Природа презентация

НЕБА ЧИСТОГО БЛАКИТЬ…
СОЛОВЕЙКО ГОМОНИТЬ…
І ВІД ТОЇ ПІСНІ – ЖАЛЮ
МОЄ СЕРДЕНЬКО
ТРЕМТИТЬ…
КВІТИ В ПОЛІ ПІДІЙМА,
СВОЮ ДОЛЮ ВИГЛЯДА
ТА ТРАВИЧКА, ЯК ДІВЧИНА
І ЗЕЛЕНА, Й МОЛОДА…

НАВЕСНІ КОЛИСЬ БЕРІЗКА
ПОКОХАЛА ПИШНИЙ КЛЕН.
ВІН ДО НЕЇ СТОЯВ БЛИЗЬКО.
УСМІХАВСЯ ЦІЛИЙ ДЕНЬ:
“ТИ ТОНЕНЬКА, ТИ ВИСОКА,
ТИ БІЛЕНЬКА ТА СТРУНКА,
СТІЙ ТИХЕНЬКО ОДИНОКА
ТИ, БЕРІЗКО, НЕ ТАКА…”
СВОЇМ ЛИСТЯЧКОМ МАЛЕНЬКИМ
ТА БЕРІЗКА ВИГЛЯДА.
ЯК КРАСУЄТЬСЯ НА СОНЦІ
КЛЕНА ПИШНОГО ГРЯДА…
ПРИТУЛИВ ЇЇ ДО КЛЕНА
ВЛІТКУ ЛЕГКИЙ ВІТЕРЕЦЬ,
ОБІЙМАВ ТАК ЩИРО, НІЖНО
ПИШНОГРУДИЙ МОЛОДЕЦЬ.
ВІН ПОБАЧИВ, ЩО БЕРІЗКА,
НАЧЕ ДІВЧИНА ТРЕМТИТЬ,
ЗАКАЧАЛИСЬ В НЕЇ КІСКИ,
СІК, МОВ СЛЬОЗОНЬКИ БІЖИТЬ..
ВОСЕНИ І КЛЕН ШИРОКИЙ
ТУ БЕРІЗКУ ПОКОХАВ,
АЛЕ ВІТЕР СИНЬООКИЙ
ВСІ ЛИСТОЧКИ РОЗКИДАВ…
І СТОЯТЬ ТЕПЕР ДЕРЕВА,
КОЖЕН ПРО СВОЄ МОВЧИТЬ…
ТІЛЬКИ ЛИСТ ОСТАННІЙ КЛЕНА
ДО БЕРІЗОНЬКИ ЛЕТИТЬ…
2015

Відлітаю своїми думками
У прозору небесну блакить
Поле. Обрій. Двома кольорами. Довгий скирт одиноко стоїть.
Він пишається тими руками, що створили природи красу,
Які пахнуть землею, хлібами, і трудились тут цілу весну.
2015

МРІЙ!
І ХВИЛІ ПОНЕСУТЬ
АЖ ЗА НЕБОСХИЛ
ВСІ ДУМКИ, СЛОВА,
КРАСУ…
ВСЕ, ЩО ТИ ХОТІВ!!!
ЗНАЙ!
ЦЕ МОРЕ – НЕ ВОДА
ПІНОЮ БУРЛИТЬ,
ТО І Є МОЯ ДУША,
ЩО В ТОБІ НА МИТЬ…
ТАК!
ВЕЧІРНЯЯ ЗОРЯ
ПРИХОВАЄ ВДАЛЬ
І ПОМИЛКИ, І СЛІДИ,
І ТВОЮ ПЕЧАЛЬ!
2015

…Помарніло… Все чекає.
Мить на мить голку може нахилить вітерець,
Що, мов хлопчина, доторкнеться до дівчини
І розправить в неї крила, розповість їй, що єдина…
Потім зникне, і, пробач,
Плач, кохана, хоч не плач.
Голка виросте колись –
Ти до неї придивись.
То вона тому колюча,
Що на серці в ній болюче,
Вся ялинка аж тремтить,
Коли вітер шелестить…
Та як дівчина вона,
Хоч буває і сумна,
Як розправе свої голки,
Знов стоїть, як молода!
Але ж мудрістю своєю
Не підпустить кого зна,
Ще чекає, твердо знає:
Прийде і її Весна!
2008

Навіть саме темне серце,
Тобто сірі всі тона
Може вмить розфарбувати
Чародійниця Весна!
Закохає, залоскоче,
Завоює цілий світ!
І, звичайно, намалює
Найяскравіший привіт!
Теплим сонцем доторкнеться,
А травиці не до сну
І кульбабкою займеться,
Викликаючи весну!!!
1.03.2015

А вночі все по-іншому...
Казкою обертаються тіні, слова
Обійми мене ніжно, будь ласка, ти,
Щоб кружилась моя голова...
А вночі буде тихо і холодно
І торкнеться легкий вітерець,
Мов долоньками теплими лагідно
До щасливих коханням сердець...
2015

ОСІННЮ БАРВИСТОЮ
ДОГОРАЄ ДЕНЬ.
В НЕБІ ПРОМІНИСТОМУ
СОНЕЧКО ЛИШЕНЬ…
“ПРОЩАВАЙ, МІЙ МИЛИЙ ДРУГ”, -
ЛЕДЬ ПРОМОВИВ ЛИСТ…
“ВРАНЦІ ЗНОВУ ТИ ВСТАВАЙ,
ШВИДШЕ ПОВЕРНИСЬ!”
“НЕНАДОВГО ЗНИКНУ Я,
ТІЛЬКИ НЕ СУМУЙ…
ЗАВТРА СВІТЛА ТЕЧІЯ
З’ЯВИТЬСЯ… ВІДЧУЙ!”
2015

Квітучою красою
Палає білий сніг,
То разом із тобою
Я чую милий сміх…)))
Так холодно і тепло,
Червоно і світло,
Так радісно і сумно,
З тобою все одно!
В твоїх обіймах таю,
В твоїх очах – тону,
Ми разом! І я знаю,
Ще не одну весну!!!
2015

Прийшла! Нарешті!!!
Двері відчинила…
І знову вже струмочок гомонить…
І ластівка несе її на крилах,
І пісня дзвінка в небо вже летить…
“Дерева, квіти,
Швидше прокидайтесь!” –
Скликає в своїй пісні вся Земля!
“Даріть Добро,
Частіше посміхайтесь!” -
Співає голосно і скрізь душа моя.
Пригріло сонечко.
І яблунька почула
Весни чарівної
Ласкавий той привіт,
Рожеві квіти ніжно распахнула
Прикрасила собою цілий світ!
Дивіться, - вони чуйні і тендітні,
І щирі, як та дівчина Весна
Пахучі, незрівнянні, колоритні
З’явились із улюбленого сна…
1.03.2015

А за вікном сьогодні листопад
І Осінь жовтим пензликом малює...
Красу, якій, напевно, кожен рад -
Вона приваблює, вспокоює, чарує!
2015