фізичної підготовки.
Освітлення було електричне, опалення пічне. Заняття проводилися в одну зміну. Книжковий фонд бібліотеки складав 4000 екземплярів.
За період з 20 травня 1944 року по 1 серпня 1946 року при технікумі існувала взуттєва майстерня, де працювали 2 майстри.
Розширення матеріальної бази та організація навчального процесу
У 1945 році технікуму було виділено земельну ділянку, яка розташовувалася у с. Валя-Кузьмін, площею 2 га. Земля використовувалася під посіви картоплі – 1 га, огірків – 0,15 га, інших овочів – 0,10 га.
Архівні матеріали свідчать: «Технікум має у господарстві 1 коня незадовільної вгодованості, чотирьох поросят, 1 бика середньої вгодованості. Кінь і поросята знаходяться у дворі гуртожитку».
В 3-х будинках гуртожитку нараховувалось 24 кімнати загальною площею 720 кв.м., з кухнею в одному з приміщень.

Перший випуск
Перший випуск спеціалістів відбувся у 1946 році. 51 випускник - 38 з них бухгалтерського та 13 випускників планового відділень отримали дипломи та були направлені для роботи в систему споживчої кооперації області.
Об'єднання
В 1959-1960 рр. до технікуму було приєднано торгово-кооперативне училище в приміщенні по провулку Кармелюка, 6 (сьогоднішня адреса коледжу). З часом училище було ліквідоване, а педагогічні колективи об’єднанні.
За роки існування матеріальна база технікуму не тільки розвивалась, а й удосконалювалася.
Новий гуртожиток
У 1968 році побудований гуртожиток №1 за адресою: ІІ провулок Кармелюка, буд. 3, на 240 місць.
Нові навчальні корпуси
У січні 1971р. введено в експлуатацію другу частину навчального корпусу, де окрім навчальних аудиторій, розмістилися спортзал, тир, бібліотека з читальним залом та книгосховищем.

Унікальна система телебачення
У другій половині 70-х років була створена внутрішня система телебачення, яка приймала центральні передачі республіканського та союзного призначення, на її базі створювалися навчальні відео матеріали, накопичувалася відеотека уроків, вечорів-зустрічей, політінформацій, бесід з практичними працівниками.
Телестудія технікуму сприяла впровадженню нових форм і методів у навчально-виховний процес та не мала на той час аналогів в інших навчальних закладах України, тому робила технікум унікальним.
Відкриття правознавчого відділення
У 1978 році у технікумі, вперше в Україні, було відкрите правознавче відділення.
Технікум бере участь у змаганні за право називатися зразковим навчальним закладом. В області він стає базовим навчальним закладом.

Склад моєї групи
Адамович Андрій
Бейдер Олег
Воробець Михайло
Гангал Антоніна
Герман Ана-Марія
Гусар Олег
Желик Ірина
Загул Роман
Зла Тетяна
Іванович Анастасія
Ісак Василь
Іфтодій Анна
Колядич Владислав
Корюкін Олексій
Кошара Олександра
Купчанку Антон
Мілак Анастасія
Реуц Денис-Дмитро
Рибалко Анастасія
Соломчук Аліна
Талавера Андрій
Трущак Христина
Українець Вікторія
Чорний Дмитро
Фелепюк Каріна

Юрист
Професія юриста, як своєрідний вид соціальної діяльності, виділяється серед інших цілим рядом специфічних властивостей, зумовлених тою роллю, яку відіграють право і законність у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян, безкомпромісна боротьба з правопорушеннями, висококваліфіковане розв'язання різноманітних юридичних проблем - є змістом повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов'язком. Саме юристи, які мають ґрунтовні знання, відповідну професійну підготовку, високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідаль'ності за долю людей, наділені владними повноваженнями і здатні ефективно впливати на зміцнення законності і правопорядку у державі.

Необхідність виконання юристами своїх професійних повноважень, громадянського обов'язку ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей. У першу чергу юрист має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому його висока порядність, чесність, безкорисливість, об'єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення повинні бути невід'ємними рисами його натури.

Характерною ознакою відданості юриста своїй справі, професійної зрілості є «загострене почуття справедливості». Для юриста це, насамперед, означає небайдужість до біди, нещастя інших людей, у тому числі і до такихякі через збіг складних життєвих обставин самі опинилися серед правопорушників. На відміну від інших громадян, юрист, саме завдяки своєму професійному хисту, спроможний не обмежуватися роллю спостерігача, а активно й ефективно домагатися відновлення порушених прав, встановлення справедливості. Зробити це – його професійний і громадянський обов'язок.

Всупереч відомому прислів'ю «людині властиво помилятися», юрист, як і лікар, не має права на помилку. Адже вона занадто дорого обходиться людині і 6 суспільству в цілому. Її ціною іноді можуть бути тяжкі наслідки -втрата волі, здоров'я і навіть життя.
Звичайно, ніхто не застрахований від прийняття хибних рішень, але у тому і полягає особливість юридичної діяльності, щоб «метод спроб та помилок» був для неї неприйнятний. Тому, рішення з будь-якої юридичної справи має бути глибоко виваженим, всебічно обміркованим, що і є головною передумовою його непогрішимості.

Мої пари