Починаючи з 1868 р. й надалі кожен дорослий чоловік має право
зареєструватися як виборець і голосувати за кандидата у парламент від міського виборчого округу, якщо він задовольнить такі вимоги:
• якщо він досягнув повноліття (21 рік) та не притягався до суду;
• якщо він мешкав у цьому виборчому окрузі протягом року як власник чи орендар житлового будинку з річною платою 10 фунтів стерлінгів;
• якщо його річний доход складає 5 фунтів стерлінгів (за попередньою реформою – 10)
• якщо він своєчасно сплатить до 20 липня передбачений податок на користь бідних.
В ході реформи знищувалося 46 «гнилих містечок». Міста в парламент надавалися великим містам – Ліверпулю, Бірмінгему, Лондону, Манчестеру. Кількість виборців зросла до 2, 25 млн. чоловік.
Збереглося до 1872 року відкрите голосування.
З акта про реформу 1867 р.