Содержание
- 2. 1. Поширеня мікробів у природі 2. Нормальна мікрофлора організму людини та її значення 3. Еубіотики, їх
- 3. Міждисциплінарна інтеграція Дисципліни природничо - наукового циклу Дисципліни циклу практичної та професійної підготовки основи екології та
- 4. ♦ водорості ♦ актиноміцети ♦ нітрифікуючі бактерії ♦ сіркобактерії ♦ метанотворні бактерії ♦ галобактерії ♦ світні
- 5. Мікрофлора грунту ● водорості ● актиноміцети ● нітрифікуючі бактерії ● сіркобактерії ● пігментоутворюючі бактерії ● гриби
- 6. Роль грунту як чинника передачі інфекційних хвороб у гризунів паразитують ектопаразити, які переносять збудників: ♦чуми ♦туляремії
- 7. Мікрофлора повітря ● сапрофітні бактерії (мікрококи) ● актиноміцети ● плісневі і дріжджеві гриби ● віруси ●
- 8. Нормальна мікрофлора організму людини У однієї людини на шкірі є від 85млн. до 1млрд. особин мікроорганізмів
- 9. ● різні види коків ● молочнокислі бактерії ● дифтероїди ● непатогенні спірохети ● актиноміцети ● дріжджеві
- 10. Мікрофлора шлунка і кишок У шлунку мікрофлора нечисленна внаслідок кислої реакції шлункового соку (сарцини, ентерококи, молочнокислі
- 11. У товстій кишці-спірохети, бактероїди, еубактерії, пептострептококи. Особливу роль відіграє кишкова паличка: ♦ виробляє травні ферменти ♦
- 12. Кількість мікроорганізмів у повітрі, яке ми вдихаємо, у 200-500разів більша, ніж у повітрі, яке ми видихаємо.
- 13. Мікрофлора піхви Ступені чистоти піхвового секрету Перші дві доби піхва дівчаток стерильна. з 2-5дня її заселяє
- 14. Мікрофлора сечових шляхів ♦ стафілококи ♦ непатогенні коринебактерії ♦ мікобактерії смегми ♦ мікоплазми
- 15. Мікрофлора кон’юнктиви ♦ стафілококи ♦ нейсерії ♦ гемофільні бактерії ♦ мікоплазми ♦ моракселла
- 16. Значення мікрофлори організму людини Позитивні сторони: 1. Відіграє важливу роль у нормальному функціонуванні макроорганізму 2. Впливає
- 17. Негативні сторони 1. При певних умовах ( впливі чинників, які знижують природну резистентність) можуть бути причиною
- 18. Мікрофлора організму людини нестійка Видовий її склад змінюється залежно від: ● віку ● харчування ● умов
- 19. Еубіотики, їх застосування Еубіотики – це бактерійні препарати, виготовлені з живих представників нормальної мікрофлори. Застосовують їх
- 20. Чинники довкілля, які впливають на мікроорганізми Фізичні Температура Висушування- Променева енергія Осмотичний тиск Ультразвук Атмосферний та
- 21. Стерилізація Згідно ГСТ - 42-21-85 ”Галузевий стандарт. Стерилізація. Дезінфекція виробів медичного призначення “ розрізняють: Стерилізація (від
- 22. Методи стерилізації 1. Паровий – вироби з корозійностійкого металу, скла, гуми, білизна, перев’язний матеріал, поживні середовища
- 23. 2. Повітряний – вироби з металу, скла. Режим стерилізації: Т-160°С-150хв. Т-180°С-60хв.
- 24. 3. Хімічний – вироби гумові та з полімерних матеріалів Найбільш широко використовуються 6%розчин перекису водню, 1%
- 25. 4. Променева стерилізація – одноразовий медичний інструментарій у промислових умовах (іонізуючі β- і γ- промені)
- 26. 5. Газовий – катетери, зонди із штучних матеріалів, протези, ендоскопи, кардіостимулятори, наркозна та дихальна апаратура, оптичні
- 27. Фізичні ♦ механічні ♦ термічні ♦ променеві Хімічні ♦ дезінфектанти ♦ антисептичні засоби Біологічні Дезинфекція –
- 29. Види дезінфекції Профілактична поточна заключна Вогнищева
- 30. Антисептика – це комплекс лікувально -профілактичних заходів, спрямованих на знищення або пригнічення мікробів на поверхні шкіри.
- 31. Антисептичні засоби 1. Галогенові препарати – окислюють вільні сульфгідрильні групи (- SH) 2. Окисники – мають
- 32. 6. Спирти коагулюють білки. Знижують активність ферментів 7. Феноли – пригнічують функцію ферментних систем, що забезпечують
- 33. Генетика ( від грец.genesis – походження) - це наука про успадкування генетичних ознак та фенотипових проявів
- 34. Історія становлення генетики Г. Мендель Ф. Крік Дж. Уотсон
- 35. Ген – функціональна одиниця спадковості, яка контролює синтез специфічного поліпептидного ланцюга (структурний ген) або діяльність структурних
- 36. Будова ДНК
- 37. Синтез білка Білок Нитка ДНК (промотор) Матрична РНК
- 38. Особливості генетики бактерій Гени бактерій організовані у хромосому 2. Вміст ДНК непостійний 3. Передача інформації відбувається
- 39. Позахромосомні молекули ДНК: Інсерційні послідовності (insertion seguenses – вставлені послідовно) 2. Транспозони (transposition – переміщення) 3.
- 40. Генотип (геном) – повний набір генів нуклеоїда та позахромосомних факторів спадковості бактерійної клітини Фенотип – індивідуальний
- 41. Мінливість мікроорганізмів Фенотипова (модифікаційна) - це зміна різноманітних властивостей мікроорганізмів під впливом чинників навколишнього середовища. Змін
- 42. Генотипова (спадкова) мінливість – зумовлена змінами генетичних структур, які у послідуючому успадковуються Мутації Генетичні рекомбінації
- 43. За походженням: 1. Спонтанні 2. Індуковані За локалізацією: 1. Нуклеоїдні 2. Цитоплазматичні За проявами: 1. Морфологічні
- 44. За величиною змін у геномі: 1. Великі (хромосомні) ● інверсія ● дуплікація ● протяжна делеція ●
- 45. Генетичні рекомбінації – особливі форми спадкової мінливості, які не пов’язані з мутаційним процесом. Вони зумовлені перенесенням
- 46. Практичне значення генетики 1. Одержані високоактивні штами бактерій, грибів, актиноміцетів, які у 200- 1000 разів більше
- 47. Бактеріофаги ( від грец.barterion і рhagon – той, що поглинає) – це віруси, які паразитують на
- 48. Класифікація фагів За специфічністю: Видові Полівалентні Типові За способом проникнення інфекційні неінфекційні вірулентні помірні продуктивна інфекція
- 49. Взаємодія бактеріофага з бактеріями Бактеріофаг Індукція фага з допомогою УФ Лізогенія Лізис
- 50. Застосування фагів 1. Фаготерапія та фагопрофілактика 2. Діагностика інфекційних хвороб 3. Науково-дослідна робота з проблем молекулярної
- 51. Історія відкриття антибіотиків Антибіотики – ( від грец. anti – проти, bios – життя) – це
- 52. Г. Флорі Л. Пастер І.І. Мечніков О. Флемінг Д. Чейн З.В. Ермольєва Історія відкриття антибіотиків
- 53. Джерела одержання антибіотиків ● плісневі гриби ● актиноміцети І 1. Мікробна сировина І. Природні ● бактерії
- 54. 2. Тваринна сировина 3. Рослини Напівсинтетичні 2. Синтетичні ІІ. Штучні
- 55. Біологічна активність антибіотиків вимірюється в міжнародних одиницях - ОД 1 ОД = 1мг чистого препарату
- 56. Принципи класифікації антибіотиків І. За спектром дії 1. Антибіотики, що діють переважно на грампозитивні (Г+) бактерії:
- 57. 3. Антибіотики широкого спектру дії (впливають на грампозитивні та грамнегативні бактерії): ● цефалоспорини ● напівсинтетичні пеніциліни
- 58. ІІ. За схемою протимікробної дії ● бактерицидні ( лат. caedo – вбиваю) ● бактеріостатичні (лат. statos
- 59. ІІІ.За хімічною будовою: 1 1. Бета-лактамні антибіотики Пеніциліни Цефалоспорини Монобактами Карбапенеми 2. Макроліди 3. Тетрацикліни 4.
- 60. . 1. Бета-лактамні антибіотики: Напівсинтетичні Бензилпеніциліни (біосинтетичні) Комбіновані з інгібіторами β-лактамаз Тип дії: Бактерицидний Спектр дї:
- 61. І генерація: Зинат (Zinnat) Зинацеф (Zinacef), Кімацеф . Цефалоспорини ♦ Цефазолін (Cefazolin), Кефзол. ♦ Цефалексин (Cefalexin)
- 62. Цефотаксим (Клафоран) Цефтріаксон Цефпіром (Кейтен), Цефепім ІІІ генерація ІV генерація
- 63. Макроліди Природнього походження Напівсинтетичні Еритроміцин Спіраміцин Джозаміцин Рокситроміцин (роваміцин) Кларитроміцин (клацид) Азаліди Азитроміцин (сумамед) Переваги Є
- 65. Аміноглікозиди В 1943р. американський вчений українського походження Ваксман отримав стрептоміцин (Нобелівська премія) Покоління аміноглікозидів І ІІ
- 66. Тетрацикліни Природні Напівсинтетичні Тетрациклін Доксициклін Метациклін Спектр дії: широкий ( Г+, Г- та внутрішньоклітинно розміщен мвкроорганізми))
- 67. Фторхінолони Залежно від часу впровадження у медичну практику та спектру дії поділяються на два покоління І
- 68. Ациклічні органічні сполуки - полієни ♦ Ністатин ♦ Амфотерицин Б
- 69. V. За молекулярним механізмом дії ● інгібітори синтезу клітинної стінки мікробів ● порушують молекулярну організацію і
- 70. 1. Мати вибіркову дію на мікроорганізми 2. Зберігати антибактеріальну дію у біологічних рідинах 3. Добре всмоктуватись
- 71. До першого введення антибіотика необхідно взяти матеріал (кров, харкотиння, кал) для визначення виду збудника та його
- 72. 6. Дотримуватись встановленого курсу лікування 7. Важливим є мікробіологічний контроль за виліковуванням і моніторинг з метою
- 73. Антибіотикограма
- 74. Хіміотерапевтичні засоби (ХТЗ) – це лікарські засоби, які вибірково пригнічують життєдіяльність збудників захворювань в організмі людини
- 75. Класифікація ХТЗ За спектром дії поділяються на: 1. Протибактеріальні: ♦ синтетичні ХТЗ (сульфаніламідні засоби, похідні нітрофурану,
- 76. Тестові завдання для закріплення навчального матеріалу з лекції на тему: Мікроби і навколишнє середовище. Генетика иа
- 84. Скачать презентацию