Зникаючі рослини України презентация

Зміст
1 Історія
2 Структура
3 Природоохоронні статуси
3.1 Видання 1994 року
3.2 Видання 2009 року
4 Впорядкування інформації
5 Функціонування та законодавче регулювання
6 Подальше удосконалення законодавства про Червону книгу України
7 Довідник - рідкісні та зникаючі рослини і тварини України
8 Чисельність багатьох рослин скорочується
9 Зниклі в природі
10 Зникаючі види рослин

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР».
Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин.
У виданні 1994 року залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, було застосовано наступні категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI).

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин. Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками. Підстави для занесення видів до Червоної книги можуть бути різними, наприклад, представники родини Орхідні мають доволі складну біологію розвитку і хоч багатьом із них безпосередня небезпека знищення не загрожує, усі вони занесені до Червоної книги.

Природний заповідник — це природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, створена з метою збереження в природньому стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усієб сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Найстаріші заповідники на території України: Канівський природний заповідник (Черкаська обл.) та Кримський природний заповідник (АР Крим).

Біосферний заповідник — це природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значеня, що створюється з метою збереження в природньому стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природнього середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Найвідоміший на території України біосферний заповідник «Асканія-Нова» (Херсонська обл.).

Національні природні парки — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природніх комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Одним із найбільших в Україні є Карпатський національний природній парк (Івано-Франківська обл.).

Заказники — це природні території, що виділяються з метою збереження і відтворення природніх комплексів чи їх окремих компонентів.
Залежно від об’єкта охорони заказники діляться на:
— ботанічні;
— гідрологічні;
— геологічні;
— зоологічні.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ
— національні програми збереження рідкісних та зникаючих видів і міжнародна співпраця у цьомц напрямку;
— видання Червоної та Зеленої книг;
— розширення мережі існуючих та створення нових заповідних об’єктів;
— створення екомережі;
— боротьба з браконьєрством;
— розвиток екотуризму.

Чисельність багатьох рослин скорочується
Чисельність багатьох рідких і зникаючих видів дикоростучих рослин скорочується через пряме знищення їх людиною. Особливо яскраво ця тенденція виявляється на прикладі ранньоквітучих рослин, що збираються, переважно, з метою подальшого продажу. Незаконна торгівля дикоростучими пролісками (галянтусами), цикламенами, крокусами й іншими рідкими рослинами здобуває усе більш організований характер і зростаючі масштаби, завдає величезної шкоди популяціям цих видів, а значить - і природі в цілому.

ДО ЧЕВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ЗАНЕСЕНІ ТАКІ РОСЛИНИ:
тирлич безстебловий, лілія лісова, косарики італійські, пізньоцвіт осінній, пальчатокорінник травневий, білоцвіт весняний ,зозулині черевички ,рябчик, підсніжник білосніжний, півонія кримська ,анемона ,горицвіт весняний ,тюльпан двоквітковий ,зозулинець салеповий ,зозулинець пурпуровий, сон-трава ,ковила Лесінга, едельвейс .

В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький,
Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори».

Зниклі в природі