Оплата праці. Лекція 10 презентация

1. Поняття та методи правового регулювання оплати праці

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Функції заробітної плати:
відтворювальна;
стимулююча;
регулююча (ресурсно-розподільча);
соціальна;
попитоформуюча.

заборона дискримінації в оплаті праці;
законодавче встановлення мінімального розміру заробітної плати;
законодавче закріплення порядку обрахунку середнього розміру заробітної плати;
колективно-договірне встановлення форм та систем оплати праці;
закріплення розміру заробітної плати конкретного працівника у трудовому договорі.
Основні принципи організації оплати праці:

встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;
встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
оподаткування доходів працівників.
Форми державного регулювання оплати праці:

основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
інші заохочувальні та компенсаційні виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Структура заробітної плати:

2. Нормування праці

Нормування праці – це визначення у встановленому законодавством порядку обґрунтованих нормативів прація для визначеного трудового процесу та відповідних виробничих умов.
Види норм праці:
постійні;
тимчасові;
разові.

Загальний механізм нормування праці

норма часу;
норма виробітку;
норма обслуговування;
норма управління;
норма чисельності;
нормоване завдання.
Основні нормативи праці:

Норма часу – розмір затрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (бригадою) відповідної кваліфікації у визначених організаційно-технічних умовах. Норми часу визначають тривалість часу (період), протягом якого виконується робота.
Норма виробітку – встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник або група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу у визначених організаційно-технічних умовах.
Норма обслуговування – кількість виробничих об’єктів (робочих місць, одиниць обладнання), які працівник або група працівників відповідної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу у визначених організаційно-технічних умовах.
Норма управління – чисельність працівників, підпорядкованих керівникові.
Норма (норматив) чисельності – це встановлена чисельність працівників певного професіонально-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт.
Нормоване завдання – встановлений обсяг роботи, який працівник або група працівників (бригада) повинні виконати за робочі зміну, тиждень, місяць чи інший обліковий період робочого часу.

справний стан машин, верстатів і пристроїв;
належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;
вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;
своєчасне забезпечення технічною документацією;
здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, і т. ін.).
Умови застосування базових норм праці:

3. Системи оплати праці

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.
Тарифна система оплати праці – це визначена законодавством та локальними актами система диференціації оплати праці в залежності від складності, кваліфікації, характеру та умов праці.

Тарифна сітка – це шкала (схема), за допомогою якої визначаються співвідношення в оплаті праці працівників залежно від складності роботи та їх кваліфікації.
Тарифна ставка першого розряду – це розмір винагороди за просту некваліфіковану працю, виконану за одиницю часу.
Тарифний розряд – це показник ступеня складності роботи, що виконується, і рівня кваліфікації працівника.
Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більше тарифної ставки першого розряду.
Схема посадових окладів – це перелік усіх посад, які існують в рамках галузі, установи чи організації з визначенням їх місячного окладу.
Основні елементи тарифної системи оплати праці:

4. Гарантійні та компенсаційні виплати

Гарантійні виплати – це передбачені законодавством виплати за час, коли працівник не виконує обов’язків за трудовим договором.

працівникам на час виконання державних або громадських обов'язків;
працівникам, що направляються для підвищення кваліфікації;
працівникам, що направляються на обстеження до медичного закладу;
працівникам-донорам на час обстеження та здавання крові;
працівникам – авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій для участі у впровадженні;
представникам сторін для участі у колективних переговорах і підготовці колективного договору (угоди);
посередникам та членам примирних комісій і трудових арбітражів на час їх роботи;
працівникам за простій не з їх вини;
звільненим працівникам за час вимушеного прогулу та час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Основні гарантійні виплати:

Компенсаційні виплати – це грошові виплати, що здійснюються у передбачених законодавством випадках для відшкодування витрат, понесених працівником у зв’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором.

компенсація при службових відрядженнях;
компенсація за зношування інструментів, належних працівникам;
компенсація при переїзді на роботу в іншу місцевість;
компенсація виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття;
компенсація за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок.
Основні компенсаційні виплати:

5. Виплата
заробітної плати

строки виплати заробітної плати визначаються колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою;
заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Загальні засади виплати заробітної плати:

відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.
при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством, - 50 % заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70 %.
не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.
Загальні засади відрахування із заробітної плати:

Індексація заробітної плати – це встановлений законодавством механізм підвищення доходів працівників, спрямований на відшкодування втрат ними частини доходу внаслідок підвищення споживчих цін.
Компенсація заробітної плати – це встановлений законодавством механізм захисту доходів працівників, спрямований на відшкодування втрат ними частини доходу внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати

Механізм індексації та компенсації заробітної плати