Слайд 2
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-1.jpg)
Слайд 3
![Клас Зернястосітчасті – Granuloreticulosea За кількістю видів найбільш чисельним представником](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-2.jpg)
Клас Зернястосітчасті – Granuloreticulosea
За кількістю видів найбільш чисельним представником класу є
ряд Форамініфери – Foraminiferida. Це переважно морські бентосні організми. Тіло вкрите черепашкою, яка добре зберігається у донних відкладах. Вона пронизана дрібними порами, через які назовні виходять псевдоподії (ретикулоподії), утворюючи густу ловильну сітку.
Слайд 4
![Черепашка складається з псевдохітину, у більшості просоченого вуглекислим кальцієм (бентосні](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-3.jpg)
Черепашка складається з псевдохітину, у більшості просоченого вуглекислим кальцієм (бентосні і
планктонні види) або інкрустованого зернами кварцу (бентосні види). Черепашки є одно- або (у більшості) – багатокамерними. У багатокамерних внутрішня порожнина розділена перегородками з отворами. Тіло форамініфер не є розчленованим. Взаємне розташування камер та їхні розміри є видоспецифічними. Камери розташовані в один, іноді – в два ряди, найчастіше – спірально.
Слайд 5
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-4.jpg)
Слайд 6
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-5.jpg)
Слайд 7
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-6.jpg)
Слайд 8
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-7.jpg)
Слайд 9
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-8.jpg)
Слайд 10
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-9.jpg)
Слайд 11
![Найменша за розмірами камера називається зародковою. Утворення усіх наступних камер](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-10.jpg)
Найменша за розмірами камера називається зародковою. Утворення усіх наступних камер є
результатом росту організму. Живляться бактеріями, водоростями та органічними частками. Великі частини їжі перетравлюються у травних вакуолях за межею черепашки, дрібніші втягуються через устя з потоками цитоплазми, що пересувається по ретикулоподіях. У деяких в цитоплазмі містяться симбіотичні організми
(бактерії, водорості).
Слайд 12
![Форамініфери є багатоядерними організмами з ядерним дуалізмом: одні ядра беруть](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-11.jpg)
Форамініфери є багатоядерними організмами з ядерним дуалізмом: одні ядра беруть участь
у синтезі білків (вегетативні, задіяні до процесів транскрипції і трансляції), інші тільки зберігають спадкову інформацію (генеративні, задіяні тільки до процесів реплікації ДНК). У життєвому циклі чергуються два покоління, що різняться способами розмноження та формою черепашки.
Слайд 13
![Статеве покоління – гамонт – розмножується копуляцією гамет. Нестатеве покоління](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-12.jpg)
Статеве покоління – гамонт – розмножується копуляцією гамет. Нестатеве покоління –
агамонт – розмножується поділом на агамети. Гамонт – це одноядерні гаплоїдні особини, які мають макросферичну черепашку з досить великою зародковою камерою. Їх ядро ділиться мітотично з утворенням великої кількості дводжгутикових гамет, що виходять з черепашки і вільно плавають у воді.
Слайд 14
![Зливаючись попарно, гамети утворюють диплоїдну зиготу, що є початком нового](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-13.jpg)
Зливаючись попарно, гамети утворюють диплоїдну зиготу, що є початком нового покоління
– агамонту. Навколо зиготи утворюється черепашка – зародкова камера, що має менші у порівнянні з гамонтом розміри (мікросферичне покоління). У процесі росту добудовуються інші камери, доки черепашка не досягне характерних для даного виду розмірів.
Слайд 15
![У процесі росту ядро зиготи ділиться мітотично, утворючи сотні диплоїдних](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-14.jpg)
У процесі росту ядро зиготи ділиться мітотично, утворючи сотні диплоїдних ядер,
що поділяються на вегетативні та генеративні. У дорослому агамонті відбувається редукційний поділ (мейоз) генеративних ядер. Навколо утворених гаплоїдних ядер відокремлюється ділянка цитоплазми і все тіло агамонта розпадається на велику кількість дрібних одноядерних гаплоїдних клітин – агамет.
Слайд 16
![Агамети за розмірами є більшими від зиготи, а тому черепашка,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-15.jpg)
Агамети за розмірами є більшими від зиготи, а тому черепашка, яка
утворюється навколо них, має більші розміри зародкової камери (макросферичне покоління). Життєвий цикл форамініфер має характер чергування статевого і нестатевого поколінь – метагенез. Ядерний цикл відноситься до типу циклів з проміжною редукцією.
Слайд 17
![](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/242212/slide-16.jpg)