Поняття та сутність держави. (Тема 5) презентация

1. Поняття та ознаки держави

Співвідношення понять
“країна” та “держава”

Держава – це суверенна політико-територіальна організація суспільства, яка за допомогою державного механізму здійснює у правових формах (державну) публічну владу.

Основні ознаки держави:
наявність публічної державної влади, при якій суб’єкт управління (той, хто має владу) та об’єкт управління (той, над ким здійснюється влада) не співпадають.;
територіальна організація суспільства – наявність цілісного суспільства, що проживає на чітко визначеній території.;
зв’язок держави і права – держава здійснює свою діяльність шляхом видання правових норм та забезпечення їх виконання;
державний суверенітет – властивість державної влади, що забезпечує незалежність держави у зовнішніх відносинах та її верховенство у внутрішніх справах;
наявність державного механізму (апарату), який здійснює державну владу.

Факультативні ознаки держави:
наявність власних збройних сил;
наявність власної системи податків;
наявність держаних символів;
наявність столиці.

2. Основні теоретичні підходи до розуміння сутності держави

Основні ідеї теологічних концепцій держави:
держава та державна влада розглядаються в якості втілення Божественної волі;
держава має діяти в рамках винятково релігійної системи цінностей;
релігійна ідеологія визнається єдиною офіційною державною ідеологією;
державні службовці нерідко мають духовний сан;
виконання окремих функцій держави покладається на релігійну організацію (церкву);
в системі органів державної влади, як правило, створюється вищий контрольний релігійний орган.

Держави та державоподібні утворення, в яких застосовуються релігійні доктрини:
ісламські держави, в яких мусульманська державно-правова доктрина застосовується у повному: Катар, Кувейт, Оман, ОАЕ та ін.;
ісламські держави, в яких мусульманська державно-правова доктрина застосовується частково: Алжир, Єгипет, Сирія, Марокко тощо;
Держава Ізраїль – домінує доктрина демократичної іудейської держави;
Індуїстське Королівство Непал – домінує індуїстська державно-правова концепція;
Ватикан – домінує християнська (католицька) концепція держави та права.
держави, в яких обмежено застосовуються елементи християнських (православних) державно-правових концепцій – Греція, Грецька Республіка Кіпру.

Основні ідеї елітаристських концепцій держави (Г. Моска, В. Паретто, Р. Міхельс):
державна влада має здійснюватися представниками еліт (олігархами);
еволюція держави розглядається як процес переходу державної влади від однієї еліти до іншої;
демократичний устрій або заперечується, або розглядається як недосяжний ідеал;
вибори розглядаються як спосіб передачі влади від народу до представників олігархічних еліт.

Основні ідеї технократичних концепцій держави (Т. Веблен, О. Богданов. С. Хабер):
державна влада має здійснюватися науково-технічними спеціалістами;
суспільний устрій має ґрунтуватися не на власності, а на професійній кваліфікації ;
відсутність єдиної державної ідеології;
зниження політичної ролі державної служби.

Основні ідеї марксистської концепції держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін, Г. Плеханов):
держава виступає політичною надбудовою до економічної системи;
держава є організацією домінуючого класу, а не всього суспільства;
державна монополія на засоби виробництва;
заперечення теорії поділу влад;
обов‘язкова праця всього працездатного населення.

Основні ідеї фашистської концепції держави (Б. Муссоліні, А. Гітлер, А. Салазар, М. Бердяєв, О. Мослі):
абсолютизація ролі держави та підпорядкування їй усіх сфер життя;
мілітаризація суспільного життя та державного механізму;
ствердження однієї особи в якості беззаперечного керівника держави;
визнання єдиної нації носієм державної влади;
визнання первинним елементом суспільства групи, а не індивіда.

Основні ідеї ліберальних концепцій держави (Б. Констан, І. Бентам, Дж. Міль):
пріоритет державних прав і свобод перед державними інтересами;
визнання основною функцією держави ролі “нічного сторожа”;
невтручання держави в особисті справи людини;
децентралізація державної влади;
забезпечення реального поділу влад.

Основні ідеї концепцій держави
“загального благоденства”
(Д. Мордаль, А. Пігу, К. Боулдінг):
визнання людини найвищою соціальною цінністю;
позакласовий характер держави;
активне виконання державою функцій соціально-економічного перерозподілу.

3. Поняття, види та структура суверенітету

Види суверенітету:
державний;
народний;
національний.

Державний суверенітет – це властивість державної влади, що полягає у її верховенстві, повноті та єдності всередині держави, а також самостійності, незалежності та рівноправності держави у міжнародних відносинах.

Компоненти державного суверенітету:
внутрішній – верховенство, повнота та єдність державної всередині держави;
зовнішній – самостійність, незалежність та рівноправність держави у міжнародних відносинах.

Основні атрибути державного суверенітету:
верховенство;
повнота;
єдність;
невідчужуваність;
самостійність;
незалежність;
рівноправність .

Народний суверенітет – верховенство народу як джерела і носія державної влади, його право самостійно (безпосередньо чи опосередко-
вано) контролювати діяльність утвореної ним держави.
Національний суверенітет – здатність та реальна спроможність нації обирати форми та способи своєї політичної організації, зокрема, шляхом утворення своєї власної держави або входження до складу іншої держави.

Концепція розщепленого суверенітету

Випадки передачі суверенних повноважень:
колоніальні системи Великобританії, Франції та Бельгії;
протекторати, встановлені на підставі міжнародних договорів, рішень Ліги Націй та Організації Об’єднаних Націй;
договір між Францією та Монако 1918 р.;
угоди про вільну асоціацію з США (Маршалові Острови, Мікронезія, Палау та ін.);
Договір про Європейський Союз (ред. 1997 р.).